Перейти до вмісту

Тижнева глава «Пкудей»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.

Тижнева глава «Пкудей» — одинадцята й остання тижнева глава книги Шмот (від глави 38, вірша 21 до глави 40, вірша 38).

У деякі роки цю главу читають разом із тижневою главою «Ваякгель». Після закінчення читання глави, що завершує книгу Шмот, громада проголошує: «Хазак, хазак ве-нітхазек», і бааль коре проголошує слідом за громадою.

Глава коротко

  • Рішон — Тора розповідає про честь, яка випала Бецалелю та Оголіаву, — збудувати Мішкан. Тут також наводяться кількості різних матеріалів для спорудження Мішкану та його начиння, а також для шиття шат для когенів. Тора також розповідає про чисельність синів Ізраїлю на той час, що становила 603 550 душ.
  • Шені — Бецалель виготовляє ефод (який носять когени), зроблений із золота, ниток різних кольорів і добірної тканини. Він також виготовив хошен мішпат з тих самих матеріалів і прикріпив до нього дванадцять коштовних каменів, вправлених у золото; кожен камінь представляє одне з дванадцяти колін. Бецалель з'єднав хошен з ефодом.
  • Шліші — Бецалель виготовив мантію ефоду, на подолі якої дзвіночки і гранати, як повелів Всевишній Моше, а також виготовив інші шати для Агарона та його синів для їхнього служіння в Мішкані. Спорудження Мішкану було завершено, згідно з Мідрашем, 25 кислева (у ту саму дату, яка через багато років стала першим днем свята Ханука).
  • Реві — працівники принесли всі частини Мішкану до Моше, і він справді переконався, що вся робота виконана точно за повелінням Всевишнього, і благословив працівників.
  • Хаміші — Всевишній велить Моше поставити Мішкан. Всевишній також велить Моше розставити все начиння на належні місця і помазати олією помазання все начиння, а також помазати Агарона та його синів, щоб освятити їх.
  • Шіші — Моше ставить Мішкан у перший день місяця нісан — майже через рік після того, як сини Ізраїлю вийшли з Єгипту. Згідно з Раші, ніхто не зміг поставити Мішкан, оскільки він був дуже важким, але оскільки Моше сам не брав участі у виготовленні частин Мішкану, йому було дано можливість поставити Мішкан; і так Всевишній здійснив диво: Моше доторкнувся до частин Мішкану, і вони стали самі собою.
  • Швії — Моше закінчив розставляти все начиння в Мішкані, включно з жертовником і умивальницею. Моше приносить жертви в Мішкані. Тора розповідає, що Моше закінчив роботу, і нарешті настала довгоочікувана мить: хмара слави зійшла на Мішкан, і слава Всевишнього наповнила це місце. Хмара залишалася весь день, а вночі був вогонь усю ніч. Коли хмара піднімалася над Мішканом, сини Ізраїлю знали, що настав час продовжувати шлях, — до тієї миті, коли хмара опускалася, і там отаборювалися всі сини Ізраїлю.

Зовнішні посилання

Примітки

Згадується також у статтях «Шмот, глава 38», «Шмот, глава 39», «Шмот, глава 40».

Повідомити про помилку на цій сторінці