Тфілат га-дерех
Тфілат га-дерех
|
|---|
|
יְהִי רָצוֹן מִלְפָנֶיךָ ה' אֱלֹקֵינוּ וֵאלֹקֵי אֲבוֹתֵינוּ. שֶׁתּוֹלִיכֵנוּ לְשָׁלוֹם. וְתַצְעִידֵנוּ לְשָׁלוֹם. וְתַדְרִיכֵנוּ לְשָׁלוֹם. וְתִסְמְכֵנוּ לְשָׁלוֹם. וְתַגִּיעֵנוּ לִמְחוֹז חֶפְצֵנוּ לְחַיִּים וּלְשִׂמְחָה וּלְשָׁלוֹם. (ואם דעתו לחזור מיד אומר: וְתַחֲזִירֵנוּ לְשָׁלוֹם). וְתַצִילֵנוּ מִכַּף כָּל-אוֹיֵב וְאוֹרֵב וְלִסְטִים וְחַיּוֹת רָעוֹת בַּדֶּרֶך. וּמִכָּל פֻּרְעָנִיּוֹת הַמִּתְרַגְּשׁוֹת וּבָאוֹת לְעוֹלָם. וְתִשְׁלַח בְּרָכָה בְּכָל מַעֲשֵׂה יָדֵינוּ. וְתִתְּנֵנִיּ (בל' יחיד) לְחֵן וּלְחֶסֶד וּלְרַחֲמִים בְּעֵינֶיךָ וּבְעֵינֵי כָל רוֹאֵינוּ. וְתִגְמְלֵנוּ חֲסָדִים טוֹבִים. וְתִשְׁמַע קוֹל תְּפִלָּתֵינוּ. כִּי אַתָּה שׁוֹמֵעַ תְּפִלַת כָּל פֶּה: בָּרוּךְ אַתָּה ה' שׁוֹמֵעַ תְּפִלָה: / Єгі рацон мілфанеха Гашем Елокейну ве-Елокей авотейну, ше-толіхену ле-шалом, ве-тац'ідену ле-шалом, ве-тадріхену ле-шалом, ве-тісмехену ле-шалом, ве-тагіену лі-мхоз хефцейну ле-хаїм у-ле-сімха у-ле-шалом. (Ве-ім даато лахзор міяд омер: ве-тахзірену ле-шалом). Ве-тацілену мі-каф коль ойєв ве-орев ве-лістім ве-хайот раот ба-дерех, у-мі-коль пуранійот га-мітрагшот у-ваот ла-олам. Ве-тішлах браха бе-холь маасе ядейну. Ве-тітнені (бе-лашон яхід) ле-хен у-ле-хесед у-ле-рахамім бе-ейнеха у-ве-ейней холь роейну. Ве-тігмелену хасадім товім. Ве-тішма коль тфілатейну. Кі Ата шомеа тфілат коль пе. Барух Ата Гашем, шомеа тфіла. / Хай буде угодно Тобі, Г-споди, Б-же наш і Б-же батьків наших, вести нас у мирі, і спрямовувати кроки наші в мирі, і вказувати нам шлях у мирі, і підтримувати нас у мирі, і довести нас до бажаної мети нашої для життя, радості й миру. (Якщо має намір одразу повернутися, каже: і повернути нас у мирі). І визволь нас від руки всякого ворога і того, хто чатує, і розбійників, і хижих звірів у дорозі, і від усіх лих, що насуваються і приходять у світ. І пошли благословення всім ділам рук наших. І даруй мені (в однині) ласку, прихильність і милосердя в очах Твоїх і в очах усіх, хто бачить нас. І віддай нам добрими милостями. І почуй голос молитви нашої, бо Ти прислухаєшся до молитви всіх уст. Благословен Ти, Г-сподь, що прислухається до молитви. |
Тфілат га-дерех — молитва, яку встановили мудреці промовляти, коли людина вирушає в дорогу, і в ній вона просить у Всевишнього, щоб Він охороняв її від небезпек, що чатують на неї, і дав успіх її дорозі.
Джерело молитви
У Вавилонському Талмуді, трактаті «Брахот»[1], наводяться слова пророка Еліягу, який з'явився раву Єгуді: «А коли ти вирушаєш у дорогу, порадься зі своїм Творцем і вирушай». І амораї пояснюють його слова: «Це молитва подорожнього .. кожен, хто вирушає в дорогу, має промовити молитву подорожнього». У Гемарі докладно наведено текст молитви, а також зазначено той факт, що її слід промовляти в множині (завдяки чому його молитву буде почуто), коли вирушають у дорогу.
Алтер Ребе постановив[2], що хоча вся молитва подорожнього — у множині, у ній є виняток у слові «ве-тітнені», яке має бути з літерою йуд наприкінці, в однині, і так він уніс текст до свого сідуру.
Закони молитви
- Молитву промовляють лише в дорозі, яка триває понад 4 км за межами міста, і слід промовляти її на початку дороги.
- Якщо це можливо, краще зупинитися на узбіччі й промовити молитву, а не під час їзди. А також промовляти її стоячи.
- Молитву промовляють лише один раз на день. Адже молитва подорожнього звільняє всю заплановану поїздку до наступного ранку. Той, хто їздить кілька разів на день, промовляє її лише першого разу.
