Перейти до вмісту

Трактат «Келім»

Матеріал з Хабадпедії

Трактат «Келім» — перший трактат у розділі «Тагарот», який є шостим і останнім розділом Мішни. На нього немає Гемари, і в ньому 30 розділів, присвячених законам нечистоти і чистоти людини та посудин.

У трактаті обговорюється, серед іншого, закон рушників для рук: на думку Бейт Шамая, і якщо вони з малюнками, і якщо ні — вони нечисті, а на думку Бейт Гілеля, лише якщо вони без малюнків, вони нечисті, а якщо вони з малюнками — вони не нечисті.

Роз'яснення Ребе

Ребе[1] пояснює, що різниця між рушниками з малюнками і без них полягає в тому, що рушники з малюнками служать людині і вони для її задоволення, на відміну від рушників без малюнків, які служать лише посудині, і в цьому різниця між футляром і покриттям.

Ще обговорюється в трактаті[2] питання дошки пекарів, яку вмурували в стіну, — про неї сперечаються рабі Еліезер і мудреці: рабі Еліезер визнає її чистою, а мудреці — нечистою. Ребе пов'язує це із загальною суперечкою між ними: чи є прикріплене до землі подібним до землі.[3]


Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці