Перейти до вмісту

Трактат Швіїт

Матеріал з Хабадпедії

У трактаті Швіїт розділу Зраїм десять глав.

Трактат розглядає закони шміти, до яких входять шміта землі і скасування боргів.

Афкаата де-малка

У Мішні трактату Швіїт наводиться:

Той, хто повертає борг у сьомий рік[1], — хай скаже йому: «Я скасовую»; сказав йому: «Попри це» — хай прийме від нього, бо сказано: «І ось слово про скасування»

.

Ребе ставить складне питання: якщо шміта — це «афкаата де-малка» і борг скасовується, то не зовсім гладкі слова мішни «той, хто повертає борг», «я скасовую». Питання тим сильніше згідно з тим, як коментатори пояснили слова позичальника «попри це»: що він хоче «погасити» борг.

Більше того, Ребе ставить складне питання: оскільки Тора сказала, що сьомий рік скасовує борг і анулює його, то, здавалося б, позичальникові мало б бути заборонено робити протилежну дію — повертати гроші як борг, а мішна каже, що не лише це йому, позичальникові, дозволено робити, а й що: а. «дух мудреців задоволений ним[2]

Ховат гавра

Звідси Ребе доводить, що скасування боргів не є «афкаата де-малка», за якої борг сам собою повністю анулюється і скасовується, а є «ховат гавра» — обов'язком позикодавця скасувати борг. б. Що суть обов'язку — не анулювати борг і не скасувати його повністю, а в тому, що він залишає (скасовує) борг: не стягує його («хай не тисне»).[3]

Згідно з цим пояснюються слова Рамбама: «І позикодавець має сказати тому, хто повертає: „Я скасовую, і ти вже звільнений від мене“; сказав йому: „Попри це я хочу, щоб ти прийняв“ — хай прийме від нього, бо сказано: „Хай не тисне“, а він же не тиснув», тобто обов'язок і заповідь, що лежить на позикодавцеві в словах «я скасовую», визначаються тим, що він виконує сказане «хай не тисне», — що це не окрема заборона при скасуванні боргів, а це і є виконання обов'язку скасування як заповіді-повеління; такі й слова «Хінуха»: ««залишати борги» — тобто не стягувати їх», і так випливає зі слів віршів: «Хай скасує кожен позикодавець свій борг, що дав у позику ближньому своєму; хай не тисне на ближнього свого і на брата свого тощо. А що буде в тебе в брата твого — хай скасує рука твоя»; і оскільки «хай не тисне» зобов'язує і примушує позикодавця залишити борг і не стягувати його, зрозуміло, що само собою скасовується заставне зобов'язання і «ховат гавра», що лежить на позичальникові, — погасити борг (бо одне залежить від іншого), — як словами Рамбама: «Я скасовую, і ти вже звільнений від мене», що позичальник звільнений від свого зобов'язання перед позикодавцем; але це лише скасування зобов'язання щодо (визначення «гавра») між позикодавцем і позичальником, а заставне зобов'язання, що лежить на майні позичальника, залишається», бо сам по собі борг не анульований

Цим зрозуміле те, що на думку більшості законовчителів[4]. немає визначення заповіді для позичальника повертати борг позикодавцеві (навіть перш ніж позикодавець сказав «я скасовую»); і попри це він називається «тим, хто повертає свій борг», — бо, хоча позичальник звільнений від повернення позики, все ж борг ще залишається і не анульований; інакше кажучи: коли він позичив, на частину майна позичальника в сумі позики поширилося своєрідне право власності позикодавця.

Важко пояснити, що йдеться про заповідь погашення боргу кредиторові[5], як пояснюють деякі в нашій мішні; і доказ — що, як сказано вище, це лише думка одинака, який вважає, що є обов'язок позичальника повертати борг позикодавцеві (якщо той не сказав «я скасовую»); і ще: якщо це заповідь погашення боргу кредиторові — навіть на думку, що вона лише від мудреців, — то це справжній обов'язок, а не лише «дух мудреців задоволений ним.

Зв'язок із продовженням мішни

Згідно зі сказаним Ребе пояснює також продовження мішни[6]: «Той, хто позичив у гера, чиї сини пройшли гіюр разом із ним, — не повертає його синам, а якщо повернув — дух мудреців задоволений ним. Усі рухомі речі набуваються притягуванням, і кожен, хто дотримує свого слова, — дух мудреців задоволений ним».

Зв'язок двох останніх бав із першою бавою однаковий, оскільки і там обов'язок оплати — лише обов'язок «хефца», що лежить на майні, а не на самій людині, і тому в них повернення — лише у визначенні «дух мудреців задоволений ним».

Додаткові пояснення

Пояснення провідників Хабаду

Примітки

  1. ^ Після часу скасування.
  2. ^ Як наводиться в наступній мішні.
  3. ^ Згідно з цим буде зрозуміле сказане Рамбамом: «Заповідь-повеління — позикодавцеві скасувати в сьомий рік, бо сказано тощо», що в простому сенсі це відповідає випадку, коли скасування — обов'язок позикодавця, а не коли це «афкаата де-малка».
  4. ^ Крім одиничної думки «Єреїм»
  5. ^ Як наводиться наприкінці [Бава батра].
  6. ^ У сіюмі трактату Швіїт.

Повідомити про помилку на цій сторінці