Перейти до вмісту

Прищеплений етрог

Матеріал з Хабадпедії
Етрогове дерево
Прищеплений етрог

Прищеплений етрог — це плід, що виріс унаслідок щеплення гілки етрога на інше дерево, наприклад на лимон, або навпаки. Існує широке галахічне обговорення придатності цього етрога та його нащадків для заповіді узяття лулава у свято Сукот, і прийняте рішення — заборонити, а тому остерігаються навіть побоювання, що етрог прищеплений. З цієї причини хасиди Хабаду прагнуть брати етроги калабрійського сорту, що вважаються неприщепленими ще з часів тосафістів.

Закон прищепленого етрога

У Мішні, у Гемарі і в словах рішонім не трапляється згадки про закон прищепленого етрога. Лише на початку епохи ахаронім згадується обговорення питання про придатність такого етрога. Рабі Моше Алших навів, що мудреці Цфата попередніх поколінь погодилися, що такий етрог непридатний[1]. Так само постановив рабі Шмуель-Єгуда Каценеленбоген від імені свого батька, Магарама з Падуї, і навіть додав перелік ознак, що дають змогу розрізнити в етрогах, надісланих з його країни — Італії, прищеплені вони чи ні[2]. Щоправда, Рама і Бах навели доводи на користь придатності, і багато хто чинив так на практиці; і написали, що на них можна покладатися у скрутних обставинах[3].

Доводи законовчителів, чому прищеплений етрог непридатний[4]:

  • Тому що це не етрог — або тому, що етрог розчиняється в лимоні, або тому, що він частково етрог і частково лимон[5], або тому, що прищеплений — узагалі не вид етрога, а окреме творіння[6].
  • Тому що частина лимона в ньому заважає взяттю етрога за законом — або тому, що вона робить його неповним етрогом, який непридатний, або тому, що зменшує його міру — ке-бейца[7].
  • Тому що з ним було скоєно порушення — заборону кілаїм[8].

Ребе пише, що після того як ті, хто забороняє, пояснили свої доводи, є підстава сказати, що якби ті, хто дозволяє, бачили доводи тих, хто забороняє, вони погодилися б, що дозвіл — лише коли немає інших етрогів[9].

Ще одне обговорення виникло щодо потомства прищепленого: етроги, які самі не прищеплені, але дерево, на якому вони виросли, узято від етрога, що виріс на прищепленому дереві. Дехто вважав за потрібне розрізняти й казати, що навіть якщо прищеплений заборонений, його потомство дозволене[10]; але є незгодні, які кажуть, що нащадок прищепленого завжди буде заборонений, як прищеплений[11]. Однак коли є лише сумнів, чи цей етрог є нащадком прищепленого чи ні, дехто знайшов підставу для більшого полегшення[12].

Думка наших Ребе, провідників поколінь

Алтер Ребе постановляє у своєму «Шулхан арусі»[13]: «Прищеплений етрог — тобто коли прищепили гілку від іншого дерева в дерево етрога, і з них виріс вид, схожий на етрог, — непридатний, бо це зовсім не етрог, а окреме творіння».

Алтер Ребе навів лише приклад, коли прищепили інше дерево в етрог, але не навів зворотного прикладу (і легшого[14]) щеплення етрога в інше дерево, за якого теж визнали непридатним законовчителі, на яких він спирався. Дехто робив із цього точний висновок, що Алтер Ребе визнає придатним у такому разі[15], принаймні за частини способів щеплення[16]. Але є ті, хто відкидає це й вважає, що й Алтер Ребе визнає непридатними всі види щеплення[17].

Ребе Цемах Цедек докладно обговорює думки тих, хто дозволяє, і тих, хто забороняє[18], але його висновок — заборонити прищеплений[19].

