Перейти до вмісту

Іцхак Ядгар

Матеріал з Хабадпедії
Іцхак Ядгар
Основна інформація
Дата народження22 тішрея 5698 (27 вересня 1937)
Дата смерті1 менахем-ава 5783 (19 липня 2023)
Місце похованняцвинтар селища Ган-Нер
Місце проживаннямошав Авіталь
Місце діяльностіТаанахім
Рід діяльностішаліах, педагог
Освіта«Томхей Тмімім» Лод
Посадашаліах Ребе в селищах Таанахім, директор установ Хабаду в Авіталі, директор хабадської школи «Яд Еліягу» в Таанаху
УчителіШмуель-Ельазар Гальперін
Сім'я
БатькоКадурі Ядгар
МатиЕстер-Малка-Лея Ядгар
ДружинаСімха
ДітиШимон, Мордехай, Менахем-Мендл-Меїр, Шмуель Ядгар та інші
Родовід

Рав Іцхак Ядгар (22 тішрея 5698 (27 вересня 1937) — 1 менахем-ава 5783 (19 липня 2023)) був шаліахом Ребе з 5718 року (1957/1958) у поселеннях Таанахім у Святій Землі, директором закладів Хабаду в поселенні Авіталь і людиною, що мала великий вплив на мешканців району. Упродовж десятків років він був директором школи в поселенні й у ході своєї роботи наблизив сотні людей до дотримання Тори та заповідей. Під час гакафот у ніч Шміні Ацерет 5731 року (1970/1971) Ребе призначив його «господарем»[1] країни Ірак. Вирізнявся особливою жвавістю в справах Мошіаха і Геули.

Біографія

Народився в єрусалимській родині, що походить з Іраку, у своїх батьків Кадурі та Естер-Малки-Леї Ядгар[2]. Уже в юності він почав шукати те, що полюбила його душа, — щиросердість і внутрішню суть, і так знайшов свій шлях до світла хасидизму Хабад. Його гіткашрут з Ребе почався з надихаючої зустрічі з тим, хто згодом став його вчителем і головним наставником, — равом Шмуелем-Ельазаром Гейльперіном, головою єшиви «Торат емет» і рабином кварталу Бейт-Ісраель в Єрусалимі. Коли він став шукати місце для вивчення Тори, він прийшов до єшиви «Томхей Тмімім» Лод, що розташовувалася в саду, де навчався в 5713 — 5717 роках (1952–1957), у 5716 році (1955/1956) його клас тимчасово перейшов до «Ахей Тмімім» Тель-Авів.

Після одруження з пані Сімхою[3], переїхав жити до мошаву Авіталь і разом із дружиною приєднався до персоналу школи в районі Таанахім (причому пані Ядгар була єдиною заміжньою вчителькою в персоналі школи в перші роки її існування).

Наприкінці життя його здоров'я погіршилося, і його було госпіталізовано до «Шаарей Цедек» в Єрусалимі. Помер 1 менахем-ава 5783 року (19 липня 2023) і був похований на кладовищі поселення Ган-Нер.

Після його відходу з життя нариси про його особистість і надгробні промови було опубліковано в тижневику «Бейт Мошіах», тижневику «Кфар-Хабад», у пресі району, де він жив, на хабадських сайтах і в спеціальних медіагрупах.

Діяльність серед курдської громади

Рав Ядгар на тракторі під час традиційної ходи Лаг ба-Омеру в поселеннях Таанахім

Приблизно через два роки після його весілля почали будувати новий житловий квартал у Кфар-Хабаді — проєкт, призначений головним чином для молодих пар. Рав Ядгар і його дружина думали переїхати жити до Кфар-Хабада, щоб жити в облаштованій хабадській громаді й дати своїм дітям належне хасидське виховання. Перш ніж перейти до практичного етапу, вони попросили згоди й благословення Ребе.

Відповідь Ребе була така: «Щодо запису на житло в Кфар-Хабаді, то ж він і його товариші ведуть діяльність на місці тощо, і хай він не переносить свого житла в жодне інше місце, тим паче що він походить з тієї самої громади, що й вони, а наша свята Тора постановила: „Бідні твого міста мають перевагу“»[4]. Як йому було велено, рав Ядгар залишився жити в мошаві Авіталь у районі Таанахім (біля міста Афула), місці великого скупчення вихідців з курдської громади.

