Трактат «Негаїм»
Трактат «Негаїм» — третій трактат у розділі Тагарот. Трактат присвячений законам язв (негаїм), а також законам мецори і докладно викладає умови чистоти й нечистоти відповідно до різних язв та їхніх розмірів.
У трактаті 14 розділів. Закони, яким він присвячений, викладено в Торі в тижневих главах «Тазріа» і «Мецора».[англ.]
Передісторія
У Торі згадано три види язв[1]:
- Язви людини.
- Язви одягу.
- Язви домів.
Сумнів, чи передувала пляма «бахерет» білому волоссю
У трактаті[2] наводиться: якщо пляма «бахерет» передувала білому волоссю — нечистий, якщо біле волосся передувало плямі «бахерет» — чистий. А в разі сумніву — нечистий; рабі Єгошуа «затемнив» (оголошує чистим). У Гемарі[3] розповідається, що в разі сумніву була галахічна суперечка між Святим, благословенним Він, який оголошував чистим, і Небесною єшивою, яка оголошувала нечистим, і вирішили, що Раба бар Нахмані розсудить, оскільки він був у своєму поколінні єдиним знавцем законів язв і єдиним знавцем законів шатрів. З Небес послали посланця запитати його, і він оголосив чистим.
Згідно з поясненням Ребе, як і при всякому рішенні, третя думка не приєднується до однієї з двох, а включає обидві, подібно до міди Тіферет, яка вирішує між мідою суду і мідою милосердя, і тому і тут підстава, з якої Раба оголосив язву чистою, не та сама, з якої її оголосив чистою Святий, благословенний Він. Ребе в «Лікутей сіхот» пояснює це питання згідно з ученням хасидуту.[4]
Наречений, у якого виявилася язва
У розділі 3[5] наводиться в Мішні: нареченому, у якого виявилася язва, дають відстрочку на сім днів бенкету; і танаї в трактаті «Моед катан»[6] розійшлися в тому, яке джерело цього закону: за рабі Єгудою, цей закон виводиться зі слів «А в день, коли з'явиться на ньому живе м'ясо», — отже, є день, коли ти не оглядаєш; а на думку рабі Єгуди га-Насі, це виводять із вірша «І накаже коген, і спорожнять дім», і звідси ми бачимо, що Святий, благословенний Він, жаліє майно євреїв; і якщо заради необов'язкової справи йому дають відстрочку — щоб винести речі з дому, то заради заповіді — тим паче. (Ребе зазначає, що імена танаїв наводяться так саме в Гемарі в трактаті «Моед катан», а в рішонім у трактаті «Негаїм» — навпаки).
Ребе пояснює в «Лікутей сіхот», що є відмінність між двома джерелами законів: згідно з висновком із вірша «І накаже коген» ідеться про категорію відстрочки, як у простому значенні виразу «дають відстрочку», тоді як згідно з віршем «А в день, коли з'явиться на ньому живе м'ясо» ідеться про день, який повністю вилучений із закону огляду язв, як у простому значенні виразу «є день, коли ти не оглядаєш». Ребе навіть додає в дужках, що, можливо, є галахічна відмінність між двома висновками: адже якщо висновок — із вірша «А в день, коли з'явиться на ньому живе м'ясо», тобто цей день повністю вилучений із закону язв, то слід сказати, що якщо постфактум коген побачив язву і оголосив її нечистою, язва не нечиста, оскільки цей день повністю вилучений із закону огляду язв; але якщо закон — це закон очікування і відстрочки, слід сказати, що якщо постфактум коген побачив язву, язва не нечиста
Ребе додає, що і згідно з ученням хасидуту є відмінність між двома джерелами законів; і це згідно зі словами Рамбама, який пояснює, що в заповіді про язви прихована милість Всевишнього: коли людина говорила лашон га-ра, Святий, благословенний Він, жаліє її, щоб повернути її до каяття, і насилає язви на її дім, щоб пробудити її і повернути до повного каяття. Згідно з цим виходить, що суть заповіді про язви — від любові Всевишнього до Своїх синів, народу Ізраїлю, і заради того, щоб повернути їх до каяття, і тому і в цих деталях заповіді прихована особлива милість Всевишнього, що Святий, благословенний Він, жаліє її; однак у законі про те, що дають відстрочку заради необов'язкової справи, більше видно милість Всевишнього до майна нечестивців, тоді як у тому, що дають відстрочку нареченому, більше видно любов Всевишнього до виконання заповіді нечестивцями; і слід додати, що якщо любов до майна нечестивців показує любов Всевишнього до єврея через саму суть його імені «Ізраїль», то в тому, що дають відстрочку нареченому, видно важливість виконання заповіді нечестивцями, яка з боку його справ[7]
Огляд язв
Постановлено, що коген, який має тілесну ваду — сліпий на одне око, — непридатний для огляду язв; у коментарі Раші на Тору це виводиться з вірша «у всьому, що бачать очі когена». Ребе досліджує: чи є вада — те, що він не бачить одним оком, — непридатністю в «гавра» (у самій людині), подібно до когена з тілесною вадою, який непридатний до храмового служіння, чи йдеться про непридатність в огляді язв.
