Ісраель Левін
Цю статтю необхідно переписати. Причина: вікіфікація.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Причина: вікіфікація. | |
| Ісраель Левін | |
|---|---|
![]() Хасид Ребе Рашаба | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Ісраель Невелер |
| Дата народження | 15 менахем-ава 5645 (27 липня 1885) |
| Дата смерті | 9 іяра 5708 (18 травня 1948) |
| Країна | Росія, Німеччина |
| Місце проживання | Невель, Климовичі, Кременчук, Ростов-на-Дону, Торопець, Ташкент, Покінг |
| Рід діяльності | меламед, шохет, моель |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | меламед синів р. Шмуель Гурарі |
| Учні | Шмар'ягу Гурарі та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Давид-Аба Левін |
| Мати | Хана-Елке |
| Дружина | Хана-Міхла, дочка рава Мордехай-Хаїм Певзнер |
| Діти | Давид-Аба, Рівка, Ріша, Дов-Бер Левін, Мордехай Левін, Шейна-Батья, Муся та інші |
| Брати й сестри | Файтл Левін, Гершон-Бер Левін |
| Родовід | |
Рав Ісраель Левін (відомий також як Ісраель Невелер — за назвою містечка, де він народився, Невель; 15 менахем-ава 5645 (27 липня 1885) — 9 іяра 5708 (18 травня 1948)) був хасидом Ребе Рашаба, а після нього — Ребе Раяца; у комуністичний період був одним з видатних діячів підпілля з поширення юдаїзму і навіть був за це заарештований.
Біографія
Народився 15 менахем-ава 5645 року (27 липня 1885) у хасидському містечку Невель у родині рава Давида-Аби Левіна і Хани-Елке.

Досягнувши віку бар-міцви, поїхав навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах, заснованої Ребе Рашабом, і був серед наймолодших тмімім, що навчалися в єшиві.
Наприкінці 5660-х років до Любавичів приїхав рав Мордехай Певзнер з Климовичів, щоб попросити в Ребе Рашаба пропозицію щодо сватання для своєї доньки Хани-Міхли, яка досягла шлюбного віку. Сказав йому Ребе: тут навчається син Давида-Абале з Невеля, думаю, що це підхожа партія. І справді, через деякий час усе було узгоджено, і сватання відбулося.
Ще до цього р. Ісраель почав вивчати «Йоре деа» за вказівкою Ребе і отримав «сміху» на рабинство, а також «кабалу» на шхіту і дозвіл бути моелем.
Після одруження переїхав жити до Климовичів. У Климовичах жив тоді багатій рав р. Шмуель Гурарі. В одну зі своїх поїздок до Любавичів він увійшов до Ребе Рашаба і говорив з ним, серед іншого, також про меламеда для своїх синів. Сказав йому Ребе приблизно так: Шмуелю, варто тобі взяти Ісраеля Невелера меламедом для твоїх синів, і тоді вони знатимуть, що таке «а хасідішер меламед» (хасидський меламед)[потрібне джерело].
Р. Ісраель став меламедом синів р. Шмуеля, і коли той виїхав з Климовичів, він узяв меламеда із собою. Дружина р. Ісраеля залишилася в домі своїх батьків, а р. Ісраель повертався додому раз на кілька місяців — і так тривало кілька років.
Тим часом у них народилося троє дітей, і коли р. Шмуель переїхав жити до міста Кременчук в Україні, до нього приєдналися р. Ісраель з усією родиною. Серед учнів р. Ісраеля в той період був також Рашаг, який пізніше став зятем Ребе Раяца.
У Ростові-на-Дону, за Ребе Рашаба
Близько чотирьох років р. Ісраель жив у Кременчуці, з 5673 до 5678 року (1917/1918). Наприкінці 5678 року (1917/1918) р. Ісраель і його домашні залишили Кременчук і переїхали слідом за Ребе до Ростова-на-Дону.
Після свята Пурим 5680 року (4 березня 1920), коли здоров'я Ребе Рашаба дедалі більше погіршувалося, р. Ісраель більшу частину часу перебував у домі нашого Ребе і майже не повертався до себе додому.
