Перейти до вмісту

Рабі Меїр

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Рабі Меїр» перенаправляється сюди. Якщо ви мали на увазі інше значення, див. Рабі Меїр (значення).
Рабі Меїр
Будівля, зведена над могилою таная рабі Меїра Бааль га-Неса
Основна інформація
Рід діяльностітанна
Роки діяльностіЧетверте покоління танаїв
УчителіРабі Аківа, рабі Ішмаель; Еліша бен Абуя, рабі Еліезер.
УчніРабі Єгуда га-Насі, Сумхус, рабі Достай бар рабі Янай
СучасникиРабі Єгуда, рабі Йосі, рабі Шимон, і його дружина Брурія
Сім'я
ДружинаБрурія

Рабі Меїр був одним з великих танаїв четвертого покоління, з учнів рабі Аківи, одним з лідерів епохи після повстання Бар-Кохби. Він був нащадком імператора Нерона, який пройшов гіюр[1].

Його ім'я

Його початкове ім'я було Нехорай [потрібне джерело], (або Міша — за іншою версією [потрібне джерело]), арамейський переклад слова «Меїр», а названий він був Меїром, оскільки «просвітлював очі мудреців у галахі»[2]. Його дружина Брурія, дочка рабі Ханіни бен Терадьйона, вважається мудрою жінкою, обізнаною в Торі.

Прозваний р. Меїр Бааль га-Нес через чудесну історію, в якій сестру Брурії було схоплено римлянами, а стражник боявся звільнити її. Сказав йому р. Меїр, що, коли знадобиться, хай скаже «Елока де-Меїр, анені» — і врятується. Стражник звільнив її, а коли його прийшли повісити, сказав «Елока де-Меїр, анені», і його залишили[3].

Той, хто складає притчі

Притча походить з глибини мудрості, і тому лише мудреці, особливо видатні своєю мудрістю, можуть ухопитися за цю мудрість і складати притчі. Як, наприклад, цар Шломо, про якого сказано, що він був мудріший за всіх людей.

Коли відійшов з життя таная рабі Меїр, сказали, що перевелися ті, хто складає притчі, і це тому, що рабі Меїр завдяки своїй величезній мудрості вмів скласти правдиву притчу, а коли він помер, у його поколінні більше не було того, хто вмів би[4].

Шати світла

У мідраші написано, що в Торі рабі Меїра було написано «кутнот ор» через алеф[5]. Магід з Межиріча[6] запитує про це: а. Чому сказали «в Торі рабі Меїра», а не сказали «в Торі, яку написав р. Меїр» [написано] «кутнот ор» через алеф. б) Якщо це в прямому сенсі, як міг р. Меїр замінити аїн на алеф — адже [йому] слід було подивитися в книгу Езри[7], за якою вивіряли всі сумнівні місця, відсутні та зайві літери. в) Крім того, це важко зрозуміти щодо р. Меїра, про якого личить, щоб уся Тора була написана його рукою, бо «повіки його прямо спрямовані перед ним», — як він написав алеф замість аїн, тим більше що простий зміст слова змінився.

Магід пояснює на підставі вислову наших мудреців, благословенної пам'яті, ""Не р. Меїр його ім'я, а р. Нехорай його ім'я; і чому назвали [його] р. Меїром? — тому що він просвітлював очі мудреців у галахі; а дехто каже, що його звали р. Нехорай і т. д."". Зміст цього в тому, що корінь його душі був від предвічного розуму, від якого отримує Хохма, і він міг освітлювати і осявати очі мудреців, корінь яких був від Хохми, а він був зі світу, що дає вплив Хохмі.

Його Тора була чистою, без домішок і осаду, змішаних з нею, тобто складних питань і сумнівів, як відомо з книги «Зогар», що вони — з боку «шат зі шкіри», тобто кліпот; але його Тора була чистою від кореня його душі, як наводиться про нього в Гемарі[8]: «повіки його прямо спрямовані перед ним». І хоча сказано про нього, що він наводив 49 доводів на користь чистоти і 49 доводів на користь протилежного, це не означає, що в нього були сумніви в галахі, а його наміром було показати мудрецям, що можна схилитися і туди, і сюди з погляду логіки, і той, хто розуміє, зрозуміє, збагне і обере добре, істинне і пряме. Але істина в тому, що його Тора була без жодної домішки і змішування і без жодного сумніву, і тому не сказали про нього, що він «показував мудрецям», а що він «показував» їм, що є думка, яка схиляється в обидва боки.

Його мудрість і святість

У Гемарі також наводиться про нього, що його товариші не могли осягнути межу його думки, тобто нижній ступінь його думки, і звідси видно величезну глибину його мудрості: адже якщо кінця його думки вони не могли осягнути і збагнути, то тим паче початку його думки.

На підставі сказаного вище Магід пояснює вислів «у Торі рабі Меїра» — на підставі вислову мудреців, благословенної пам'яті[9]: спочатку вона називається Торою Г-спода, а після того, як людина потрудилася, вона називається її Торою. Виходячи з цього зрозумілим є вислів «у його Торі» — у вченні, яке вивчив р. Меїр, «було написано», тобто слова були закарбовані в ньому, як під час дарування на Синаї, висічені й накреслені на скрижалі його серця; «шати світла» — його Тора була святою, без домішки і змішування.