Щодо етрога — нащадка прищепленого, правда, ми не знайшли явної постанови в словах наших Ребе; однак коли Ребе звелів узяти саджанці з Калабрії для посадки в Кфар-Хабаді, щоб вони були поза побоюванням щеплення, він звелів узяти їх «і як добре, щоб це було не із саду, тобто ділянки, що перебуває під доглядом людей, а в лісі»[20]. А в іншому місці він роз'яснив, що якщо візьмуть гілку від прищепленого дерева — це взагалі не етрог: «А те, що ви пишете про саджанці й насіння і схиляєтеся саме щодо саджанців, оскільки спочатку дозволено садити гілку від прищепленого дерева, то про це вже розлого писали носей келім «Шулхан аруху» Йоре деа, кінець сімана 295, щодо прищепленого дерева, чи є в цьому взагалі заборона зберігати й садити, але з цього немає жодного доказу, до якого виду воно належить. Адже побоювання в тому, що прищеплений — не етрог або етрог неповний, а якщо так, то чим допоможе закон, що в посадці немає заборони»[21].

Сорти етрогів

Через важливість вирощування етрога так, щоб він зберігався в чистоті без щеплення іншого сорту, і оскільки щеплення етрога — явище поширене з огляду на чутливість етрога, щеплення якого з іншими сортами сприяє його стійкості, — у різних громадах Ізраїлю збереглися перекази про певні сорти, що вважаються неприщепленими[22]:

Калабрія

Основна стаття – Калабрійський етрог

Калабрійський етрог — або під назвою «етрог Янове», за іменем портового міста, з якого виходили відправлення етрогів[23], — це етрог, який прийнято брати хасидам Хабаду, і це етрог з найдавнішою і найяснішою традицією в ашкеназькому єврействі. Алтер Ребе звелів брати саме цей етрог, «з відомої йому причини». Ще Алтер Ребе сказав, що коли Всевишній звелів Моше-рабейну взяти «плід дерева адар», послали посланців на хмарах до Калабрії, щоб узяти звідти етроги[24].

Було названо кілька причин переваги саме цього етрога:

  • Оскільки щодо етрога потрібна традиція, що це справді той етрог, про який говорила Тора, а на цей етрог у нас є традиція ще від тосафістів[25].
  • Оскільки щодо цих етрогів є хазака, що вони не прищеплені[26].
  • Оскільки про місце їх вирощування в Італії мудреці сказали: «Від туків землі буде оселя твоя — це грецька Італія»[27].

За вказівкою Ребе у Кфар-Хабаді було посаджено етроги калабрійського сорту, і етроги Кфар-Хабада належать до цього сорту[28]. З роками власники садів удостоїлися отримати етроги, на які благословляв Ребе, і сьогодні всі етроги в Кфар-Хабаді є нащадками етрогів Ребе. Разом із тим Ребе зазначив, що гідність цих етрогів менша за гідність калабрійських етрогів з Італії[29].

Етроги Землі Ізраїлю

Здавна в Землі Ізраїлю росли етроги, і їх використовували для заповіді[30]. Однак з роками в Землі Ізраїлю поширилося явище щеплення[31], і ті, хто скрупульозно дотримувався заповідей, докладали зусиль у пошуках етрогів з певних місць, що вважалися неприщепленими. Ребе Раяц засвідчив про етроги Землі Ізраїлю 5699 року (1938/1939), що «там є два місця, які вважаються неприщепленими»[32].

У наших Ребе, провідників поколінь, були етроги із Землі Ізраїлю, і вони користувалися ними на додачу до етрога з Калабрії, на який промовляли благословення[33]. Ребе Рашаб наголошував, щоб це був етрог сорту «аль-Фахмер» (що вирощується в Умм-ель-Фахмі)[34]. Кілька разів траплялося, що калабрійських етрогів не було в наявності, і тоді доводилося благословляти на етроги із Землі Ізраїлю[35]. Розповідають, що в такому разі Ребе Рашаб благословив на етрог із Землі Ізраїлю і плакав[36].

