Хелев (лій)
Хелев — особлива назва внутрішнього жиру у тварин, забороненого в їжу; це одна з найсуворіших заборон Тори[1], і тому, хто порушує її та їсть хелев, належить карет. Решта частин жиру називається «шуман».
Подробиці заборони в галахі
Як і щодо інших заборон Тори, заборона стосується з'їдання кезайту і більше, і лише з'їдання, а інші види використання не заборонені[2].
Хелев, заборонений у їжу, — це кожна з жирових частин тварини, які було б принесено на жертовник, якби ця тварина була жертовною (крім курдюка), і тому вони заборонені в їжу і в буденної тварини; і заборона стосується лише хелеву корови, вівці та кози[3]. Єдиний випадок хелеву, дозволеного в їжу, — це хелев зародка, що перебуває в утробі матері після її шхіти.
Хелев, за який належить карет, — це хелев на нутрощах, і на нирках, і на клубових частинах (усі ці частини розташовані навколо травної системи тварини), а рабі Аківа визначає різницю між хелевом та іншими частинами жиру у тварини так: він «тотав, крум ве-ніклаф»:
- Тотав — хелев розстелений на м'ясі, як одяг.
- Крум — на хелеві є тонка плівка, яку можна зняти.
- Ніклаф — хелев прилягає до м'яса, і його можна легко відокремити.
На відміну від цього, шуман з'єднаний із м'ясом і становить його невід'ємну частину.
Дія з видалення хелевів і сідничного нерва з тварини, щоб дозволити її в їжу, називається «нікур», а той, хто нею займається, називається «менакер». Поширений нині звичай — зовсім не проводити нікур задньої частини тварини, а продавати її неєвреєві, через велику складність і ретельність, яких вимагає нікур цієї частини.
У внутрішньому вченні Тори
Сенс жертвоприношень — піднесення МАН, і оскільки за всякого зведення згори піднесення знизу має бути подібним до цього зведення, то, щоб звести вищий макіф святості, піднесення МАН теж має бути (не лише в аспекті внутрішнього, а й) в аспекті макіф, вище від того, що здатна вмістити його душа; і мовою хасидуту — піднесення МАН у світ Тікун і піднесення МАН у світ Тогу[4]; і це два аспекти піднесення, які є в кожному жертвоприношенні: піднесення крові та піднесення емурім і внутрішнього хелеву[5].
У служінні Всевишньому
Хелев — це аспект насолоди[6], і явно видно, що в того, хто схильний до насолоди, багато хелеву.
У служінні Всевишньому сенс повеління «весь хелев — Всевишньому» в тому, щоб насолоджуватися Всевишнім у радості під час виконання заповідей і щоб не було в нього іншої насолоди[5].
Ребе кілька разів висловлювався на основі повеління «весь хелев — Всевишньому»[7], що єврей має віддавати Всевишньому найкраще з усякої речі[8], використовувати перші години навчального дня для святих предметів[9].
Зовнішні посилання
- «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Хелев», сторінка 649
Примітки
- ^ Ваїкра, розділ 3, вірш 17.
- ^ Про все подане нижче див. у коментаторів Тори на Ваїкра 3, 17. Рамбам, книга «Кдуша», «Закони забороненої їжі», розділ 7. «Шулхан арух», «Йоре деа», розділ 64. «Сефер га-міцвот», заповідь-заборона 185. «Сефер га-хінух», заповідь 147.
- ^ А хелев семи чистих диких тварин і птахів дозволений у їжу.
- ^ «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, «МАН і МАД», сторінка 831.
- ^ 1 2 «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття «Корбанот», сторінка 177.
- ^ У «Лікутей сіхот», частина 3, сторінка 948, Ребе вказує у зв'язку з цим на слова мудреців у трактаті Гітин 56б, що рабан Йоханан бен Закай сказав кесареві Веспасіану, що причина, з якої в того не виходить устромити ногу в чобіт, — це «добра звістка втучнює кістку», і запропонував йому, щоб привели до нього людину, яку він ненавидить, як сказано далі у вірші: «а пригнічений дух висушує кості».
- ^ Ваїкра 6, 2.
- ^ Ґрунтується на словах Рамбама наприкінці «Законів про заборонене для жертовника»: «Хто бажає удостоїти себе, нехай підкорить своє лихе начало, і розширить руку свою, і принесе свою жертву з найкрасивішого і найдобірнішого, що є в цьому виді . . у всякій речі, яка заради Б-га доброго, нехай буде з гарного і доброго: збудував дім молитви — нехай буде гарнішим за його житловий дім; нагодував голодного — нехай нагодує з найкращого і солодкого на своєму столі; одягнув нагого — нехай одягне з найгарнішого у своєму одязі; присвятив щось — нехай присвятить із найгарнішого у своєму майні. І так говориться: „весь хелев — Всевишньому“». Див., наприклад, «Лікутей сіхот», частина 3, сторінка 948, сіха Шабату тижневої глави «Таво» 5732, сіха Шабату тижневої глави «Корах» 5714, та інші.
- ^ «Торат Менахем», частина 12, сторінка 55, та інші.