- Слова «і поверни нас у мирі» промовляють, лише якщо повертаються додому того самого дня, до наступного ранку.
- Людина, яка виїжджає з дому на кілька днів, промовляє молитву щодня, коли вона перебуває поза домом, але наприкінці молитви вона не згадує Ім'я Всевишнього.
Звичаї Хабаду
У молитві подорожнього[3]: «ве-тітнені» — в однині — на милість і на ласку тощо[4].
Ребе Рашаб під час поїздки до Неот деше читає — вдруге — «Тікун лейл Шавуот», а коли проїжджають близько чотирьох парсаот, велить зупинитися, обмиває руки і промовляє молитву подорожнього[5].
Молитву подорожнього у вагоні Ребе Рашаб промовляв сидячи, а в екіпажі — стоячи[5].
Коли Ребе Рашаб виїжджав із дому, навіть якщо залишався в одному місці кілька місяців, він щодня після молитви промовляв молитву подорожнього — без згадування Імені й Царства[6].
Є особливо ретельні, які перед промовлянням молитви подорожнього благословляють на їжу тощо (з'їсти в розмірі міри й промовити завершальне благословення), оскільки молитва подорожнього не починається з «Барух». Але в нас є переказ, що Алтер Ребе постановив, що немає потреби бути ретельним у цьому[7], і так чинив Ребе[8].
Ребе мав звичай, промовляючи молитву подорожнього під час своїх поїздок до літніх таборів «Ган Ісраель» і кемпу «Емуна»[9], виходити з машини й обмивати руки, а після цього промовляти молитву за сідуром і стоячи[10].
Промовляння щодня без згадування Імені й Царства
На основі звичаю Ребе Рашаба, який, коли виїжджав із дому, навіть якщо залишався в одному місці кілька місяців, щодня після молитви промовляв молитву подорожнього – без згадування Імені й Царства, багато хасидів мають звичай, що коли перебувають у себе вдома, у шліхуті чи в будь-якому іншому місці, яке не 770, – промовляють щодня молитву подорожнього без згадування Імені й Царства. Адже відчувають, що вони в дорозі. Бо їхній справжній дім — у 770, у Ребе.
Так бачили в шадара рава Менахема-Шмуеля-Давида Райчика. І подібно розповів рав Ханох Гліценштейн про свого тестя, р. Аврагама Паріза, що одного разу, перебуваючи в домі свого тестя в Петах-Тікві, він помітив, що після молитви Шахаріт той промовляє молитву подорожнього. Коли він запитав, що робить ця молитва? р. Аврагам пояснив йому просто: «Адже кожного дня, коли ми не повернулися до Ребе, – ми все ще перебуваємо „в дорозі“.. І звичай наших Ребе такий, як наведено в „Гайом йом“, що Ребе Рашаб «навіть якщо залишався в одному місці кілька місяців, щодня після молитви промовляв молитву подорожнього, без згадування Імені й Царства». Подібно відомо також про шлухім Ребе в Марокко, які щодня промовляли молитву подорожнього без згадування Імені й Царства[11].
Зовнішні посилання
- Тфілат га-дерех: текст молитви, закони і сгула для безпечної поїздки на сайті Бейт Хабад
- Рав Йосеф-Сімха Гінзбург, Із законів Тфілат га-дерех, «Сіхат га-шавуа», випуск 1230
- З'ясування галахи і звичаю — Тфілат га-дерех, випуск «Гіткашрут» 402
- Рав Йосеф-Єшая Браун, Коли промовляють Тфілат га-дерех у польоті?, Чи може один виконати обов'язок за всіх у Тфілат га-дерех?

- Тфілат га-дерех і «Га-гомель» під час польоту над хмарами, у збірнику пілпулім «Га-ботхім ба-Шем», єшива «Томхей Тмімім» Центральна 770, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), с. 190
Примітки
- ^ Брахот 29, б.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, «Орах хаїм», сімен 110, пункти 4–8 (і в його сідурі)
- ^ Далі з «Сефер га-мінгагім».
- ^ Примітки до старого сідуру (від Цемах Цедека). І так само написали «Маген Аврагам» і Алтер Ребе в «Шулхан арусі», сімен 110, пункт 4, від імені «Сефер га-Кана» згідно з таємним ученням («Шаар га-колель», розділ 12).
- ^ 1 2 «Кунтрес у-маайан», с. 34.
- ^ «Гайом йом», 19 тамуза.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5701 [на лашон га-кодеш], с. 148. І там, що після Мінського диспуту, коли Алтер Ребе виїжджав із Мінська і його проводжали в дорогу, серед тих, хто проводжав, був рабі Іцхак-Айзик з Гомеля. Зав'язалася розмова з галахи про молитву подорожнього: чи є вона благословенням самим по собі, чи вона має бути «благословенням, що примикає до попереднього»; було вирішено, що вона є самостійним благословенням. Тоді Алтер Ребе сказав, що молитва подорожнього — це молитва на все продовження життя людини на землі, адже кожен день — це частина дороги. І від цього рабі Айзик став хасидом і мекушаром Алтер Ребе.
- ^ Альбом «Бе-Неот деше», с. 84, 47.
- ^ У 5716, 5717 (1956/1957) і 5720 роках (1959/1960).
- ^ «Маасе мелех», с. 57.
- ^ Рав Нафталі Астулін, Ми лише в дорозі…