Ребе роз'яснює на підставі відомого, що є два закони в огляді язв: перший — сам огляд, про який постановлено, що всі придатні оглядати язви, а не саме когени, а другий закон — це закон про проголошення «чистий» чи «нечистий», який стосується саме самого когена. І виходячи з цього слід дослідити щодо когена, у якого потьмяніло світло очей: чи непридатний він лише для огляду язв, чи також для другого закону — проголошувати, нечиста язва чи чиста. І в Меїрі наведено дві думки щодо цього: є такі, що кажуть, що він непридатний лише оглядати язву, але може проголосити «нечистий» чи «чистий», а є такі, що кажуть, що він відсторонений і від того, щоб оголошувати нечистим і оголошувати чистим.
Ребе роз'яснює, що це залежить від згаданого дослідження: якщо непридатність — це непридатність у самому «гавра», оскільки він не може бачити, то ясно, що він непридатний і проголошувати язву чистою чи ні; але якщо непридатність лише в огляді язви, то розумно, що коген непридатний лише оглядати і вирішувати, чиста язва чи ні, але не для самого проголошення «чистий» чи «нечистий».
На практиці в цьому дослідженні розійшлися танаї Мішни[8] і «Торат коганім». У Мішні цей закон, що робить когена непридатним, коли в нього вада в очах, наводиться разом із паралельним законом про те, що в темному домі не відчиняють вікон, щоб оглянути його язви, — адже для таная нашої мішни непридатність — це непридатність у самій нестачі можливості бачити, а в темному домі не відчиняють вікон, оскільки зір когена має бути повним без світла ззовні. І тому також думка «Тосафот Йом-Тов» — що коген не непридатний, якщо потьмяніло одне його око, адже якщо він ще бачить одним з очей, то, згідно з його думкою, у його зорі нічого не бракує, а те, що коген непридатний, якщо він сліпий на одне око, — це припис Писання, бо написано: «у всьому, що бачать очі когена».
Однак «Торат коганім» вважає, що непридатність когена — оскільки, коли він погано бачить одним оком або не бачить зовсім, він вважається таким, що має ваду щодо огляду язв; і тому «Торат коганім» вважає, що з вірша «у всьому, що бачать очі когена», який приходить виключити огляд прихованих місць, не можна вивести цю непридатність когена, у якого потемніло одне з очей, — адже якщо перше — це непридатність у «хефца» (у самому огляді), то друге — непридатність у «гавра», і не можна вивести обидва висновки з одного вірша. І це на відміну від Мішни, яка вважає, що обидва висновки виводяться з вірша «у всьому, що бачать очі когена»[9].
Додаткові пояснення
- Розділ 2, мішна 4. Чоловіка оглядають як того, що скопує землю тощо, жінку — як ту, що місить тісто. «Лікутей сіхот», с. 84 (с. 97)
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||
Примітки
- ^ Книга Ваїкра, розділ 13, вірш 14
- ^ Кінець розділу 4.
- ^ «Бава Мецієа», 86а.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 12, с. 64.
- ^ Мішна 2.
- ^ 7б.
- ^ «Лікутей сіхот» т. 37, с. 48.
- ^ Розділ 2, мішни 3–4.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 32, Ваїкра, с. 84 (с. 97).
[англ.] — доповнено за статтею «Negaim» англійської Хабадпедії (версія 15442).