Перейти до вмісту

Агарон Закан

Матеріал з Хабадпедії
Агарон Закан
Основна інформація
Дата народження29 кислева 5690 (31 грудня 1929)
Дата смерті23 хешвана 5763 (29 жовтня 2002)
Місце діяльностіФіладельфія, Цинциннаті
Рід діяльностішаліах, меламед, вихователь
Освіта«Томхей Тмімім» у Ташкенті, заклад р. Шнеур-Залман Шнеєрсон в Парижі, центральна єшива «Томхей Тмімім»
Посадамеламед у «Бейт Яаков» у Цинциннаті, викладач у школі «Бейт Яаков» у Філадельфії, засновник об'єднання вихователів
Сім'я
БатькоІцхак Закан
МатиБрейна Закан
ДружинаСіма, донька рава Єшая Матлін
ДітиЙосеф, Аврагам, Шмар'ягу, Брейна та інші

הרב אהרון זאקאן (כ"ט כסלו תר"צ – כ"ג חשוון תשס"ג) היה משלוחי הרבי בפילדלפיה שעסק בחינוך והוראה במשך עשרות שנים. במסגרת פעילותו הקים את אגודת המחנכים, לצד פעילות בהפצת יהדות וחסידות ברחבי פילדלפיה.

Біографія

Фотографія з першого фарбрейнгену Ребе під час його візиту до Парижа в 5707 році (1946/1947). Сидить позаду Ребе: р. Агарон Закан

Народився на п'яту свічку свята Ханука 29 кислева 5690 (31 грудня 1929) у місті Пиків в Україні, у родині макарівських хасидів р. Іцхака і Брейни Закан, які були з роду адморів Чорнобиля.

Коли йому було два з половиною роки, його батька заарештували співробітники ДПУ, і після того, як йому вдалося втекти з в'язниці, відвернувши увагу одного з охоронців, він утік до Києва, який був великим містом з меншою небезпекою знову потрапити до таємної поліції, і там возз'єднався з родиною і жив у домі своєї тітки.

У 5698 році (1937/1938) його батьки переїхали до Москви, і його батько займався незаконною торгівлею золотими прикрасами разом із кількома хасидами Хабаду, які жили в місті, і серед них із р. Дов-Бером Левертовим, а він сам мимоволі навчався в державній школі («шкале»), а в пообідні години допомагав батькові в перевезенні золотих прикрас з місця на місце, з розрахунку на те, що російські поліцейські не запідозрять маленьку дитину.

Коли вибухнула Друга світова війна, вони, як і багато євреїв, утекли вглиб території Росії і переїхали жити до села Карасу, що розташоване поблизу міста Ташкент, а в 5702 році (1941/1942) переїхали жити до самого Ташкента.

Його наближення до хасидизму Хабад

Зближення його родини з хасидами Хабаду, що почалося ще в Москві, дістало значне підкріплення під час їхнього перебування в Ташкенті, де була кипуча хабадська громада, і коли там було засновано відділення єшиви «Томхей Тмімім», батько віддав його вчитися до єшиви, і так він став повноправним тамімом[1].

У 5705 році (1944/1945) війна закінчилася, і його батьки повернулися жити до Москви, але він незабаром повернувся до Ташкента, щоб продовжити навчання в єшиві, а після весілля його сестри в 5706 році (1945/1946) з тамімом Йосефом-Хаїмом Славіним його батьки стали цікавитися нелегальним переходом кордону до Польщі через Львів, як це зробили багато інших хасидів, і після свята Шавуот їм вдалося здобути підроблені польські документи, і вони вирушили в дорогу товарним потягом («ешелоном»), причому дорогою на них чатувала зграя грабіжників, яка пострілами й погрозами пістолетом змусила машиніста відвести потяг у глухе місце, де вони провели ретельний обшук на тілах людей, що перебували в потязі, і конфіскували більшу частину майна, а завдяки винахідливості членів родини Закан більша частина цінностей залишилася в них після того, як їм вдалося різноманітними способами перехитрити поліцейських.

Шлях утечі, що пролягав через Лодзь у Польщі і Прагу в Чехословаччині, завершився до Рош га-Шана 5707 року (26 вересня 1946) у Парижі, у Франції, і батько віддав його вчитися до закладу, заснованого р. Залманом Шнеєрсоном, де він навчався дев'ять місяців, і за цей час удостоївся отримати свій перший лист від Ребе Раяца. Коли р. Бенціон Шемтов прибув до Парижа, він заснував там групу юнаків, які сиділи й вивчали хасидут[2], причому р. Агарон був серед членів групи.

