Дубровно

Дубровно (російською: Дубро́вно) — містечко у Вітебській області в Білорусі, на березі річки Дніпро, у якому до Голокосту існувала велика єврейська й хасидська громада.
Історія

Уже на початку хасидизму місто Дубровно було єврейським центром, у якому жило багато євреїв. Місто перебувало в «смузі осілості», і в ньому діяла єврейська друкарня, що друкувала багато святих книг, і в ньому діяли відомі гаони, праведники й хасиди, такі як рабі Нехемья Бірах з Дубровно, рабі Залман з Дубровно (Велькес), рабі Ісраель з Дубровно та інші.
У першому поколінні хасидизму воно навіть мало не стало столицею хасидизму Хабад. Це сталося в період звільнення Алтер Ребе після другого арешту. Коли його відвідав князь Любомирський, він сказав йому, що якщо той погодиться жити в одному з містечок, що перебувають під його опікою, — Дубровно або Лядах, — він доб'ється від влади згоди на це. Алтер Ребе дав свою згоду оселитися в Лядах[1].
У період проводу Ребе Цемах Цедека, протягом двох років, 5604—5605, Ребе розширив єшиву в Любавичах і заснував відділення в місті Дубровно, а також у містах Россасна, Добромисль, Рудня, Ліозно, Колишки, Яновичі, у яких загалом навчалося близько шестисот учнів[2].
Час від часу Ребе Цемах Цедек здійснював поїздки віддаленими містечками, у яких говорив Тору перед народом і приймав хасидів на єхідут. Про ці поїздки нам відомо переважно із заголовків маамарів, у яких записано дату й місце, де вони були виголошені. Улітку 5597 року (1836/1837) він їздив до містечок: Баєво (на весілля), Рогачов, Дубровно, Сміляни і назад до Дубровно[3].
У період проводу Ребе Рашаба в Дубровно налічувалося близько 4300 євреїв — більшість його мешканців. У 5662 році (1901/1902) Ребе Рашаб заснував у Дубровно ткацько-прядильну фабрику, щоб дати там роботу євреям. Для її заснування Ребе просив підтримки в братів Яакова й Еліезера Полякових[4], а також у єврейської організації ЄКО, щоб вона профінансувала створення підприємства[5]. Гроші, що надійшли від організації ЄКО, спочатку призначалися для фінансування діяльності «Товариства поширення освіти», але завдяки участі Ребе Рашаба в цій справі гроші були передані на будівництво прядильні в Дубровно, яка годувала кілька сотень єврейських родин у Дубровно, що працювали в прядильні[6].
Напередодні Другої світової війни кількість євреїв містечка становила близько 2100. Містечко захопили нацисти 21 тамуза 5701 року (16 липня 1941), і на його євреїв були накладені різні укази. Через деякий час євреїв містечка зосередили в гето, у якому було вбито близько 200 євреїв.
У місяці кислеві 5702 року (1941/1942) у гето було проведено акцію, під час якої близько 1500 його мешканців відвели на єврейське кладовище містечка й убили біля нього. У місяці шваті 5702 року (1941/1942) було вбито близько 300 єврейських ремісників, залишених у гето, і членів їхніх родин.
Хасиди з Дубровно принесли до Любавичів знаменитий нігун, названий за назвою містечка «Нігун з Дубровно». Спочатку нігун був без слів, а пізніше, у 5718 році (1957/1958), у продовження пробудження, розпочатого Ребе, до нового прориву в служінні Всевишньому, і особливо в справі поширення юдаїзму та хасидуту під гаслом «У-фарацта», його було покладено на слова «І пошириш ти на захід і на схід, і на північ, і на південь» («У-фарацта яма ва-кедма ве-цафона ва-негба»), і це нігун 143 у «Сефер га-нігуним».
| Містечка в Білорусі | |
|---|---|
| |
| Містечка в Росії • Містечка в Україні • Містечка в Литві • Містечка в Латвії • Міста в Польщі • Містечка у Франції |
Примітки
- ^ «Сефер га-толдот», Алтер Ребе, ч. 3, с. 752.
- ^ «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала», розділ 7.
- ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-царіт», третє покоління, Ребе Цемах Цедек, список маамарів хасидуту.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5681. І там само — що фабрика дала роботу майже трьом тисячам єврейських робітників у смузі осілості.
- ^ «Шалшелет га-яхас».
- ^ Передмова до «Кунтрес у-мааян», с. 21.