Після відходу зі світу на виході Шабату 2 нісана 5680 року (21 березня 1920), після півночі, шукали серед тмімім і старих хасидів, присутніх на місці, тих, хто занурився в мікву того дня і весь час залишався в домі Ребе, щоб опустити його святе тіло з ліжка на землю. Серед знайдених був і р. Ісраель. І наступного дня, у неділю, коли люди хевра кадіша хотіли призначити людей, які підуть на кладовище вибрати місце тощо, р. Ісраель був серед членів делегації.
Повернення до Невеля
Становище юдаїзму в ті часи дедалі більше погіршувалося, і представники влади почали вистежувати меламедів малих дітей і обмежувати їхні кроки. Р. Ісраель, який відчув, як навколо нього стискається зашморг, був змушений залишити Ростов-на-Дону і в 5682 році (1921/1922) переїхав зі своїми домашніми до рідного міста, Невеля. Через деякий час до Невеля переїхала і єшива «Томхей Тмімім». При єшиві в Невелі було засновано також рабинське училище.
Близько шести років р. Ісраель жив у Невелі і весь цей час підпільно викладав Тору дітям Ізраїлю. Коли йшлося про юнаків від 18 років і старших, можна було стверджувати, що вони навчаються самостійно, що не було заборонено законом, але малі за законом були зобов'язані ходити до державної школи, і якби р. Ісраеля спіймали за їхнім навчанням, його б стратили. Але р. Ісраель не відступив. Він просто змінював місце підпільного «хедера» раз на кілька тижнів і продовжував навчати із самовідданістю.
Після відходу зі світу Ребе Рашаба він довгий час залишався в домі нашого Ребе дні й ночі і зовсім не повертався додому. Досі ходить така історія про його повернення додому: коли на нього натиснули, щоб він повернувся додому, і він нарешті погодився, він підійшов до Ребе Раяца, щоб повідомити йому про це. Зітхнув Адмор і сказав: «Ісроел, оф вемен лозсту мір?» [= Ісраелю, на кого ти мене залишаєш].
Потім р. Ісраель за короткий час прив'язався до Ребе Раяца і став своєю людиною в домі Ребе, як був у домі його батька, Ребе Рашаба, і навіть його доньки стали подругами доньок Ребе Раяца і часто відвідували їх удома.
Після арешту Ребе Раяца улітку 5687 року (1926/1927) становище євреїв у всій Росії погіршилося, а відповідно і в Невелі. Коли р. Ісраель відчув, що щоденне стеження за ним дедалі посилюється, і зрозумів, що арешту не уникнути, він піднявся і втік до містечка Торопець поблизу Ленінграда і привіз туди своїх домашніх. Це було в 5688 році (1927/1928).
Прибувши до Торопця, він знайшов там певний занепад у всьому, що стосується юдаїзму і дотримання заповідей. На місці не було шойхета і моеля, і багатьом дітям різного віку не було зроблено обрізання. Р. Ісраель пустив у хід усю силу свого переконання, скликав батьків і говорив також з дітьми, виявляв ініціативу й організовував, і ввів дітей у союз праотця Аврагама — і все таємно, коли він сам служив моелем, а іноді й сандаком.
Тепер, коли їм було зроблено обрізання, він зібрав дітей у новому підпільному хедері і почав навчати їх Тори.
В ув'язненні
Одного з літніх вечорів 5692 року (1931/1932) прибула група співробітників ДПУ і провела ретельний обшук у домі р. Ісраеля.
Нишпорки не знайшли під час обшуку жодних викривальних доказів, оскільки р. Ісраель заздалегідь сховав халафім і ніж для обрізання, але агенти все ж попросили його «пройти з ними» для з'ясування. Р. Ісраеля відвезли до окружного міста Великі Луки і протримали там кілька тижнів під арештом і на допитах.
Р. Ісраеля, щоправда, відпустили, але він відчував, що агенти ДПУ стежать за ним безперервно. Він зрозумів, що вичерпав на місці всі можливості і тепер йому треба знову взяти посох мандрівника. Знову він узяв із собою родину, залишив Торопець і повернувся до Климовичів.
