Перейти до вмісту

Талмуд Штайнзальца

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Рав Адін Евен-Ісраель (Штайнзальц) з Талмудом, прокоментованим ним

Талмуд Штайнзальца — це видання Вавилонського Талмуду за редакцією рава Адіна Евен-Ісраеля (Штайнзальца). Талмуд у цьому виданні огласований, забезпечений розділовими знаками і поділений на абзаци. Крім коментаря Раші і Тосафот, до нього включено переклад Талмуду з арамейської на іврит із додаванням вступів, легких пояснень, резюме, біографій мудреців Талмуду, схем, ілюстрацій та іншого. Проєкт удостоївся заохочення і керівництва Ребе.

Історія

У 5725 році (1964/1965), у віці 27 років, рав Адін Евен-Ісраель розпочав свою головну працю: переклад і коментар Вавилонського Талмуду на іврит, роботу, яка тривала близько 50 років.

Рав Штайнзальц навіть висловився:

«Якби я знав, наскільки важка ця справа і з якою працею вона пов'язана, я міг би й не наважитися розпочати цю працю, якби я підозрював, що це забере в мене понад сорок років, я міг би й не наважитися. Але я був молодий, а коли ти молодий, ти трохи дурний і не береш до уваги труднощі та економічні й логістичні проблеми під час видання такої книги.»

За свідченням рава Евен-Ісраеля, ідею і настанови щодо форми друку Талмуду Штайнзальца він отримав від Ребе.

Видання Штайнзальца отримало схвалення від найвизначніших рабинів, серед них рав Моше Файнштейн, рав Меїр Мазуз, Ребе з Ерлау, «Нетівот шалом» зі Слоніма, рав Залман Меламед та інші [1] . Рав Файнштейн написав у своєму схваленні:

З радістю я побачив важливий коментар рава гаона, нашого вчителя рава рабі Адіна Штайнзальца шліта зі святого міста Єрусалима, до трактатів «Бейца» і «Рош га-Шана»... на додачу до ще кількох частин, вони справді велика праця, яка може бути корисна не лише тим, хто вже звик до вивчення Гемари і хоче заглибитися більше, а й тим, хто починає вчитися, щоб наставити їх на шляхах Тори, як розуміти й заглиблюватися в море Талмуду.

Талмуд Штайнзальца вийшов друком у межах Ізраїльського інституту талмудичних публікацій, який рав Штайнзальц заснував у 5726 році (1965/1966).

У 5770 році (2009/2010) завершив написання коментаря. З цієї нагоди відбувся центральний захід із прямою трансляцією в понад 300 пунктів по всьому світу.

Серед мов перекладу Талмуду Штайнзальца: англійська, французька, японська, корейська та інші.

Структура видання

Структуру Талмуду Штайнзальца побудовано в пристосованій і полегшеній для всього народу формі, так що він огласований, забезпечений розділовими знаками і поділений на абзаци, а також наводиться коментар рава Штайнзальца, що пояснює Гемару в сучасній формі, на зовнішньому боці аркуша.

Метою коментаря є «дати інструмент до рук тих, хто бажає вивчати Талмуд і не задовольняється лише поверхневим вивченням, — зрозуміти світ Талмуду і познайомитися з ним ближче, навіть якщо в них майже не було жодної попередньої підготовки. Цей коментар містить, фактично, переважну частину коментаторської літератури Талмуду, і все важливе, що потрібно для „основного простого сенсу“, знайшло своє місце в цьому коментарі, у тій чи іншій формі.» Коментар ґрунтується на дослівному перекладі всіх арамейських слів Талмуду, деталізації і розширенні скорочених контекстів, і більшості тлумачень простого сенсу.

Полеміка

Один із лідерів литовської громадськості, які боролися проти Хабаду, був незадоволений виданням коментованого Талмуду хасидом Хабаду і в межах війни проти Хабаду почав забороняти це вивчення.

Ця людина почала переконувати відомих рабинів підписатися проти Талмуду рава Штайнзальца. Коли він намагався переконати «Еда гаредіт» підписатися проти Талмуду, цьому опирався один із членів «Еда гаредіт» і сказав йому: «Нам не слід втручатися в суперечку між „Дегель га-Тора“ і Хабадом!». Зрештою частина з них підписалася проти, а частина ні.

Претензії до Талмуду були такі: у ньому є неточності, поєднання мови Гемари з коментарем сучасною мовою завадить тому, хто вивчає, у майбутньому самостійно вивчати Гемару, той, хто вивчає, отримує пояснення коментатора без боротьби з важкими сугіями Гемари — боротьби, що дає змогу зрозуміти різні тлумачення тощо, а також книга (у певному виданні) не зберігає форму аркуша.

Відчуття таке, що крім певних претензій є й менш визначені претензії. Але вони не менш значущі у створенні протидії цьому виданню: той факт, що вивчення за цим виданням дуже полегшує завдання учневі-початківцю, викликає відчуття, що вивчення за цим виданням менш серйозне, ніж вивчення за звичайними Гемарами, тими, що не забезпечені розділовими знаками і не прокоментовані. До цього додається відчуття, що вивчення Гемари за звичайними Гемарами є викликом, чого немає в цьому виданні. І звідси до доводів у стилі: що це добре для «балебатім», а не для знавців Тори, і так далі [2]

У 5771 році (2010/2011) рав Штайнзальц висловився з приводу критики своїх книг: «Частина цього походила з нечистих джерел. Для цього були всілякі причини, що стосуються того, що „нижче пояса“, і не стосуються справ святості. Були також причини, які я можу зрозуміти. Розумієш, коли хтось виріс і здобув виховання всередині харедимного світу, тоді його знають і ставляться до нього інакше. Але коли приходить хтось, хто для багатьох чужий, його підозрюють. Це було також певною частиною кампанії проти Хабаду».

Після того як рав Штайнзальц виправив проблеми в коментарі до Талмуду, багато рабинів зняли свій заклик не вивчати за Талмудом Штайнзальца, серед них був рав Шмуель Вознер.

Але з роками його слідами і хабадським шляхом поповзли також центри і заснували кілька конкурентних проєктів, найвідомішими з яких є коментар Шоттенштейна і «Мтівта» від «Оз ве-гадар», усі в стилях, відмінних від стилю рава Евен-Ісраеля, але їх було прийнято з благословенням у литовському світі, і було стерто старі претензії до проєкту рава Штайнзальца.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Фотографії їхніх схвалень представлено на сайті Центру Штайнзальца.
  2. ^ Слід зазначити, що до суперечки проти рава Штайнзальца, яка була переважно через те, що він хасид Хабаду, долучилися також комерційні інтереси. Литовські аврехи в США в той час займалися перекладом Шасу англійською (а згодом івритом) [у видавництві «Артскрол»], і вони скористалися нагодою, щоб завадити раву Штайнзальцу в перекладі Талмуду англійською і конкурувати з ним. — За Нері Лівне, суботній додаток, газета «Хадашот», 17 ава 5749 (18 серпня 1989), с. 5, «Чому його переслідують»?.

Повідомити про помилку на цій сторінці