Перейти до вмісту

Моше Левертов

Матеріал з Хабадпедії
Моше Левертов
Засновник
Основна інформація
Дата народження29 ава 5689 (4 вересня 1929)
Дата смерті5 елула 5765 (9 вересня 2005)
Місце проживанняМосква, Піттсбург, Нью-Йорк
Рід діяльностімашпіа, сойфер СТАМ, хозер
Освіта«Томхей Тмімім» Самарканд, єшива в Брюнуа, «Томхей Тмімім» Центральна 770
Посадазасновник і директор «Лішкат езрат ахім», машгіах у мтівті Піттсбурга, магід шіур і машпіа в «Томхей Тмімім» Бронкс, магід шіур у колелі «Тіферет зкенім Леві-Іцхак» у 770
Сім'я
БатькоДов-Бер Левертов
ДружинаБраха Левертов
ДітиЙосеф-Іцхак, Дов-Бер, Нета та інші
Брати й сестриШалом Левертов
Родовід

Рав Моше Левертов (29 ава 5689 (4 вересня 1929) – 5 елула 5765 (9 вересня 2005)) був засновником і директором «Лішкат езрат ахім».

Біографія

Сидять справа наліво: рабини Ісраель Лейбов, Мордехай-Шмуель Ашкеназі, Дов-Бер Леві, Іцхак Коган, Аврагам Годін, Меїр-Шалом Блізінський, Хаїм-Дов-Бер Хен, Моше Левертов. Виступає: рав Ар'є-Лейб Каплан
Рав Левертов (ліворуч) поруч з равом Рафаелем Вільшанським (5764)

Народився напередодні Рош ходеш елул 5689 (вересень–жовтень 1929) у свого батька рава Дов-Бера Левертова. Його батько був нащадком, що походив від Алтер Ребе.

Удостоївся бути серед юнаків, обраних за вказівкою Ребе Раяца приїхати навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Центральна 770.

Був одним із засновників і керівників «Лішкат езрат ахім».

Після тривалої хвороби та прийняття страждань з любов'ю він помер від своєї хвороби в лікарні «Маунт-Синай» у Нью-Йорку 5 елула 5765 (9 вересня 2005) по обіді.

Дитячі роки

У дні свого дитинства р. Моше жив зі своєю родиною в місті Москва, поблизу хабадської синагоги «Мар'їна Роща», в управлінні та утриманні якої його батько був головним діячем.

У той період був меламед, який приходив до них додому таємно й приховано, щоб навчати його та його старшого брата р. Шалома. Обидва брати, р. Моше та його брат р. Шалом, у дні свого дитинства ходили кожного Шабату і Йом-тову до синагоги, близької до їхнього дому, попри велику небезпеку, що загрожувала їм та їхній родині, якщо їх, хай Б-г милує, спіймає комуністична влада.

Його бар-міцву було проведено таємно й приховано в присутності трьох: він (р. Моше), його батько і рав Берл Гуревич. І «лехаїм» тоді було сказано над чарками молока.

Після того як почалася війна, всю родину евакуювали з Москви, і вони переїхали в далекі місця. Його батько р. Дов-Бер тоді тяжко захворів, і йому довелося навчатися самому. Частину свого часу він працював у полі в колгоспі, щоб заробити трохи борошна на прожиток родини. Після закінчення війни, коли вони повернулися до міста Москви, його батько все ще був хворий, і так, попри його молодість, на нього лягав тягар громадської роботи з управління синагогою замість батька. Йому вдалося з Б-жою допомогою запровадити міньян щодня; він сам був бааль коре.

У 5704 році (1943/1944), у віці 15 років, поїхав навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Самарканд. Після півтора року навчання був посланий до міста Кутаїсі в Грузії.

Втеча з Росії

Не минуло й двох тижнів від його прибуття до Кутаїсі, як йому стало відомо про втечу анаш з Росії. Невідомими шляхами, за особливого провидіння і з багатьма чудесами р. Моше та його брат р. Шалом теж дісталися до Львова, а після того як пів року пробули в місті Львові, з'явилася можливість, і обидва сіли на потяг, що перетнув кордон. Звідти вони прибули до Австрії, і там єшиву було засновано заново. Через деякий час р. Моше разом з усією єшивою переїхав до міста Брюнуа Франція, де єшива існує донині. Він удостоївся бути серед її перших учнів.

Упродовж кількох років р. Моше сидів над Торою і над служінням в єшиві в Брюнуа. А після цього, у 5710 році (1949/1950), удостоївся бути серед юнаків, обраних за вказівкою Ребе Раяца приїхати навчатися в єшиву «Томхей Тмімім» Центральна 770.