Рав Ядгар продовжував викладати в школі, що перебувала у віданні «мережі „Огалей Йосеф-Іцхак“» (див. нижче), і душі учнів прив'язалися до його душі. Його вплив у школі зростав, його вплив на учнів та їхніх батьків набагато перевершував звичайний, тож за ним закріпилося в усіх мешканців району прізвисько «вчитель Іцхак».

Рав Ядгар

Його поважна постать і плавна мова з першого погляду полонили кожного, хто з ним зустрічався. Довга борода, що спадала на краї його одягу, і проникливі очі надавали йому поважного вигляду, сповненого величі, і багато хто радився з ним.

Його дім став єврейською адресою для всіх мешканців району, які плекали до нього почуття симпатії та захоплення. Протягом дня до дому приходили люди, щоб порадитися з ним у всіх сферах життя і попросити його настанови, а він писав разом із ними Ребе шліта і спрямовував їхній шлях стежками юдаїзму.

Крім своєї діяльності серед мешканців району, рав Ядгар керував хабадською громадою. Хабадську синагогу в центрі поселення він тримав відчиненою головним чином у суботи та свята.

Крім того, рав Ядгар щовівторка давав урок, який був магнітом для сотень євреїв з усієї Їзреельської долини; вони любили його, мали до нього велике захоплення і регулярно приходили слухати його надихаючі проповіді.

З роками навколо нього згуртувалися сотні шанувальників, розсіяних по всій Їзреельській долині, які сердечно вітали його щоразу, коли зустрічалися з ним, а він зі свого боку відповідав їм любов'ю.

Директор хабадської школи в Таанаху

Хабадська школа «Яд Еліягу»[5] в районі Таанах була заснована в 5718 році (1957/1958) равом Іцхаком Ганзбургом як частина системи шкіл мережі «Огалей Йосеф-Іцхак».

Від самого початку перебування рава Ганзбурга та його родини в поселенні було лише тимчасовим, і його метою було тільки створити школу і поставити її на ноги, а потім передати керівництво нею комусь іншому.

Після відходу з життя батька р. Іцхака в 5720 році (1959/1960) і через відсутність постійного міньяну для промовляння кадишу рав Ганзбург був змушений якнайшвидше передати керівництво школою і переїхати жити до хабадської громади.

Керівництво школою він залишив у руках рава Аврагама Дуніна, який через кілька років передав керівництво в руки рава Ядгара[6], що фактично керував нею впродовж 27 років, до 5764 року (2003/2004).

Через свою посаду відповідального за школу рав Ядгар здійснював багато візитів додому — для продовження виховного зв'язку і для запису дітей. Завдяки цьому його великий вплив виходив далеко за межі мошаву Авіталь і поширювався на весь район.

«Господар» країни Ірак

У свято Сукот 5731 року (15 жовтня 1970) відбулася конференція представників ООН, що тривала цілий тиждень і припала точно на дні свята Сукот — від першого дня свята і до Сімхат Тора.

Під час свята того року Ребе говорив про те, що коли народи світу збираються, євреї також мають збиратися разом і додавати в справах Тори і заповідей, щоб вплинути на представників народів світу, щоб ті не ухвалювали рішень, які можуть зашкодити синам Ізраїлю.

У Шміні Ацерет того року, під час четвертої гакафи, Ребе створив свою «ООН», у якій призначив представника для кожної країни, щоб він був «господарем» цієї країни згідно з Торою.

Рав Ядгар удостоївся того, що на тій самій церемонії Ребе призначив його «господарем» країни Ірак.

Стане для них провідником і достатком у всьому необхідному

Як хасид, пов'язаний з Ребе всіма фібрами душі, упродовж усіх років рав Ядгар повідомляв Ребе про свою діяльність і просив його поради та святого благословення для євреїв, з якими зустрічався.

Природно, оскільки засоби зв'язку в ті часи потребували багато часу, люди приходили до рава Ядгара зі скаргами на те, що минає так багато часу, поки вони отримають відповідь — позитивну чи негативну, і що їм доводиться довго чекати, поки вони отримають святе благословення Ребе.