Попри любов до Землі Ізраїлю, наші Ребе, провідники поколінь, віддавали перевагу калабрійським етрогам перед етрогами Землі Ізраїлю[37]. Раву Мордехаю-Дов-Беру Слоніму, який торгував етрогами із Землі Ізраїлю за заохочення Ребе Рашаба[38], Ребе Рашаб написав:

І ось, щодо самої придатності етрогів Ерец-Ісраель, відомо, що його святість, наш великий учитель, мій дід, Адмор, нехай буде пам'ять праведника й святого благословенна для життя у світі прийдешньому, суворо вимагав благословляти саме на генуезький етрог . . і так само суворо вимагали після нього наші вчителі, батьки наші, Адмор, нехай буде пам'ять праведника й святого благословенна для життя у світі прийдешньому, аж до того, що я бачив у його святості, мого пана, батька, учителя й наставника, нехай буде пам'ять праведника й святого благословенна для життя у світі прийдешньому, що він був у цьому надзвичайно суворий . . І через усе це я ніколи не вивчав цього закону й не шукав у книжках про це.

А тепер, у минуле свято Сукот, я не отримав етрога вчасно, і яким великим було засмучення, якого я від цього зазнав, нехай береже нас Всевишній, і я хотів вивчити закон, може, знайду щось в обговоренні етрогів з Корфу або з Ерец-Ісраель і знайду дозвіл благословляти на них (і насправді, навіть якби я знайшов дозвіл у книжках, не знаю, чи покладався б я на це, після того як наші батьки, наші вчителі, нехай буде пам'ять праведника й святого благословенна для життя у світі прийдешньому, були в цьому такі суворі) . .

І правду скажу, що навіть за вашого нагляду, усе ж калабрійські етроги в мене вищі за гідністю, ніж усі етроги у світі, але порівняно з етрогами з Корфу, звісно, кращі етроги, що перебувають під вашим наглядом, і як зазначено вище.

— «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 62

Марокко

У державі Марокко протягом багатьох поколінь вирощували етроги в районі Тарудант, і вони вважалися неприщепленими серед великих північноафриканського єврейства[39]. Також серед ашкеназького єврейства поширилися марокканські етроги, і були великі, які благословляли на них[40]. Але були ті, хто сумнівався в цих етрогах, що відрізняються від інших етрогів тим, що в них немає насіння[41].

Рав Міхаель Ліпскер, який вирушив на шліхут Ребе до Марокко, запитав про ці етроги, і Ребе відповів йому:

Те, що він пише щодо етрогів, що в його місці тепер беруть етроги, які ростуть там, і рабин каже, що вони вважаються придатними й не прищеплені, і коли він перевірив їх, то не знайшов у них насіння, то якщо справа надійна й у них є хазака придатності, вони придатні для заповіді чотирьох видів, оскільки сказані ознаки не з Тори й велика сила хазаки, якщо тільки ясно, що в них є хазака придатності. І див. у кунтресі свята Сукот, що в нас є традиція прагнути саме калабрійських етрогів, і Алтер Ребе сказав про це, що це з відомої йому причини, але при всьому цьому, оскільки в багатьох країнах беруть інші етроги і їх узяття ґрунтується на хазаці багатьох поколінь, мені важко ставити їх під сумнів, арайнварфн зей ін а сфек. І зрозуміло, що це не стосується нас, хасидів Хабаду, і всіх, хто належить до них, у яких немає нічого, крім звичаю Алтер Ребе, а він у тому, щоб благословляти на калабрійські етроги

Додаткова література

  • Рав Еліягу Матусов, «Етрогім ба-галаха» — традиція калабрійських етрогів, Нью-Йорк 5783