Під час візиту рава Шмар'ягу Гурарі, зятя Ребе Раяца, який приїхав відвідати анаш, що виїхали з Росії і зосередилися в Парижі, Рашагу вдалося влаштувати візи до Сполучених Штатів для п'ятьох юнаків, причому р. Агарон удостоївся опинитися серед них[3], і в місяці аві того ж року він прибув до Нью-Йорка і вступив на навчання до центральної єшиви «Томхей Тмімім», яка в той час містилася в будівлі на вулиці Бедфорд, за чверть години ходьби від 770.

Його навчання в 770 тривало близько п'яти років, протягом яких він займався вивченням шхіти й отримав дозвіл на шхіту від хабадських шохетів р. Аврагама Гордона, р. Єрахміеля Беньямінсона і р. Ісраеля Пікарського. У 5713 році (1952/1953) рав Еліезер Сільвер попросив керівництво єшиви прислати йому меламеда для закладу, який він заснував у Цинциннаті, і після отримання благословення Ребе він поїхав туди й допомагав у діяльності рава Сільвера (хоча той був із кіл міснагдім), а в 5714 навчальному році служив меламедом у «Бейт Яаков», що перебував під його керівництвом, причому по суботах столувався за столом р. Йосефа Гольдштейна.

Шліхут у Філадельфії

По закінченні навчального року вирішив повернутися вчитися до 770, причому його місце зайняв р. Азріель-Зеліг Шарфштейн, але його навчання тривало недовго внаслідок прохання рава Агарона Попака, щоб він приїхав викладати в школі «Бейт Яаков» у Філадельфії, і справді, р. Агарон почав займатися викладанням у школі у Філадельфії, причому кожного Шабату він повертався до 770, щоб перебувати поруч із Ребе, а в будні діяв з євреями Філадельфії в поширенні юдаїзму та хасидуту.

Улітку 5716 року (1955/1956) був заручений із Сімою, дочкою рава Єшаї Матліна, і весілля відбулося 5 елула, причому сам Ребе був мсадер кідушин на весіллі. Оскільки весілля було з дочкою когена, Ребе велів йому на додачу до інших приготувань до весілля вивчити сорок разів трактат «Кала».

Після весілля продовжував займатися викладанням у Філадельфії разом зі своєю дружиною і навіть заснував об'єднання вихователів, за допомогою якого діяв по всьому Нью-Йорку в мівцоїм Ребе.

Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), Ребе звернувся до нього і звелів збільшити суму, яку той зобов'язався пожертвувати, уп'ятеро[4].


Помер 23 хешвана 5763 (29 жовтня 2002).

Родина

  • Його зять (чоловік сестри), Йосеф-Хаїм Славін, директор відділення «Бейт Рівка» у Монреалі до свого відходу з життя 22 кислева 5732 (10 грудня 1971).
  • Його син, р. Йосеф Закан, власник компанії kesser wine
  • Його син, р. Аврагам Закан, — помер 7 нісана 5780 (1 квітня 2020) від коронавірусу.
  • Його син, хлопчик Шмар'ягу Закан, помер у юності під час навчання в єшиві «Огалей Тора» — 26 сівана 5730 (30 червня 1970).
  • Його дочка, Брейна (Брейнді) — померла 17 менахем-ава 5784 (21 серпня 2024) дружина р. Баруха Непрастека.

Додаткова література

В останній рік свого життя він розповів свої спогади членам родини. Ці спогади були записані й опубліковані у двох частинах у тшурот до весіль його онуків:

  • Частина 1 — урочистість шлюбу Іцхака і Нехами-Діни Непрастек, 14 адара I 5765 (23 лютого 2005).
  • Частина 2 — урочистість шлюбу Менахема-Мендла та Айди Непрастек, 1 хешвана 5767 (23 жовтня 2006).

Примітки

  1. ^ Цей факт доводить, наскільки хасиди Хабаду в місті довіряли його батькові, оскільки існування єшиви трималося в таємниці й було відоме лише батькам учнів, на яких хасиди покладалися, що вони не розкриють таємниці існування єшиви, навіть якщо їх схопить таємна поліція і вони зазнають жорстоких тортур.
  2. ^ Але це ще не було в офіційних рамках єшиви, яка почала діяти лише в 5708 році (1947/1948).
  3. ^ Іншими юнаками, які отримали візу, були р. Гіршл Хітрик, р. Азріель Хайкін і р. Хаїм-Ашер Каганов.
  4. ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
Агарон Закан згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1517397301

Повідомити про помилку на цій сторінці