Борисов
Борисов (російською: Борисов) — місто в Мінській області в Білорусі. Є центром Борисовського району Мінської області, на північний схід від столиці Мінська. Населення міста становить близько 150 000 жителів станом на 5770 рік. До Голокосту в місті існувала велика єврейська і хасидська громада.
Історія
Уже на початку днів хасидизму місто Борисов було важливим і міцно влаштованим єврейським центром. Місто перебувало в межах «смуги осілості», і в ньому діяли відомі гаони, праведники і хасиди, як-от рабі Шмуель-Дов-Бер Ліпов з Борисова, а згодом р. Шмуель Нісанович та інші.
Після того як Ребе Цемах Цедек перебрав на себе тягар керівництва, старші хасиди поділили між собою державу Росію, і кожен зі старших хасидів узяв на себе пробуджувати анаш у тому краї, який узяв, — щоб пов'язати їх з Ребе Цемах Цедеком. Міста Мінськ і Борисов з їхніми околицями взяв на себе відомий хасид р. Залман Зезмер[1].
У період керівництва Ребе Цемах Цедека, протягом двох років, 5604–5605, Ребе розширив єшиву в Любавичах і заснував її відділення в різних містах, у яких навчалося близько шестисот учнів. Також він заснував колелі для аврехім у різних містах, серед них у Борисові, під керівництвом рава-хасида р. Елі-Цві, з нащадків Гра і з відомих хасидів Ребе Цемах Цедека[2]. У колелі займалися вивченням нігле і вивченням хасидуту[3].
Час від часу Ребе Цемах Цедек здійснював поїздки до далеких містечок, у яких говорив Тору прилюдно і приймав хасидів на єхідут. Про ці поїздки нам відомо головним чином із заголовків маамарім, у яких записано дату і місце, де їх було сказано. Улітку 5595 року (1834/1835) він їздив до містечок: Борисов, Мінськ, Корніц, Вільна і Полоцьк[4]. У респонсах «Цемах Цедек» серед рабинів, які ставлять запитання, з'являється рав Хаїм-Моше, який служив море цедеком Борисова.
У період керівництва Ребе Рашаба місто Борисов майже повністю молилося за нусахом Арі. Було в ньому десять великих синагог нусаху Арі, а також кілька міньянів, розкиданих по місту, і дві синагоги нусаху ашкеназ. У місті жили великі багатії з анаш, а також багатії, які молилися за нусахом ашкеназ. Шохетами-бодеками були тесть машпіа р. Шауля-Дов-Бера Зісліна і тесть р. Яакова-Іцхака Міншковича з Невеля.
У той самий час у місті діяла мала єшива для молодих учнів віку бар-міцви; єшива налічувала близько п'ятдесяти учнів, більшість із них — уродженці міста. З цієї єшиви кілька учнів вийшли вчитися до єшиви «Томхей Тмімім» Любавич, серед них рав Єгуда Хітрик[5].
У рабинаті міста служили рав Моше-Агарон Кисилов, автор книги «Мішберей ям»[6], до 5673 року (1912/1913). Після нього служив у рабинаті рав Рафаель Шапіро до 5685 року (1924/1925). У громади хасидів служили: окраса [громади] — рав Міхаель Родельсон, а після нього рав Яаков-Єгуда Рижик, який був з учнів єшиви «Томхей Тмімім» Любавич, а згодом — Рабинської семінарії в Невелі. 24 тішрея 5698 (29 вересня 1937) рава Рижика заарештувала радянська влада після того, як він спробував зібрати підписи проти рішення уряду закрити синагогу в місті. 29 тішрея 5698 (4 жовтня 1937) його було засуджено до смертної кари.
Напередодні Другої світової війни євреї Борисова налічували близько 10 000 душ — близько п'ятої частини жителів міста. Нацисти прийшли до Борисова в місяці тамуз 5701 року (червень–липень 1941) і відразу ж влаштували гетто. 29 тішрея 5702 року (20 жовтня 1941) вони почали ліквідацію гетто, і 9000 євреїв було в ньому вбито. На цьому місці стоять пам'ятники в пам'ять про події. У місті існує невелика єврейська громада, і єврейське кладовище все ще діє.
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ «Сефер га-толдот» Ребе Цемах Цедека, с. 79.
- ^ Про нього — у «Бейт Рабі», частина 3.
- ^ «Цемах Цедек і рух Гаскала», розділ 7 (посилання не працює)
- ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», третє покоління, Ребе Цемах Цедек, список маамарів хасидуту.
- ^ Подробиці про місто, єшиву, його жителів і рабинів — «Спогади рава Єгуди Хітрика», с. 15.
- ^ Бібліотеку, що залишилася після нього, було пожертвувано 5712 року (1951/1952) книжковому зібранню єшиви «Томхей Тмімім» у Лоді. Див. «Йемей тмімім», ч. 2, с. 37.