Зовнішні посилання


Примітки

  1. ^ Респонси Магарама Альшеха, § 110.
  2. ^ Респонси Рами, § 126.
  3. ^ Див. респонси Рами, § 117. Старі респонси Баха, § 135–136.
  4. ^ Обговорення доводів тих, хто забороняє, див. у респонсах «Цемах Цедек», «Орах хаїм», розділ 64.
  5. ^ Див. респонси Магарама Алшиха там само і «Цемах Цедек» там само.
  6. ^ Респонси Рами, розділ 117. «Маген Аврагам», розділ 648, сеіф катан 23. І так само написав Алтер Ребе в «Шулхан арусі» там само, пункт 31.
  7. ^ Респонси Магарама Алшиха там само.
  8. ^ «Левуш», розділ 649, пункт 4. І див. пояснення цього в респонсах «Бейт Ефраїм», розділ 56.
  9. ^ «Ігрот кодеш», т. 12, лист 3834. І див. також історію, наведену в респонсах «Шевут Яаков», т. 1, розділ 36 — як Шах думав дозволити й передумав через випадок, що стався, і згоду більшості законовчителів його часу визнати непридатним.
  10. ^ Респонси «Бейт Ефраїм» там само. «Мінхат Ельазар», т. 3, розділ 77.
  11. ^ Респонси Магарала Цінца, розділ 6, пункт 23. Респонси «Хемдат Шломо», «Орах хаїм», розділ 37.
  12. ^ «Лев хаїм», т. 2, розділ 121. І див. «Тагарат га-етрогім», с. 267 і далі, у поясненні думки рабинів, які підписали відозву 5638 року (1877/1878) на користь яффських етрогів.
  13. ^ Розділ 648, пункт 31.
  14. ^ Як випливає зі слів Магарама Алшиха — див. у респонсах «Цемах Цедек» там само, у примітці. І так само написано в респонсах «Бейт Ефраїм» там само.
  15. ^ Респонси «Бігдей єша», розділ 14, пункт 20.
  16. ^ Див. «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», випуск 1094, с. 83 і далі.
  17. ^ Див. «Бейт Агарон ве-Ісраель», збірник 211, с. 72 і далі.
  18. ^ У респонсах «Цемах Цедек» там само.
  19. ^ У словах Цемах Цедека немає явного висновку, але так зрозуміли його намір Ребе Рашаб (його «Ігрот кодеш», т. 1, с. 112) і Ребе («Ігрот кодеш», т. 12, лист 3834).
  20. ^ «Ігрот кодеш», т. 10, лист 3149.
  21. ^ «Ігрот кодеш», т. 11, лист 3721.
  22. ^ Див. докладний галахічний та історичний огляд різних сортів етрогів у книзі «Тагарат га-етрогім», Бруклін 5776.
  23. ^ Сіха в ніч першого дня свята Сукот 5699 (9 жовтня 1938). «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 3, лист 590. Див. ще щодо точної ідентифікації цих етрогів — збірник «Ец хаїм» (Бобов), збірник 40, с. 415 і далі.
  24. ^ «Сефер га-мінгагім», с. 65, примітка 5.
  25. ^ Респонси «Хатам софер» («Орах хаїм», розділ 207, наведено в «Сефер га-мінгагім» там само): «Закон етрога — як закон чистого птаха, якого їдять лише за традицією. Тому ті, що приходять з Янове, про які в нас є традиція від батьків наших батьків і наших учителів, французьких мудреців, які здавна жили в країні Ашкеназ і виконували свій обов'язок етрогами, що приходять з Янове, вони і є придатні, і не потрібно жодної ознаки». І див. «Ігрот кодеш», т. 10, лист 3149: «Оздоблення заповіді в цьому в тому, що ще з часів тосафістів брали етроги звідти, як наводиться в респонсах Хатам Софера».
  26. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 11, лист 3721.
  27. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, т. 3 там само; т. 10, лист 3056.
    І див. у т. 10 і в т. 17, лист 6293 — пояснення, чому мудреці були змушені сказати, що саме там «від туків землі»: оскільки Іцхак уже дарував Яакову «від туків землі», тому, коли захотів дарувати й Есаву, був змушений дати йому місце, яке ще не з'явилося у світі, — і це Італія, яка утворилася лише за часів Шломо, як розповідають мудреці.
