Перейти до вмісту

Трактат Кінім

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Кінім» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену учням Центральної єшиви «Томхей Тмімім», обраним виголошувати пілпулім, див. «Сім гілок Менори».

У трактаті Кінім три розділи і три з половиною аркуші. Трактат «Кінім» — одинадцятий і останній трактат у розділі Кодашім, п'ятому розділі Мішни. У ньому три розділи, які займаються кінім — парами птахів, призначених у жертву, — що змішалися одна з одною. На цей трактат немає Вавилонського Талмуду (або Єрусалимського Талмуду), але він друкується в більшості видань Вавилонського Талмуду разом із трактатами Меїла, Тамід і Мідот (аркуші 22а-25а у віленському Шасі).

Роз'яснення Ребе

Наприкінці трактату наводиться вислів, що розум мудреців Тори стає в них сталим. Пояснення таке: навчання в дні старості, коли розум мудреців Тори стає в них сталим, і навчаються вони з ясністю розуму, а не в пілпулі, — і мається на увазі не те, що додається в них мудрість, а лише те, що додалася в них ясність розуму.

З цієї причини каже рабі Йосе бен Кісма у трактаті Шабат[1]: краще два, ніж три, — бо дві ноги юнака кращі за три ноги старого, які є двома його ногами разом із палицею. За простим змістом вислову виникає складність: адже безсумнівно дві здорові ноги молодої людини кращі, ніж старий, який ходить із палицею.

Ребе[2] пояснює, що намір його — підкреслити перевагу днів юності, коли навчання йде шляхом пілпулю, порівняно з навчанням у дні старості, коли розум мудреців Тори стає в них сталим і навчаються вони з ясністю розуму, а не в пілпулі, — попри іншу перевагу, яку має старий: його товариші й учні, які умудряють його «більше за всіх».

Додаткові пояснення

Зовнішні посилання


Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці