Темрява

Темрява — протилежність світла, символізує протилежність святості. Темрява — це також найменування трьох нечистих кліпот і зла. Час вигнання становить період темряви, як написано: «Бо ось, темрява вкриє землю».
Сутність темряви
Серед великих мудреців Ізраїлю є суперечка про сутність темряви: чи вона лише стан, що існує за відсутності світла[1], чи ж вона — сутність і творіння саме по собі[2], і як сказано: «Який утворює світло і творить темряву». Ребе вирішив на користь другої думки і додав, що в глибині питання друга думка не сперечається з першою, а додає до неї[3].
Порядок творіння
І ось, згідно з першою думкою, темрява — не наявна реальність, а лише нестача і відсутність дійсної реальності світла, подібно до життя порівняно зі смертю: життя — наявна реальність, а смерть — не що інше, як відсутність життя. Якщо так, то, щоб був стан темряви, потрібно, щоб спочатку було створено світло, і в місці, звідки воно усунуте, існує стан темряви. А доки світло не створене і не існує поняття, що називається світлом, то тим самим не існує й поняття, що називається темрявою, — відсутності світла.
Але згідно з другою думкою, що темрява — творіння саме по собі, а не лише відсутність світла, реальність темряви може бути і без світла, що передує їй, і може бути, що темрява передує світлу.
І справді, так сказали наші мудреці, що порядок творіння — «спочатку темрява, а потім світло», і як написано: «і темрява над безоднею», і це сказано раніше, ніж було створено світло реченням Його, благословенного, — «хай буде світло», — обидва як одне.
А за ученням хасидуту істина — як друга думка, що темрява є творінням самим по собі, бо написано: «Який утворює світло і творить темряву», — отже, темрява є творінням; і так само зрозуміло з вислову наших мудреців, благословенна їхня пам'ять: «... що світло і темрява користувалися впереміш», — звідси, що темрява є творінням, бо якщо темрява — лише відсутність світла, як вони користувалися впереміш[4].
Дві згадані думки, хоча вони й розходяться одна з одною, проте в глибині питання не суперечать одна одній, і як пояснено в хасидуті, що друга думка не лише не сперечається з першою — яка стверджує, що темрява є не що інше, як відсутність реальності (світла), — а й додає до цієї думки; а сенс у тому, що хоча темрява і є справді відсутністю реальності (світла), але водночас вона — творіння, яке створив Всевишній. Тобто Всевишній надав силу наявної створеної реальності тому, що насправді є відсутністю реальності. Виходить, що темрява — це реальність відсутності.
І хоча ми не здатні зрозуміти, як можливо, щоб відсутність була реальністю, адже вони протилежності — і як можуть бути дві протилежності як одне...?! — але лише тому, що Святий, благословенний Він, всемогутній, і Він є неможливим з неможливих, і за Своєю досконалістю має в Собі силу безмежного разом із силою обмеженого як одне, і вони перебувають у Ньому в аспекті єдиної здатності, а не як дві окремі сили, не доведи Б-г, — тому можливо, що Він створить від Себе реальність темряви, яка в самій своїй істинній суті є світлом, і темрява сама по собі не є істинною реальністю.
Перевага світла над темрявою
Основна стаття – Перевага світла над темрявою
І згідно з цим зрозуміло, чому існує «перевага світла над темрявою», і перевага ця в тому, що трохи світла розганяє багато темряви. Бо світло — самостійна реальність сама по собі, тоді як темрява як темрява не є самостійною реальністю, а лише Всевишній дає їй силу здаватися реальністю, і тому вона сама собою скасовується перед реальністю світла.
Як усе сказане вище в матеріальному, так і в духовному. Святість — це аспект світла і життя, а кліпа — аспект темряви, відсутності життя, як написано: «Г-сподь Б-г — істина, Він — Б-г живий», і також написано: «Дивись, Я запропонував тобі сьогодні життя і добро, і смерть і зло».
