Клойз у Бродах
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
| Клойз у Бродах | |
|---|---|
![]() |
Клойз у Бродах був бейт-мідрашем гаонів-праведників, яких зараховували до «Хасидей Ашкеназ», у місті Брод (Броди) ще в період до Бешта і продовжував діяти також у період учнів Бешта[1].
Статус Клойзу
Війни[2] в Польщі та Росії привели велику групу різних рабинів і даянів до міста Брод, і, можливо, вони були наріжним каменем, з якого був збудований важливий Клойз.
У «Клойзі» постійно сиділи знавці Тори з Брод і околиць і вивчали Тору. Члени Клойзу отримували економічну підтримку й опіку на відміну від інших бейт-мідрашів того періоду, які фінансувала громада, тоді як «Клойз» у Бродах був приватною установою, заснованою багатою родиною, яка ним і керувала; у цьому Клойзі постійно сиділа обмежена кількість знавців Тори й видатних учених, що присвятили себе вивченню Тори[3].
Звичаї Клойзу
Частина мудреців Клойзу займалася кабалою, і вони молилися в особливому міньяні кабалістів, вхід до якого був з обмеженнями.
В очах Бешта люди Клойзу були важливими, і він велів підтримувати їх і сказав, «що бачив Шхіну, яка перебуває над Клойзом»[4].
Ті, хто сидів у Клойзі, прославилися вивченням кабали та прийняттям звичаїв кабалістів, і він удостоївся похвали також у «міснагдім»[5].
Дехто каже[6], що звичай казати «Кегавна» замість мішни «Бамме мадлікін» пішов від мудреців Клойзу[7]
В історії життя Бешта було кілька суперечок між ним і мудрецями Клойзу, які спершу протистояли йому, а потім частина з них стали його друзями.
Відомі знавці Тори з Клойзу
З голів бейт-мідрашу:
- Рав Єхезкель Ландау, автор книги «Нода бі-Єгуда».
- Рав Гершон з Кут, шурин Бешта, був одним із мудреців Клойзу. Згадується як той, хто намагався внести хасидську атмосферу в громаду Брод.
- Рав Хаїм Цанз із Брод. Автор книг «Недер бар кодеш» на «Піркей авот» і «Год тегіла» про теми Хануки, «Тагарат маїм?» про закони мікв.
- Рав Моше Остерер, автор книги «Аругат га-босем».
- Рав Ефраїм-Залман Маргаліот, автор книг «Мате Ефраїм» і «Шаарей Ефраїм».
- Рав Натан, син р. Леві,
- Рав Нафталі, син р. Леві, автор книг «Бейт Леві», «Атерет Шломо».
- Рав Меїр Маргаліот, автор книги «Маор нетивім».
- Рав Перец, син р. Моше, автор книги «Бейт Перец»
- Рав Зеев га-Леві Сегаль – Олскер
- Рав Зеев Олскер близько двадцяти років, автор книги «Хідушей га-Раза»[8]
- Рав Єхіель-Міхл із Золочева.
Суперечка про часи та міри
У бейт-мідраші були суперечки між ними з питань, які обговорюються донині.
- Суперечка про початок і кінець дня: р. Зеев Олскер запровадив часи так, як потім запровадив Алтер Ребе, — що день відраховують від сходу сонця.
- Р. Зеев Олскер — час заходу сонця за звичаєм гаонів проти позиції заходу за Рабейну Тамом.
- Суперечка про міри: рав «Нода бі-Єгуда» запровадив у своїй книзі «Цлах» великі міри (прийняті під назвою міри Хазон Іша).
З відомих історій — суперечки щодо кошерності суки Бешта.
Війна Тори
Мудреці Клойзу вважалися великими авторитетами в колі знавців Тори по всій Європі, і їхнє схвалення або боротьба проти групи чи людини мали велике значення.
З їхніх відомих воєн:
- Проти секти франкістів
- Деякі з мудреців Клойзу виступили проти амулетів рабі Йонатана Ейбешюца, хоча частина з них були його друзями. «Нода бі-Єгуда» намагався затримати проголошення херему й примирити сторони, щоб запобігти оскверненню Імені Всевишнього, і проте після публікації книги р. Йонатана Ейбешюца «Ва-аво га-йом ель га-аїн» різко виступив проти нього.
Примітки
- ^ Неясно, з якого року до якого року діяв Клойз і до якого саме року діяв Клойз (у 5589 році (1828/1829) мудреці Клойзу ще згадуються як ті, що мають вагу в Торі, у межах суперечки рабі Ельазара Ланди й рабі Шломо Клугера [книга «Шива ейнаїм», аркуш 47.]), але, найімовірніше, він ніколи не був офіційно закритий, а поступово згасав, доки не припинив існування.
- ^ Див. у статті рава Біньяміна Пантлата «До питання про вплив рабинів у відставці на становлення Клойзу в Бродах», в інституті «Ад ена».
- ^ Див. рав Й.-Л. Маймон: «Арім ве-імаот бе-Ісраель», частина 6 (Єрусалим 5715 ) с. 81-48.
- ^ «Шівхей га-Бешт» (видання «Маянотеха»), пункт 154.
- ^ Мордехай Віленський: «Хасидім у-міснагдім», Єрусалим 5730, частина 1, с. 47.
- ^ Див. httפps://wפww.rabbinicalcollege.edu.au/media/pdf/539/KUNM5391271.pdf
- ^ Моше Халаміш: «З якого часу читають „Кегавна“ в Арвіт», «Сінай» 114, кінець с. 80
- ^ – імовірно, натяк на р. Зерахію га-Леві, «Бааль га-Маор», якого р. Зеев бачив зразком критичного й новаторського знавця Тори
Код особи: № 3171214400
