Перейти до вмісту

Рабі Моше Алших

Матеріал з Хабадпедії
Рабі Моше Алших
Основна інформація
Дата народження5267
Дата смерті13 нісана 5360 (28 березня 1600)
Місце похованняЦфат
Місце проживанняАдріанополь, Салоніки, Цфат
Рід діяльностікоментатор, проповідник, посек, даян, шадар
Освітаєшива рабі Йосефа Каро в Адріанополі, єшива рабі Йосефа Тайтацака в Салоніках
Посададаян Цфата, голова двох єшив у Цфаті
УчителіЙосеф Каро, Йосеф Тайтацак
УчніРабі Хаїм Віталь, Йом-Тов Цалон та інші
Сім'я
БатькоХаїм

Рабі Моше Алших (якого називають святим Алшихом) (5267 — 13 нісана 5360 (28 березня 1600)) був коментатором і автором знаменитих проповідей на Тору (у своїй книзі, що називається «Торат Моше» і яку називають «Алших»), шадаром і посеком у Цфаті. Учень рабі Йосефа Тайтацака і рабі Йосефа Каро та вчитель рабі Хаїма Віталя в Талмуді й галасі.

Біографія

Народився в рабі Хаїма[1] в Адріанополі, де навчався в єшиві рабі Йосефа Каро разом зі своїм товаришем Аврагамом бен Ашером. Пізніше перейшов до єшиви рабі Йосефа Тайтацака в Салоніках. У 5295 році піднявся до Землі Ізраїлю і оселився в Цфаті. Уже в порівняно молодому віці вирізнявся як посек галахи. Через рік, у 5296 році, коли р. Йосеф Каро піднявся до Цфата, р. Моше Алших уже був там одним із даянів Цфата. З часом збірку зі ста сорока його відповідей було надруковано в книзі запитань і відповідей під назвою «Га-Рав Моше».

Р. Моше стояв на чолі двох єшив у Цфаті, в яких викладав поглиблене вивчення[2]. У передмові до свого коментаря на Тору «Торат Моше» пише, що основним його заняттям було поглиблене вивчення, а свої проповіді на Тору він писав по п'ятницях, коли випадала нагода.

Після відновлення сміхи рабі Яаковом Беравом р. Моше Алших дістав рукопокладення від свого вчителя, рабі Йосефа Каро[3]. Сам р. Моше висвятив рабі Йом-Това Цалона[потрібне джерело] і рабі Хаїма Віталя[4]. Є переказ, згідно з яким Арі відмовився навчати р. Моше Алшиха Каббали[5]. Розповідають, що, слухаючи слова Тори з вуст Арізаля у вченні таємного, він засинав під час слухання. І дуже занепав він духом, доки Арізаль не сказав йому, що його душа в цьому гілгулі належить до світу друш, а не до світу сод[6]. Ребе розповідав цю історію кілька разів[3][7].

На старості, приблизно в 5350 році (1589/1590), вирушив шадаром з місією до Сирії, Туреччини та Персії.

Рабі Моше Алших удостоївся великої шани за життя і після нього, і є ті, хто донині додає до його імені прізвисько «святий». Р. Моше помер і похований у Цфаті. Давня синагога, що називається «синагогою святого Алшиха», розташована в Старому місті Цфата.

Його праці

Рав Алших уклав коментар на Тору під назвою «Торат Моше» і коментар на книги Пророків і п'ять сувоїв. У передмові до свого коментаря на книгу Даниїла він пояснює спосіб написання своїх коментарів і зазначає, що його коментарі — це обробка проповідей, які він виголошував. Також уклав коментар до трактату «Авот» під назвою «Ярім Моше», коментар до Пасхальної Агади, а також кінот про руйнування Храму і про вигнання Шхіни. Наприкінці своїх днів рав Алших написав статтю під назвою «Хазут каша», в якій описав початок занепаду міста Цфата після його величі.

