Моше Левертов
| Моше Левертов | |
|---|---|
Засновник | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 29 ава 5689 (4 вересня 1929) |
| Дата смерті | 5 елула 5765 (9 вересня 2005) |
| Місце проживання | Москва, Піттсбург, Нью-Йорк |
| Рід діяльності | машпіа, сойфер СТАМ, хозер |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Самарканд, єшива в Брюнуа, «Томхей Тмімім» Центральна 770 |
| Посада | засновник і директор «Лішкат езрат ахім», машгіах у мтівті Піттсбурга, магід шіур і машпіа в «Томхей Тмімім» Бронкс, магід шіур у колелі «Тіферет зкенім Леві-Іцхак» у 770 |
| Сім'я | |
| Батько | Дов-Бер Левертов |
| Дружина | Браха Левертов |
| Діти | Йосеф-Іцхак, Дов-Бер, Нета та інші |
| Брати й сестри | Шалом Левертов |
| Родовід | |
Рав Моше Левертов (29 ава 5689 (4 вересня 1929) – 5 елула 5765 (9 вересня 2005)) був засновником і директором «Лішкат езрат ахім».
Біографія


Народився напередодні Рош ходеш елул 5689 (вересень–жовтень 1929) у свого батька рава Дов-Бера Левертова. Його батько був нащадком, що походив від Алтер Ребе.
Удостоївся бути серед юнаків, обраних за вказівкою Ребе Раяца приїхати навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Центральна 770.
Був одним із засновників і керівників «Лішкат езрат ахім».
Після тривалої хвороби та прийняття страждань з любов'ю він помер від своєї хвороби в лікарні «Маунт-Синай» у Нью-Йорку 5 елула 5765 (9 вересня 2005) по обіді.
Дитячі роки
У дні свого дитинства р. Моше жив зі своєю родиною в місті Москва, поблизу хабадської синагоги «Мар'їна Роща», в управлінні та утриманні якої його батько був головним діячем.
У той період був меламед, який приходив до них додому таємно й приховано, щоб навчати його та його старшого брата р. Шалома. Обидва брати, р. Моше та його брат р. Шалом, у дні свого дитинства ходили кожного Шабату і Йом-тову до синагоги, близької до їхнього дому, попри велику небезпеку, що загрожувала їм та їхній родині, якщо їх, хай Б-г милує, спіймає комуністична влада.
Його бар-міцву було проведено таємно й приховано в присутності трьох: він (р. Моше), його батько і рав Берл Гуревич. І «лехаїм» тоді було сказано над чарками молока.
Після того як почалася війна, всю родину евакуювали з Москви, і вони переїхали в далекі місця. Його батько р. Дов-Бер тоді тяжко захворів, і йому довелося навчатися самому. Частину свого часу він працював у полі в колгоспі, щоб заробити трохи борошна на прожиток родини. Після закінчення війни, коли вони повернулися до міста Москви, його батько все ще був хворий, і так, попри його молодість, на нього лягав тягар громадської роботи з управління синагогою замість батька. Йому вдалося з Б-жою допомогою запровадити міньян щодня; він сам був бааль коре.
У 5704 році (1943/1944), у віці 15 років, поїхав навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Самарканд. Після півтора року навчання був посланий до міста Кутаїсі в Грузії.
Втеча з Росії
Не минуло й двох тижнів від його прибуття до Кутаїсі, як йому стало відомо про втечу анаш з Росії. Невідомими шляхами, за особливого провидіння і з багатьма чудесами р. Моше та його брат р. Шалом теж дісталися до Львова, а після того як пів року пробули в місті Львові, з'явилася можливість, і обидва сіли на потяг, що перетнув кордон. Звідти вони прибули до Австрії, і там єшиву було засновано заново. Через деякий час р. Моше разом з усією єшивою переїхав до міста Брюнуа Франція, де єшива існує донині. Він удостоївся бути серед її перших учнів.
Упродовж кількох років р. Моше сидів над Торою і над служінням в єшиві в Брюнуа. А після цього, у 5710 році (1949/1950), удостоївся бути серед юнаків, обраних за вказівкою Ребе Раяца приїхати навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Центральна 770.
Перед тим як вони залишили Брюнуа, у 5710 році (1949/1950), відійшов Ребе Раяц, і тоді вони отримали вказівку від Ребе Мелех га-Мошіаха, що їм слід приїхати; він сказав: «Оскільки Ребе сказав, щоб ви приїхали, звісно, ви зобов'язані приїхати».
