Лепель
Лепель (білоруською: Ле́пель; їдишем: ליעפּלי) — містечко у Вітебській області в Білорусі, у якому до Голокосту існувала велика єврейська і хасидська громада.
Історія
Уже на початку днів хасидизму містечко Лепель було єврейським центром, у якому жило багато євреїв. Місто було всередині «смуги осілості», і в ньому діяли знамениті гаони, праведники та хасиди, як, наприклад, рабі Моше, брат Алтер Ребе, який був рабином містечка.
У період, коли рабі Менахем-Мендл з Вітебська був у Городку, рабі Шломо з Карліна часом відвідував містечка Вітебської області, і серед них Бешенковичі, Чашники і Лепель. На зібранні учнів Магіда з Межиріча, яке відбулося перед від'їздом рабі Менахема-Мендла з Вітебська і рабі Аврагама з Каліська до Землі Ізраїлю (в адарі 5537), поділили країни, і країну Литва та Білу Русь, губернії Могильовську й Вітебську, було передано Алтер Ребе, але дали особливий дозвіл рабі Шломо відвідувати три міста — Бешенковичі, Чашники і Лепель, як він робив здавна[1].
З містечка Лепель походив знаменитий хасид р. Єкутіель з Лепеля, який був одним із великих хасидів Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека та одним із тих, хто проголосив провідником Ребе Магараша. Також хасид р. Мордехай Фейтельсон, прозваний Мордехаєм з Лепеля, був уродженцем містечка, одним із перших і важливих хасидів Алтер Ребе.
Алтер Ребе послав р. Юдла Лепелера служити рабином і море цедеком у містечку. І в період його рабинства Алтер Ребе відвідав містечко на весіллі, яке там відбулося[2].
З містечка походив також хасид р. Аврагам з Лепеля, який був меламедом Мітлер Ребе в його дитинстві.
У період проводу Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека в Лепелі діяв хасид р. Менахем-Мендл з Лепеля, який був машпіа в місті в хасидуті і головним чином за книгою «Танія», і був відомий своєю обережністю не казати нічого з власних нововведень, а лише зі слів хасидуту своїх учителів[3]. Рабином містечка служив рав Шломо-Залман Папірін, який був зятем р. Шломо Фрейдеса зі Шклова, з хасидів Алтер Ребе.
Серед «Ігрот кодеш» Ребе Цемах Цедека є лист із розрадою до анаш у Лепелі з приводу пожежі, що спіткала їхнє містечко і знищила багато будинків. У листі Ребе наводить слова Алтер Ребе від імені святих згори, що після пожежі багатіють, і велить їм відбудувати свої будинки заново на попередньому місці[4].
У період проводу Ребе Рашаба, між 5667 (1906/1907) і 5680 роками (1919/1920), рав Йосеф Багтін служив «казенним рабином» і «духовним рабином» у містечку, у якому в той період налічувалося близько 3400 євреїв — більшість жителів містечка.
Рав Хаїм-Меїр Гейльман, який був хасидом Хабад-Копись, автор книги «Бейт Рабі», — теж уродженець містечка.
У період радянської влади кількість євреїв містечка скоротилася. 8 тамуза 5701 року (3 липня 1941) містечко захопили нацисти, які незабаром запровадили різні укази щодо його єврейських жителів. Через кілька тижнів євреїв містечка зібрали в гето, а 11 адара 5702 року (28 лютого 1942) 1000 євреїв, що залишилися в гето містечка, були вбиті на освячення Імені Всевишнього, біля сусіднього села Черноруччя.
Хасиди Хабаду в містечку
- Хасид р. Йосеф з Лепеля і його син р. Меїр з Лепеля — з хасидів Алтер Ребе
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ Із сіхи Ребе Раяца на свято Песах 5694 (31 березня 1934), «Лікутей дібурім», лікут 5, § 33.
- ^ «Бейт Рабі», стор. 74.
- ^ «Бейт Рабі», с. 212.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Цемах Цедека, лист 82.