Трактат Швуот
У трактаті Швуот 8 розділів і 48 аркушів.
Трактат присвячений законам клятви: коли і як вона набуває чинності, законам про того, хто її порушує, а також клятві, якою приводять людину до присяги в суді.
Міра падіння ниць
Галаха говорить, що тому, хто став нечистим у Храмі, заборонено перебувати в Храмі протягом часу, що дорівнює мірі падіння ниць, а якщо він пробув довше від цього часу не з примусу, він підлягає покаранню карет.
У цьому трактаті[1] є суперечка про те, якою є міра падіння ниць. Зрозуміло, що справа пов'язана з віршем «І всі сини Ізраїлю бачили, як зійшов вогонь і слава Г-сподня на Храм, і схилилися обличчям до землі на поміст, і впали ниць, і дякували Г-сподові, бо Він добрий, бо навіки милість Його»,[2]. Тобто суперечка в тому, чи дорівнює міра падіння ниць часу проказування всього вірша чи часу проказування його другої половини — лише «від „і схилилися“ до кінця». І Рамбам постановив згідно з думкою «від „і схилилися“ до кінця».
«Кесеф мішне» ставить запитання: чому Рамбам постановляє суворіше, згідно з другою думкою — «„і схилилися“ до кінця», а не весь вірш, а не м'якше, — щоб міра падіння ниць, за яку підлягають карет, була більшою, як проказування всього вірша. Він відповідає, що суперечка інша, і той, хто вважає «мить — як його проказування», вважає, що мається на увазі проказування лише слова «ке-мімрей», а не проказування всього вірша, як наводиться в Єрусалимському Талмуді в поясненні суперечки[3] Ребе заперечує, що це натяжка, оскільки мова Вавилонського Талмуду — «як проказування цього вірша», і з цього випливає, що йдеться про час проказування всього вірша.
У Гемарі наводиться[4], що міри є галахою, даною Моше на Синаї. Є тлумачі, які кажуть, що йдеться і про міру падіння ниць, але Ребе спростовує це, стверджуючи, що Рамбам постановляє, що неможлива суперечка в справі, яка є галахою, даною Моше на Синаї, а тому неминуче, що це виводиться із самого вірша «і схилилися», і згідно з відомим правилом[5] Писання прийшло не затемнити, а роз'яснити», а оскільки Тора не роз'яснює час падіння ниць, неминуче, що його натякнуто в самому цьому вірші та в часі його проказування[6]. І згідно з цим виходить, що суперечка — у логічному міркуванні: що є головною частиною у вірші, чи весь він, чи тільки від «і схилилися».
Цим Ребе пояснює суперечку: є підстава сказати, що причина падіння ниць — «І всі сини Ізраїлю бачили, як зійшов вогонь і слава Г-сподня на Храм», унаслідок чого — «і схилилися обличчям до землі на поміст, і впали ниць тощо», а тому головне — перша половина вірша. З іншого боку, є підстава сказати, що причина — це падіння ниць, тобто падіння ниць — це головне і суть, адже це і є сутність єврея: «Дякую Тобі, Царю», тоді як справа «І всі сини Ізраїлю бачили тощо» — щоб викликати падіння ниць. І виходить, що, хоча насправді бачення — причина, яка приводить до падіння ниць, з погляду мети й наміру в цій справі причина — падіння ниць, оскільки бачення — заради падіння ниць. А оскільки кожне з них є причиною — обидва приходять разом. І тому весь вірш — головне.
І є ще одне міркування: оскільки за самою своєю сутністю єврей перебуває в русі та стані падіння ниць[7], тоді як справа «І всі сини Ізраїлю бачили тощо» — не більше ніж усунення побічної причини, яка може затримати і завадити падінню ниць, тобто через приховання й утаєння з боку реальності світу, тіла і тваринної душі може бути перешкода для падіння ниць, а тому, коли «всі сини Ізраїлю бачили, як зійшов вогонь і слава Г-сподня на Храм», — тоді ця перешкода усувається, і тим самим розкривається справжня сутність єврея — «і схилилися обличчям до землі тощо»; виходить, що друга половина вірша — «і схилилися обличчям до землі тощо» — це головне і причина. А оскільки Рамбам вважає, як відомо в галахі[8], що кожна людина з Ізраїлю хоче виконувати всі заповіді й віддалятися від усіх провин, тому Рамбам постановляє згідно з другою думкою.
Роз'яснення Ребе
- 13а. Чи вчинив тшуву, чи не вчинив тшуви — Йом Кіпур спокутує. «Лікутей сіхот», т. 8, с. 165 (с. 178)
- 16б. Міра падіння ниць. «Гітваадуйот» 5745, т. 1, с. 53 (с. 60)
- 26б. Вирішив у серці своєму — звідки? Вчить Писання: «кожен, щедрий серцем». Суперечка Ребе і його батька. Рав Шмуель Заянц, рам в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» — Морристаун.
- 27а. Батько без матері, мати без батька — звідки? «Лікутей сіхот», т. 18, с. 117 (с. 108)
- 38б. Клятва на сувої Тори. «Лікутей сіхот», т. 1, «Берешит», с. 38 (с. 51)
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ 16б.
- ^ Диврей га-ямім II, 7, 3.
- ^ Йома, розд. 3, галаха 3.
- ^ Ерувін, 4а. І вказане там.
- ^ Коментар Раші на «Ваєра», 21, 34.
- ^ Подібно до встановлення Гемари в трактаті Брахот, що час «миті», згаданої у вірші «Сховайся на малу мить, поки не мине гнів», дорівнює часу проказування цього слова.
- ^ Дякую Тобі, Царю.
- ^ «Закони про розлучення», кінець розділу 2.
| Трактати Шасу | ||
|---|---|---|
| Зраїм | Брахот (В Є) • Пеа (Є) • Демай (Є) • Кілаїм (Є) • Швіїт (Є) • Трумот (Є) • Маасрот (Є) • Маасер шені (Є) • Хала (Є) • Орла (Є) • Бікурім (Є) | |
| Моед | Шабат (В Є) • Ерувін (В Є) • Псахім (В Є) • Шкалім (Є) • Йома (В Є) • Сука (В Є) • Бейца (В Є) • Рош га-Шана (В Є) • Таанит (В Є) • Мегіла (В Є) • Моед катан (В Є) • Хагіга (В Є) | |
| Жінки | Євамот (В Є) • Ктубот (В Є) • Недарім (В Є) • Назір (В Є) • Сота (В Є) • Гітін (В Є) • Кідушин (В Є) | |
| Незікін | Трактати Незікін: Бава кама (В Є) • Бава меція (В Є) • Бава батра (В Є) • Санедрин (В Є) • Макот (В Є) • Швуот (В Є) • Едуйот • Авода зара (В Є) • Авот • Горайот (В Є) | |
| Кодашім | Звахім (В) • Менахот (В) • Хулін (В) • Бхорот (В) • Арахін (В) • Тмура (В) • Крітот (В) • Меїла (В) • Тамід (В) • Мідот • Кінім | |
| Тогорот | Келім • Огалот • Негаїм • Пара • Тогорот • Мікваот • Нида (В Є) • Махшірін • Завім • Твуль йом • Ядаїм • Укцін | |
В – трактат, до якого є Вавилонський Талмуд Є – трактат, до якого є Єрусалимський Талмуд
| ||