Рав Ядгар передав їхні скарги Ребе і удостоївся отримати від Ребе відповідь, приблизно в 5734 році (1973/1974), що «хай відповідає від мого імені всім тим, хто до нього звертається, крім того що передає їхні імена мені, і хай скаже їм, щоб вони взяли на себе заповіді тощо, і він стане для них провідником і достатком благословення в усьому, що їм необхідно»...[потрібне джерело]

Рав Ядгар виступає на з'їзді активістів Мошіаха в 770

Від того листа рав Ядгар вимагає від своїх близьких зміцнюватися в дотриманні Тори та заповідей і натомість благословляє їх силою Ребе «достатком благословення в усьому, що їм необхідно».

Ще до того, як хасиди Хабаду почали відкрито ставитися до Ребе як до Мелех га-Мошіаха, рав Ядгар у листах і звітах, які він регулярно писав Ребе, додавав титул: «Його святості, нашому панові, вчителеві й наставникові Мелех га-Мошіаху»[7].

І після 3 тамуза рав Ядгар продовжував поширювати віру у вічність життя Ребе, брав участь і виступав на з'їздах «Геула і Мошіах», організованих у 5755 році (1994/1995) для зустрічі Мошіаха, і навіть заохочував багатьох своїх близьких писати Ребе через «Ігрот кодеш».

Рав Ядгар брав участь у з'їздах, які проводив рав Зімроні Цик для зустрічі Ребе, праведного Мошіаха нашого, і навіть виступав на них[8].

Родина

Його дружина, ребецн Сімха Ядгар, — померла 21 тішрея 5783 року (16 жовтня 2022).

Його наближені

Сотні хасидів Хабаду по всій півночі почали свій шлях до дотримання Тори та заповідей і свій зв'язок з Ребе через рава Ядгара: він пробуджував у них єврейську іскру, а потім спрямовував їхній шлях далі й знайомив їх з іншими хасидами Хабаду, сам же залишався осторонь, продовжуючи наглядати за ними і підтримувати зв'язок.

Серед його близьких:

Додаткова література

Зовнішні посилання


«Хасидська ООН»

Залман-Товія Абельський · Аврагам Аздаба · Шолом Ейдельман · Єгуда Бутерішвілі · Йосеф Гольдберг · Шмар'ягу Гурарі · Біньямін-Еліягу Городецький · Захарія Гурі · Аврагам-Іцхак Глік · Іцхак Гендель · Рафаель Вільшанський · Йосеф Вайнберг · Хаїм-Ар'є Зільберштейн · Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков · Цві-Гірш Хітрик · Шмуель Хефер · Рафаель Тавіль · Іцхак Ядгар · Моше-Пінхас Кац · Шмуель Левітін · Хаїм-Шолом Сегаль · Ісраель-Аба Пліскін · Єгуда-Лейб Раскін · Шолом Шабат · Цві-Меїр Штейнмец · Бенціон Шемтов

Примітки

  1. ^ Докладніше див. у статті «Хасидська ООН»
  2. ^ Померла 16 тевета 5748 року (6 січня 1988)
  3. ^ Померла 21 тішрея 5783 (16 жовтня 2022).
  4. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 655.
  5. ^ Школу названо на честь рава Еліягу Барзані — рабина курдської громади в поселеннях Таанахім.
  6. ^ У 5765 році (2004/2005) рав Ядгар вийшов на пенсію і передав поточне керівництво школою своїй доньці, пані Рахелі-Ефрат Кіль, дружині шаліаха в Ган-Нері рава Авшалома Кіля; основну частину свого часу він присвячує тим, на кого впливає, і членам своєї громади, але при цьому виділяє особливий час, щоб і далі допомагати в справах школи.
  7. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», 10 хешвана 5779 (19 жовтня 2018)
  8. ^ На зібранні в «Яд Еліягу» і на зібранні в Нешері. Див. Зібрання «Геула і Мошіах» — 5755. А також на з'їздах у пізніші роки.
Іцхак Ядгар згадується ще в 24 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5328508300

Повідомити про помилку на цій сторінці