Перейти до вмісту

Шохет

Матеріал з Хабадпедії
Шохет перевіряє свій ніж

Шохет — це назва єврея, який займається ремеслом шхити. Згідно з галахою, шохет має бути богобоязливим євреєм.

Серце громади

Ребе Раяц сказав, що рабин — це голова громади, а шохет — серце громади.

«Шохет», — сказав Ребе Раяц[1], — це не «скотобоєць», людина, що тримає в руці ніж і вбиває худобу... «Шохет» — це «серце» громади, і він має бути душею громади, організовувати регулярні заняття вивченням Тори тощо, а крім того, він займається також ремеслом забою, але це не головна його робота.

Ребе додав: і слід додати щодо самого ремесла забою, що «потрібна перевірка на м'ясі та на нігті», «перевірив його по краю леза»[2] — можна сказати, що сенс цього в служінні: шохет має перевірити себе, щоб у нього не було колючих нігтів[3]... І також він має перевіряти своє мовлення, зміст слів та їхній стиль, щоб усе було як належить, а інакше він лише «скотобоєць», людина з ножем, що вбиває худобу, і тоді тварина висуває йому претензію: чому ти відбираєш мою життєву силу, чим ти кращий за мене?!...[4]

Шохет-бодек

Шохет і бодек (шохет-бодек) — свята професія, якою оволоділи сотні учнів єшиви «Томхей Тмімім» Любавич у рамках розпорядку єшиви, щоб опанувати «ремесло забою», оскільки в минулому зазвичай шохет був також тим, хто перевіряв кошерність тварини після забою через побоювання трефи. Назва цієї посади була «шохет-бодек» — скорочення від шохет у-бодек. (Сьогодні на більшості бойнь заведено, що є особливий відповідальний за перевірку.)

Тому в усіх містах і містечках по всій Росії були хасидські шохети, хоча місцеві рабини не обов'язково належали до громади хасидів.

З приходом комуністів до влади заднім числом з'ясувалося, що те, що багато хасидів були шохетами, дало змогу далі їсти кошерне м'ясо, і Ребе Раяц послав багатьох посланців, щоб вони різали птицю для численних євреїв в усіх краях Росії.

Хасидські шохети-бодеки

Див.: Категорія:Шохети

Див. також

Примітки

  1. ^ Сіха дня Сімхат Тора 5689, § 7, «Сефер га-сіхот» 5689, с. 41.
  2. ^ Хулін, 17б. І див. «Решимот», брошура 9 («Ялкут»), с. 6.
  3. ^ Див. «Сефер га-маамарім — Кунтресім», т. 2, 302б і далі. «Ігрот кодеш» (Ребе Раяц), т. 2, с. 525. Т. 4, с. 14 і далі. Наведено в «Гайом йом» 22 елула.
  4. ^ «Торат Менахем», Сімхат Тора 5711.

Повідомити про помилку на цій сторінці