  28. ^ Див. статтю Калабрійський етрог.
  29. ^ «Ігрот кодеш», том 13, лист 4381.
  30. ^ Див. «Нітей Гавріель», закони чотирьох видів, с. 365, де вказано на слова Рамбама («Море невухім», ч. 3, розділ 45), що це причина заповіді чотирьох видів — дякувати Всевишньому за ці чотири види, що трапляються саме в Землі Ізраїлю. І див. там додаткові джерела.
  31. ^ Див., наприклад, слова рабі Шломо-Еліезера Альфандарі у респонсах «Га-Саба кадіша» (т. 3, розділ 12): «І ось, коли я проживаю тут, в Єрусалимі, нехай буде він відбудований і утверджений, я дослідив це, і мені сказали, що майже всі етроги Ерец-Ісраель прищеплені».
  32. ^ Сіха в ніч першого дня свята Сукот 5699 (9 жовтня 1938).
  33. ^ Див. щодо Алтер Ребе — «Ігрот кодеш» Алтер Ребе, т. 1, с. 213. Щодо Ребе Цемах Цедека — «Бейт Рабі» 75а в примітці. «Ягділь Тора» (Єрусалим), випуск 24, с. 36. Щодо Ребе Магараша — «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 63. Щодо Ребе Рашаба — «Любавич ве-хаялея», с. 31 у примітці. Щодо Ребе Раяца — його «Ігрот кодеш», т. 5, с. 347. Щодо Адмора Мелех га-Мошіаха шліта — «Маасе мелех», розділ 25, пункт 21; розділ 26, пункт 35 (щоправда, там ідеться про етроги з Кфар-Хабада, які калабрійського сорту; але див. припущення рава Єгошуа Мондшайна в «Оцар мінгагей Хабад», тішрей, с. 280, що і в 5711 році (1950/1951) він користувався етрогом із Землі Ізраїлю — хоча тоді в Країні ще не було етрогів калабрійського сорту).
  34. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 3, с. 303. І див. [ www.toraland.org.il/%D7%90%D7%A0%D7%A6%D7%99%D7%A7%D7%9C%D7%95%D7%A4%D7%93%D7%99%D7%94-%D7%94%D7%9C%D7%9B%D7%AA%D7%99%D7%AA-%D7%97%D7%A7%D7%9C%D7%90%D7%99%D7%AA/%D7%90%D7%AA%D7%A8%D7%95%D7%92-%D7%91%D7%99%D7%A8%D7%95%D7%A8-%D7%96%D7%A0%D7%99-%D7%94%D7%90%D7%AA%D7%A8%D7%95%D7%92%D7%99%D7%9D/ З'ясування сортів етрогів] у Галахічно-сільськогосподарській енциклопедії про цей сорт і його перипетії до наших днів.
  35. ^ Див. «Оцар мінгагей Хабад», тішрей, с. 282.
  36. ^ «Любавич ве-хаялея» там само.
  37. ^ Див. лист Ребе Раяца від літа 5708 («Ігрот кодеш», т. 13, с. 476): «У відповідь на його листа про те, щоб спонукати анаш, нехай живуть вони, купувати етроги Святої Землі, нехай буде вона відбудована й утверджена, якщо це через любов до Святої Землі, нехай буде вона відбудована й утверджена, то хто в нас більший за його величність, його святість нашого вчителя Алтер Ребе, нехай буде пам'ять праведника й святого благословенна для життя у світі прийдешньому, нехай перебуває душа його у вищих скарбницях, нехай захистить нас його заслуга, який буквально віддав свою святу душу заради підтримки Святої Землі, нехай буде вона відбудована й утверджена, і при всьому цьому для заповіді етрога він вибрав калабрійські етроги, кажучи, що коли Святий, благословенний Він, сказав Моше І візьміть тощо, послали до лісів Калабрії й привезли етроги, щоб благословляти на них, і чим відрізняється цей рік від усіх років».
  38. ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, т. 1, с. 59. І в джерелах, зазначених там. І див. також там с. 112.
  39. ^ Див. респонси «Ішрей лев», стаття «Етрог». Та ін.
  40. ^ Див. «Бікурей Яаков», «Тосефет бікурім» до розділу 648, сеіф катан 53. «Арух га-шулхан», розділ 648, пункт 28. Та ін.
  41. ^ Див., наприклад, респонси «Мішне галахот», т. 15, розділ 222.

Повідомити про помилку на цій сторінці