І вся реальність кліпот скасована і зведена нанівець, і стала ніби зовсім небувалою перед Всевишнім — коли розкриттям розкривається над ними світло святості, як написано: «усі народи як ніщо перед Ним» і так далі, і написано: «бо ось вороги Твої, Г-споди, бо ось вороги Твої загинуть, розпорошаться» і так далі, і написано: «як тане віск від вогню, загинуть» і так далі, і написано: «гори, як віск, розтанули».
І не тільки це, але, оскільки вони — реальність створеного, а як сказано вище, вони суть реальність відсутності реальності, то мета служіння Всевишньому — не лише розганяти і скасовувати зло, а й навіть перетворювати його на реальність святості, чим і розкриється істина в них: що вони не реальність кліпи — приховування і брехні, а їхня істинна реальність — це їхнє скасування і включення у святість[5].
Під час кари темрявою можна було відчути темряву на дотик — «і буде темрява відчутна на дотик»[6].
Заняття темрявою
В ученні хасидуту пояснюється, на відміну від інших підходів (як метод мусару), що служіння Всевишньому у виправленні якостей — це не пряме заняття темрявою («Ухиляйся від зла»), а зосередження на додаванні світла і добра — «і роби добро». І трохи світла розганяє багато темряви.
Причина цього в тому, що є побоювання, що самим заняттям негативними речами може бути завдано шкоди. Наприклад, людина, яка виносить сміття зі свого дому, може при цьому забруднитися. Не те що при додаванні світла: темрява скасовується сама собою. Наприклад, при запалюванні свічки в темній кімнаті темрява зникає сама собою без жодної думки і заняття нею.
Перетворення самої темряви на світло
Коли є реальність темряви і її лише «розганяють» за допомогою світла, то реальність темряви все ще існує, тільки її віддалили й вигнали, але може бути стан, за якого згодом темрява посилиться і відтіснить світло назад.
На відміну від цього, коли саму реальність темряви перетворюють на світло, вона перестає бути темрявою, і тоді це — повне Визволення, бо вже неможливо, щоб темрява повернулася і приховувала.
Розгнання темряви здійснюється за допомогою обмеженого світла, а навіть перетворення її на світло — саме за допомогою світла безмежного[7].
Див. також
Зовнішні посилання
- Шалом-Дов-Бер Крумбі, Чому існує темрява?
(посилання не активне)
Примітки
- ^ Расаг у книзі «Емунот ве-деот», розд. 1. «Море невухім», частина 3, розд. 10, і наводить це Рамбан (Шмот 4, 11). І див. також «Зогар», ч. 1, 263а.
- ^ «Шмот раба», розд. 15, 22. «Леках тов», Берешит, на початку. «Хізкуні», Берешит 1, 2. «Хідушей агадот» Магарші, Тамід 32а. І див. також Єрусалимський Талмуд, Брахот, розд. 8, галаха 6.
- ^ Маамар, що починається словами «Ва-іках Гашем Елокім», 5691 року (1930/1931) — дещо у скороченому викладі. І див. там пояснення в порядку сходження світів і в служінні. І див. також «Шаарей ора», маамар, що починається словами «Бе-хаф-гей кислева» (з примітки Ребе в «Сефер га-маамарім 5708», с. 239. І див. там додаткові посилання на джерела з теми, докладно.)
- ^ Для п'ятирічного, що вивчає Писання, Ребе пояснює простий зміст, що не було постійного часу для світла і для темряви (Шабат тижневої глави «Берешит» 5746, «Гітваадуйот», с. 459).
- ^ «Танія», 19; маамар, що починається словами «Ва-іках Гашем Елокім ет га-адам», 5695; «Бе-шаа ше-гікдіму» 5672, 1, 300-3; «Сефер га-маамарім» 5678, 17, 18.
- (Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)
- ^ Мідраш, наводиться в Раші, Шмот 10, 21.
- ^ Маамар, що починається словами «Кец сам ла-хошех», 5724.