Перейти до вмісту

Сеудат анійім

Матеріал з Хабадпедії

Сеудат аніїм («трапеза для бідних») — звичай євреїв запрошувати бідних на весільну трапезу або влаштовувати для них окрему трапезу паралельно з весільною трапезою.

Джерело звичаю

Джерело звичаю — слова книги «Зогар»[1] про те, що на всяку радість приходить також обвинувач, щоб завадити радості, а якщо людина заздалегідь приводить до свого дому нужденних і годує їх, цей шкідник іде і не повертається.

Хоча джерело звичаю — приводити бідних на саму весільну трапезу, там, де немає можливості запросити їх на саму трапезу, або якщо бідні не прийдуть на трапезу, можна виконати звичай через грошову пожертву організації, яка годує бідних і влаштовує трапезу для бідних у день урочистості, у місці, куди бідним зручно й доречно прийти.

Ребе сам просив оголошувати цей звичай: «Слід оголошувати, що належить, щоб усі, хто влаштовує весілля в ці дні .. зокрема й особливо — влаштовувати трапезу для бідних, як було звичаєм євреїв у минулі часи, коли на кожному весіллі була трапеза також і для бідних, і саме там подавали найкраще»[2].

Ребе запропонував, щоб трапеза для бідних була для учнів єшив «Томхей Тмімім»[3].

Примітки

  1. ^ Передмова, аркуш 10б.
  2. ^ Сіха 13 елула 5751 (23 серпня 1991) (день весілля Ребе Раяца).
  3. ^ Тшура Вольф-Ванкерт, сторінка 90.

Повідомити про помилку на цій сторінці