Серцевину з'їв, шкірку викинув

Коли Раба бар Шила зустрів пророка Еліягу, він запитав його, чим займається Святий, благословенний Він. Відповів йому пророк Еліягу, що Святий, благословенний Він, займається Своєю Торою і згадує різні думки та нові тлумачення Тори різних танаїв за їхніми іменами, але імені рабі Меїра не згадав, бо той вчив Тору з уст Ахера. Запитав його Раба бар Шила: чому, адже рабі Меїр гранат з'їв, а шкірку його викинув. Сказав йому пророк Еліягу: справді, тепер[10] Святий, благословенний Він, наводить вислів від імені рабі Меїра[11].

Про цей вислів «Рабі Меїр знайшов гранат: серцевину з'їв, шкірку викинув» Магід з Межиріча ставить складне питання: слід було б сказати у звичайному порядку — що спочатку очищають шкірку і викидають, а потім їдять їжу. Магід відповідає, що насправді р. Меїр не викидав шкірку під час їжі, тобто в той час, коли вчив Тору з уст Ахера; і хоча Тора Ахера була змішана зі злом, усе ж він учився в нього і не боявся домішок, бо він уже був очищений і вельми витончений і вже викинув шкірку, коли вчився від самого початку своєї Тори в «кутнот ор», як згадано. Тому він міг також виокремити з Тори Ахера добро від зла, і «серцевину з'їв».

Вникав в імена

Ще наводиться в Гемарі: «Р. Меїр дайєк бі-шма», тобто вникав в імена. Магід пояснює це на підставі сказаного про Адама Рішона: «і як назве його людина, таке його ім'я»; і після того як Святий, благословенний Він, привів усіх тварин і звірів, той сказав: цьому личить називатися так, а цьому — так; бо в силу великої мудрості, яка була в ньому, він знав корінь кожного творіння, звідки воно створене і з якого воно кореня, і називав його ім'я за його коренем, чого не могли осягнути ангели і не могли дати таких імен, як наводиться там у мідраші. І так само і з рабі Меїром: за великою своєю мудрістю він знав корінь душ кожного, звідки його корінь — від добра чи від протилежного.

Його чесноти

  • Рабі Меїр був одним із п'ятьох, хто отримав сміху від р. Єгуди бен Бави [Сангедрін, 14а].
  • «Стам матнітін — р. Меїр» — тобто анонімна галаха в Мішні, без імені того, хто її сказав, — від імені рабі Меїра [Сангедрін, 86а].
  • «Сказав Равіна: кожен, хто бачив рабі Меїра в домі навчання, — наче він викорчовує гори і перемелює їх одну об одну» [Сангедрін, 24а].
  • Чеснот рабі Меїра багато, але особливо вирізняється його скромність, як ми побачимо далі:
  • Рабі Йосі бен Халафта вихваляв рабі Меїра такими словами: «Велика людина, свята людина, скромна людина» [Єрусалимський Талмуд, Моед катан 3, 5].
  • Про нього сказано: «Відкрито і відомо перед Тим, Хто сказав — і постав світ, що немає в поколінні рабі Меїра подібного до нього; і чому не встановили галаху згідно з ним? Тому що його товариші не могли осягнути межу його думки» [Ерувін, 13б].
  • «Від імені р. Ішмаеля сказав один учень перед рабі Аківою» — це не хто інший, як р. Меїр, який прислуговував р. Ішмаелю і р. Аківі. Спочатку він прийшов до р. Аківи і не міг за ним встигнути, прийшов до р. Ішмаеля і вивчив мішну, і знову повернувся до р. Аківи, щоб вникати в логічні міркування [Ерувін, 13а].

Його вислови і звичаї

Рабі Меїр каже: зменшуй заняття справами і займайся Торою, і будь смиренним перед кожною людиною; а якщо ти залишив Тору, то буде в тебе багато марних перешкод проти тебе, а якщо ти трудився в Торі, то є велика нагорода, щоб дати тобі[12]. За часів танаїв рабі Меїр читав Мегілат Естер (Сувій Естер) сидячи, а не стоячи, як випливає з Мішни і з випадків, згаданих у Тосефті та в Талмудах про рабі Меїра, який читав Мегілу «в синагозі в Тівоні сидячи» (Тосефта, розд. 2, гал. 5; Єрусалимський, розд. 4, гал. 1, 74в), і про його старання прочитати Мегілу, коли він був в Асьї і не знайшов там Мегіли, написаної на івриті.

Його молитва

Улюблений вислів рабі Меїра: вивчай усім серцем своїм і всією душею своєю, щоб пізнати Мої шляхи і старанно стояти біля дверей Моєї Тори. Зберігай Мою Тору в серці своєму, і перед очима твоїми хай буде страх переді Мною. Оберігай уста свої від усякого гріха, очисти й освяти себе від усякої провини і вини, і Я буду з тобою в усякому місці (трактат Брахот, Вавилонський Талмуд, аркуш 17, сторона б).

Примітки

  1. ^ Вавилонський Талмуд, Гітін, 56а.
  2. ^ Вавилонський Талмуд, Ерувін, 13б.
  3. ^ Трактат Авода зара, аркуш 18, сторона а.
  4. ^ Мітлер Ребе, «Дерех міцвотеха», корінь заповіді молитви.
  5. ^ «Берешит раба», розд. 20, § 12.
  6. ^ «Ор га-Тора», Берешит, стор. 14.
  7. ^ Інша версія: «га-Азара».
  8. ^ Трактат «Мегіла».
  9. ^ Розділ 1 трактату Кідушин.
  10. ^ Дехто пояснює, що це внаслідок вислову Рави бар Шили, який постановив, що рабі Меїрові було дозволено вчити Тору з уст Ахера.
  11. ^ Трактат Хагіга 15б.
  12. ^ Трактат Авот розділ 4.
Рабі Меїр згадується ще в 45 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6140100000

Повідомити про помилку на цій сторінці