У присутності Ребе
Під час фарбрейнгену з Ребе у Шміні Ацерет 5711 року (1950/1951) Ребе поцікавився в юнаків, чи прибув уже до США тамім Моше Левертов (який був на кораблі дорогою з Парижа).
У ті дні берешит р. Моше удостоївся бути серед обраних тмімім у 770. Він також удостоївся бути першим у святій справі — увічнити свинцевим олівцем деякі з подій і святих висловлювань (на «єхідуті» і «фарбрейнгені») тих років. Частину його щоденника було опубліковано в книзі «Ємей берешит» (більша частина цього щоденника перебуває в рукописах і ще не опублікована). Р. Моше належав тоді також до «хозрім», і траплялося іноді, що, коли хозер рав Йоель Каган не був присутній під час виголошення сіхи, Ребе користувався (для редагування тощо) записом, складеним р. Моше.
У ті роки він удостоївся особливих знаків наближення від Ребе, і кілька разів його викликав рав Ходаков до Ребе на особливі єхідуйот. Кілька разів Ребе звертався до нього з особливою вказівкою під час фарбрейнгенів, причому подробиці цього викладено в його щоденнику, який він вів у ті роки.
Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), Ребе звернувся до нього і велів подвоїти суму, яку той зобов'язався пожертвувати[1].
Після свого навчання в єшиві «Томхей Тмімім» у Брукліні впродовж кількох років був посланий Ребе до міста Піттсбург служити духовним машгіахом у тамтешній мтівті. У цей період одружився і взяв за дружину свою супругу, пані Браху (уроджену Москаль), причому обряд кідушин проводив сам Ребе.
У 5719 єшиву було закрито, і р. Моше повернувся до Нью-Йорка, де працював магідом шіура і машпіа у філії єшиви «Томхей Тмімім» Бронкс.
У 5724 році (1963/1964) заснував і очолив «Лішкат езрат ахім».
Р. Моше був також вправним сойфером стам і в останні свої роки присвятив себе написанню уривків для тфілін і мезузот, особливо для шлухім по всіх Сполучених Штатах.
В останні роки написав також книгу спогадів про дні самопожертви і громадської роботи свого батька р. Дов-Бера, і її було перекладено англійською під назвою «Людина, яка перемогла КДБ».
Окрім того, що він був відомий як визначний знавець Тори з величезними знаннями в нігле і хасидуті. Він був також залучений до організації справ цдаки і милосердя до ближнього.
Він також кілька разів удостоївся бути шаліах ціббуром у Грізні дні у синагозі «770» в міньяні Ребе. І впродовж кількох років він був бааль коре (разом з равом Давидом Раскіним) у міньяні Ребе.
В останні роки був магідом шіура в колелі «Тіферет зкеним Леві-Іцхак» у 770.
Відхід з життя
Після тривалої хвороби та прийняття страждань з любов'ю він помер від своєї хвороби в лікарні «Маунт-Синай» у Нью-Йорку, у п'ятницю 5 елула 5765 (9 вересня 2005) по обіді.
Родина
- Його дружина — пані Браха Левертов, мир праху її, — завідувачка мікви на вулиці Юніон — померла 25 тішрея 5785 (27 жовтня 2024).
- Його син, рав Йосеф-Іцхак — шаліах у місті Остін, Техас.
- Його син, рав Дов-Бер — шаліах у місті Санта-Фе, Нью-Мексико.
- Його син, рав Нета — шаліах у місті Обервільє, Франція.
Його зяті
- Рав Еліягу Матусов — член редакції «Оцар га-хасидім».
- Рав Леві Морозов — шаліах у місті Мельбурн, Австралія.
Додаткова література
- Ребе читав «лист гіткашрут» крізь ридання, листи, які він надсилав своїм друзям, у яких розповідає про події періоду прийняття проводу, — у «Гнізат Детройт», розділ сьомий, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1863, сторінка 109
- Тамі Гольцман, «Ашрейхем Ісраель», розповіді про роботу його дружини з обслуговування мікви очищення на вулиці Юніон, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1459, тижнева глава «Емор» 5785, сторінка 22
Зовнішні посилання
- «Рав-хасид р. Моше, мир праху його, Левертов», «Бейт Мошіах», випуск 524 (12 елула 5765 (16 вересня 2005)), с. 70–71.
- ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
Код особи: № 6160545700