В елулі 5697 року (1936/1937) російська таємна поліція розкрила секретний «хедер», яким керував р. Ісраель Невелер, і його відвезли на допит до Москви. У проведенні уроків його замінив р. Моше-Залман Камінецький.
13 місяців р. Ісраель перебував у в'язницях — з елула 5697 (серпень–вересень 1937) до тішрея 5699 року (вересень–жовтень 1938). Після Йом Кіпуру 5699 року (1938/1939) прийшла телеграма від одного з його синів, що жив у Москві: «Тато прибув живим і здоровим».
З початком Другої світової війни р. Ісраель і його домашні втекли з Єгор'євська і попрямували, як більшість євреїв, що рятувалися втечею, на схід, і після багатьох поневірянь також прибули до Ташкента.
У Ташкенті р. Ісраель продовжував бути меламедом для юнаків, і цього разу досить відкрито.
У Покінгу — Німеччина
У 5706 році (1945/1946) р. Ісраелю вдалося залишити Росію в рамках «Великої втечі», і він прибув до Покінга, Німеччина.
Тепер він жив у вільній країні і міг сидіти і відкрито вивчати Тору.
У Покінгу займався допомогою ближньому, зокрема — миром у родині.
Р. Ісраель дедалі більше слабшав, і коли члени його родини (крім дружини) у 5708 році (1947/1948) залишили Покінг, виїхавши до Франції, а звідти до Землі Ізраїлю, р. Ісраель залишився в Покінгу через свою слабкість, сподіваючись зміцніти і приєднатися до них пізніше.
Слабкість його дедалі зростала, і 9 іяра 5708 року (18 травня 1948) він повернув душу Творцеві, коли дружина весь час залишалася поруч з ним.
Родина
- Його брат, рав Гершон-Бер Левін.
- Його брат, рав Файтл Левін.
- Його шуряк, рав Єгошуа-Зеліг Рівкін
- Його шуряк, рав Шломо-Хаїм Фельдман
- Його шуряк, рав Шмуель Певзнер
У р. Ісраеля Невелера було 11 дітей. З них за його життя померли вісім[1].
Серед його дітей, які померли за його життя, були:
- Його син р. Давид-Аба (одружився з Естер-Гадасою, донькою р. Єгошуа-Зеліга Рівкіна)
- Його донька Рівка, дружина р. Іцхака-Мордехая Певзнера (першим шлюбом)
- Його донька Ріша, дружина р. Дов-Бера Палтіеля (першим шлюбом)
- Його син р. Дов-Бер Левін.
Його діти, які пережили його, були
- Його син — р. Мордехай (Мотл) Левін.
- Його донька Шейна-Батья, дружина р. Шмар'ягу Фельдмана (а першим шлюбом — дружина р. Давида Фейсіна).
- Його донька Муся, дружина р. Зеева-Вольфа Залманова.
Додаткова література
- Еліезер-Єгошуа Закликовський, «Р. Ісраель Невелер — біографічні враження», 5760.
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистості і хасидське вчення машпіїм Хабаду по всьому світу, видавництво «Хазак», 5774.
- «Зейде», історії про р. Ісраеля Невелера, авторка — його онука пані Мір'ям Палтіель.
- «У біді й у благі — вірний своєму призначенню», тижневик
401. - «Виїзд із Росії» (книга), частина друга: «У таборі Покінг», розділ «Р. Ісраель Невелер»
Зовнішні посилання
- «Хасидський меламед, який волів залишитися у в'язниці»
(англійською) - Тшура Палтіель — Вернер, сіван 5782 (травень–червень 2022), спогади та історії про нього
Примітки
- ^ У своєму листі до Ребе Раяца він писав: «Дякую Б-гові за трьох дітей, що залишилися в мене».
Код особи: № 5377566000
- Хабадпедія: статті, що потребують переробки
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Особи, поховані на цвинтарі Цфата
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Родина Левін
- Родина Певзнерів
- Особистості, що народилися в 5645 році (1884/1885)
- Особистості, що померли в 5708 році (1947/1948)