Перед тим як вони залишили Брюнуа, у 5710 році (1949/1950), відійшов Ребе Раяц, і тоді вони отримали вказівку від Ребе Мелех га-Мошіаха, що їм слід приїхати; він сказав: «Оскільки Ребе сказав, щоб ви приїхали, звісно, ви зобов'язані приїхати».

У присутності Ребе

Під час фарбрейнгену з Ребе у Шміні Ацерет 5711 року (1950/1951) Ребе поцікавився в юнаків, чи прибув уже до США тамім Моше Левертов (який був на кораблі дорогою з Парижа).

У ті дні берешит р. Моше удостоївся бути серед обраних тмімім у 770. Він також удостоївся бути першим у святій справі — увічнити свинцевим олівцем деякі з подій і святих висловлювань (на «єхідуті» і «фарбрейнгені») тих років. Частину його щоденника було опубліковано в книзі «Ємей берешит» (більша частина цього щоденника перебуває в рукописах і ще не опублікована). Р. Моше належав тоді також до «хозрім», і траплялося іноді, що, коли хозер рав Йоель Каган не був присутній під час виголошення сіхи, Ребе користувався (для редагування тощо) записом, складеним р. Моше.

У ті роки він удостоївся особливих знаків наближення від Ребе, і кілька разів його викликав рав Ходаков до Ребе на особливі єхідуйот. Кілька разів Ребе звертався до нього з особливою вказівкою під час фарбрейнгенів, причому подробиці цього викладено в його щоденнику, який він вів у ті роки.

Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), Ребе звернувся до нього і велів подвоїти суму, яку той зобов'язався пожертвувати[1].

Після свого навчання в єшиві «Томхей Тмімім» у Брукліні впродовж кількох років був посланий Ребе до міста Піттсбург служити духовним машгіахом у тамтешній мтівті. У цей період одружився і взяв за дружину свою супругу, пані Браху (уроджену Москаль), причому обряд кідушин проводив сам Ребе.

У 5719 єшиву було закрито, і р. Моше повернувся до Нью-Йорка, де працював магідом шіура і машпіа у філії єшиви «Томхей Тмімім» Бронкс.

У 5724 році (1963/1964) заснував і очолив «Лішкат езрат ахім».

Р. Моше був також вправним сойфером стам і в останні свої роки присвятив себе написанню уривків для тфілін і мезузот, особливо для шлухім по всіх Сполучених Штатах.

В останні роки написав також книгу спогадів про дні самопожертви і громадської роботи свого батька р. Дов-Бера, і її було перекладено англійською під назвою «Людина, яка перемогла КДБ».

Окрім того, що він був відомий як визначний знавець Тори з величезними знаннями в нігле і хасидуті. Він був також залучений до організації справ цдаки і милосердя до ближнього.

Він також кілька разів удостоївся бути шаліах ціббуром у Грізні дні у синагозі «770» в міньяні Ребе. І впродовж кількох років він був бааль коре (разом з равом Давидом Раскіним) у міньяні Ребе.

В останні роки був магідом шіура в колелі «Тіферет зкеним Леві-Іцхак» у 770.

Відхід з життя

Після тривалої хвороби та прийняття страждань з любов'ю він помер від своєї хвороби в лікарні «Маунт-Синай» у Нью-Йорку, у п'ятницю 5 елула 5765 (9 вересня 2005) по обіді.

Родина

  • Його дружина — пані Браха Левертов, мир праху її, — завідувачка мікви на вулиці Юніон — померла 25 тішрея 5785 (27 жовтня 2024).
  • Його син, рав Йосеф-Іцхак — шаліах у місті Остін, Техас.
  • Його син, рав Дов-Бер — шаліах у місті Санта-Фе, Нью-Мексико.
  • Його син, рав Нета — шаліах у місті Обервільє, Франція.

Його зяті

Додаткова література

  • Ребе читав «лист гіткашрут» крізь ридання, листи, які він надсилав своїм друзям, у яких розповідає про події періоду прийняття проводу, — у «Гнізат Детройт», розділ сьомий, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1863, сторінка 109
  • Тамі Гольцман, «Ашрейхем Ісраель», розповіді про роботу його дружини з обслуговування мікви очищення на вулиці Юніон, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1459, тижнева глава «Емор» 5785, сторінка 22

Зовнішні посилання

  1. ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
Моше Левертов згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160545700

Повідомити про помилку на цій сторінці