Ребе у кількох випадках наводить вислів, що троє з великих Ізраїлю дали своїм творам найпіднесеніші назви, і це їм не вдалося: ці назви не прижилися в громадах Ізраїлю. Рамбам дав своїй книзі назву «Мішне Тора», Шла дав своїй книзі назву «Шней лухот га-брит», а Алших назвав свою книгу «Торат Моше». А насправді ці книги називаються: «Рамбам», «Шла» і «Алших». Але Ребе зауважує: «Проте зрозуміло й також просто, що не дай Б-г і збережи сказати, ніби це, не дай Б-г, применшує велич і дивовижну гідність цих книг, які наводяться в багатьох і багатьох місцях у книгах істинно великих Ізраїлю як посеким»[8].

У вченні хасидизму

У багатьох і багатьох місцях наші Ребе, провідники поколінь засновують глибокі пояснення на словах святого Алшиха, і нижче — кілька з них:

«І зроблять Мені святилище, і перебуватиму серед них»

У маамарі «Баті ле-гані» наводиться коментар святого Алшиха[9] на вірш «І зроблять Мені святилище, і перебуватиму серед них»[10]: «Не сказано „в ньому“, а „серед них“ — усередині кожного й кожного», і Ребе згадував цей коментар багато разів.

Негаїм — саме в людини

Ребе пояснює[11] на підставі слів святого Алшиха, чому негаїм не уражають нечестивців (а лише праведників, яких називають «людина»): це подібне до дуже забрудненої людини — у такої людини невеликий додатковий бруд на ній не відчувається, на відміну від чистої людини, у якої відчувається будь-яка пляма.

Їжа, що вишукує розум

Алших пише щодо певної їжі (як цибуля тощо), що вона заважає розумінню і осягненню, і тому слід їсти вишукану їжу (і тому також манна була вишуканою їжею) — на користь розумінню й осягненню[12]. Цей коментар наводиться в хасидуті як джерело того, що їжа впливає на властивості тіла людини[13]

Примітки

  1. ^ Ім'я його батька — згідно з написаним на його надгробку.
  2. ^ Передмова до його книги «Рав пніним».
  3. ^ 1 2 Див. в єхідуті з равом Шмуелем Левітіним, 29 елула 5725 (26 вересня 1965). Надруковано в «Мікдаш мелех», частина 4, сторінка 409.
  4. ^ Хіда в «Шем га-гдолім», розділ «Моше», сеіф катан 1. «Біркей Йосеф», Хошен мішпат 1, 7.
  5. ^ Книга «Шевет мусар» 23, 21; додаткові версії наводяться в книзі «Сефер га-хезйонот» рава Хаїма Віталя, Єрусалим 5714, с. 8, а в іншій версії — у книзі р. Йосефа Самбарі «Діврей Йосеф» (видання Й. Штубера), Єрусалим 5754, с. 359–360.
  6. ^ Хіда в «Шем га-гдолім», розділ «Моше», сеіф катан 1. Сказане в 4-му розділі «Танії» — що осягнення людиною Тори залежить від кореня її душі вгорі — пояснюють на підставі цієї історії. Див. «Пніней га-Танія».
  7. ^ Сіха останнього дня Песаху 5728 (20 квітня 1968). Сіха Шабату тижневої глави «Цав» 5729. Сіха Шабату Берешит 5721. Та ін.
  8. ^ Рав Мордехай-Менаше Лауфер, добірка, що збирає згадки цього вислову.
  9. ^ Хоча в кількох місцях це питання наводиться від імені мудреців наших, благословенної пам'яті, але див. «Лікутей сіхот», частина 26, с. 173, примітка 45.
  10. ^ Шмот 25, 8.
  11. ^ У «Лікутей сіхот», частина 22, тижнева глава «Тазрія».
  12. ^ Книга Даниїла 5, 1.
  13. ^ «Сефер га-маамарім» 5699, сторінка 57. Та ін.
Рабі Моше Алших згадується ще в 10 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160163800

Повідомити про помилку на цій сторінці