Перейти до вмісту

Книга Мішлей

Матеріал з Хабадпедії

Книга Мішлей — це книга, в якій записано Шломо царя, що були написані в руах га-кодеш.

Частини книги

Книга поділяється на кілька частин, що відрізняються одна від одної змістом, стилем і будовою віршів:

  • Перша збірка під заголовком «Притчі Шломо, сина Давида, царя Ізраїлю» — це розділи 1 — 9. Вона містить довгі й оповідні притчі, більшість з них у кілька віршів і навіть у цілі розділи.
  • Друга збірка під заголовком «Притчі Шломо» — це розділи 10 — 22, вірш 16. Вона містить короткі притчі, більшість з них в один вірш.
  • Третя збірка під заголовком «Прихили вухо твоє і слухай слова мудреців» — це розділ 22, вірш 17, до розділу 24. Вона містить притчі інших мудреців, які Шломо включив до своєї книги з різних причин. Дехто каже, що останній уривок розділу 24 (вірші 23 — 34) становить окрему збірку під заголовком «І ці — мудрецям», і вона теж містить притчі інших мудреців. Збірка містить притчі середньої довжини, в середньому по 2-3 вірші кожна.
  • Четверта збірка під заголовком «І ці притчі Шломо, які переписали люди Хізкіягу, царя Єгуди» — це розділи 25 — 29. Вона містить притчі в 1 — 2 вірші, зібрані за темами.
  • П'ята збірка під заголовком «Слова Агура, сина Яке, — пророцтво» — це розділ 30, і вона містить кілька відносно довгих притч про природу світу і природу людини.
  • Шоста збірка під заголовком «Слова Лемуеля, царя Маса» — це розділ 31, і вона містить дві довгі притчі про царів, вино і жінок.

У вченні хасидизму

Пояснюється у вченні хасидуту, що цар Шломо, який приховав глибину мудрості в притчах. Той, хто чує лише саму притчу, не розуміє того, на що в ній натякається, і притча для нього — лише порожні слова взагалі; і також той, хто розуміє розум, на який у ній натякається, теж не осягає його таким, яким він є, а лише самий його край з того, що розуміється зі слів притчі, і це подібно до того, хто бачить велике світло крізь завісу, що розділяє між ним і світлом, який не бачить сутності самого світла, а лише його сяйво крізь завісу, як сказано вище[1].

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ «Маамарей Алтер Ребе», 5566, частина 1, що починається словами «Легавін бе-тосефет беур шореш іньян га-наль», с. 80.

Повідомити про помилку на цій сторінці