Занурення посуду

Занурення посуду — занурення в мікву або в джерело, яке здійснюють із посудом, купленим у нееврея, який за галахою потребує занурення.
Джерело заповіді
Джерело заповіді — у книзі Бемідбар:
І сказав Ельазар-коген воїнам, що ходили на війну: ось устав Тори, який Г-сподь заповів Моше: тільки золото і срібло, мідь, залізо, олово і свинець — усе, що проходить через вогонь, проведіть через вогонь, і воно стане чистим, але й очисною водою має бути очищене; а все, що не проходить через вогонь, проведіть через воду
— Бемідбар, глава 31, вірші 21–23
Звідси вивчили, що посуд потрібно занурювати перед використанням (а якщо потрібно, то й відкашерувати його окропом) перед використанням. Причина занурення посуду наводиться в Єрусалимському Талмуді:[1] «Тому що він вийшов із нечистоти нееврея і ввійшов у святість Ізраїлю».
Згідно з більшістю рішонім, занурення посуду — обов'язок за Торою.
Посуд занурюють у кошерну мікву. Під час занурення посуду потрібно переконатися, що між посудом і водою немає перепони, наприклад руки, яка тримає посуд, чи наклейок.
Перед зануренням одного предмета посуду вимовляють благословення: "בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל טְבִילַת כֶּלִי" / «Барух Ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль твілат келі» / «Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і звелів нам занурювати посудину». А під час занурення кількох предметів посуду вимовляють "בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל טְבִילַת כֵּלִים" / «Барух Ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль твілат келім» / «Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і звелів нам занурювати посудини». Це благословення — одне з благословень на заповіді.
Посуд, який потребує також відкашерування окропом, потрібно відкашерувати до занурення. А якщо занурив його раніше — він дозволений. А дехто каже, що потрібно занурити його наново.[2]
Міра мікви
Тур пише[3] від імені Смака, що, хоча джерело очищує нечистий посуд за будь-якої кількості води, для посуду, узятого в ідолопоклонника, у мікві має бути сорок сат; однак він заперечує його слова і вважає, що в цьому зануренні не слід бути суворішим, ніж у зануренні від нечистоти, де записане єдине джерело міри занурення.
«Бейт Йосеф», навпаки, підкріплює слова Смака і знаходить їм джерело у словах Тосафот у трактаті Авода зара[4] у темі про занурення ніди і каже, що, хоча за Торою для занурення посуду досить ревіїту, цей закон сказано лише щодо нечистоти, а занурення посуду вважається новацією, у якій «є лише її новація», і тому для нього потрібно сорок сат. Ребе Цемах Цедек пояснює його слова так: оскільки ми вже знайшли в Торі відмінність у законах мікви — адже для людини потрібно сорок сат води (згідно з думкою Тосафот), — то, хоча для занурення посуду досить ревіїту, нам слід через сумнів бути суворішими й вимагати сорок сат; і так само в джерелі, згідно з думкою, що потрібно сорок сат, слід бути суворішими в зануренні посуду, для якого, можливо, потрібно сорок сат, як під час занурення людини. А в «Псакей Тосафот» там підсумовується сказане в Тосафот і пояснюється, що йдеться про суперечку мудреців Тосафот.
Для галахи Цемах Цедек постановляє, що, оскільки занурення посуду не таке суворе, як занурення людини, — адже є думка, що воно встановлене мудрецями, і навіть згідно з думкою, що воно за Торою, за нього немає покарання карет, — тому можна в цьому покластися й занурювати в ревіїті за законом «подвійного сумніву»: можливо, галаха така, що для занурення людини взагалі не потрібно сорок сат (адже в рішонім є думки, що потрібна лише міква, у якій є вода в мірі для занурення, і якщо, наприклад, ідеться про маленьку людину, яка покривається тридцятьма сатами, — цього досить і не потрібно сорок сат), і навіть якщо галаха така, як у тих законовчителів, що потрібно сорок сат, можливо, для посуду не потрібно сорок сат.
Однак Цемах Цедек додає, що за правилом «мі-йот тов», коли є міква в сорок сат, безумовно краще бути суворішим і занурювати посуд у ній, а не в мікві, у якій є лише ревіїт води.
Зовнішні посилання
- Повторення законів: закони обов'язку занурення посуду

- Занурення посуду: що, як і чому? Усе, що потрібно знати про занурення посуду (посібник) • Як занурюють посуд
- Рав Браун, Як звільнити цифрову кавоварку від обов'язку занурення посуду?

- Аврагам-Даніель Даган, Занурення порцелянового посуду, у збірнику «Тіферет Моше», 3 тамуза 5784 (9 липня 2024), сторінка 69
- Занурення нового посуду, купленого, щоб подарувати, у «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора», 1256 (2), свято Сукот 5785 (17 жовтня 2024), сторінка 89
Джерела
- Ребе Цемах Цедек, «Занурення посуду», «Цемах Цедек аль га-Шас», Бруклін, 5755, сторінка 344, на сайті HebrewBooks