Перейти до вмісту

Штар тнаїм

Матеріал з Хабадпедії
Штар тнаїм Ребе і ребецн, перший рядок — рукою Ребе Раяца

Шетар тнаїм — давній звичай, прийнятий у громадах Ізраїлю, за яким засватані сторони підписують між собою взаємні зобов'язання, серед них: дата, не пізніше якої відбудеться весілля, фінансові зобов'язання кожної зі сторін на користь молодої пари та інше. Тнаїм мають галахічну силу, і в разі порушення умов сторона, що порушила, виплачує грошову суму як компенсацію.

Тнаїм скріплюються документом і підписом свідків.

Складання тнаїм

Щоб зобов'язання тнаїм між сторонами мало галахічну силу, заведено записувати тнаїм у документі, який підписують свідки, а також поручитель з боку нареченого і ще один поручитель з боку нареченої, і зобов'язання закріплюють за допомогою кін'ян судар[1].

Як правило, заведено не записувати суми, які зобов'язуються дати, а обидві сторони домовляються між собою до того, як оголошують про шидух, і в документі лише пишуть, що зобов'язуються «як домовлено».

Заведено вшановувати складанням і читанням тнаїм рабина або іншу велику людину, а після читання тнаїм заведено розбивати тарілку, на згадку про зруйнування.

У хасидів Хабаду заведено на церемонії ворту укладати тнаїм лише усно, у яких зобов'язуються тільки щодо дати весілля, а решту частин тнаїм складають у домі рабина в день хупи або у весільній залі перед тим, як виходять до хупи.

Причина, з якої не в нашому звичаї робити тнаїм письмово на церемонії ворту, — у тому, щоб, якщо сторони передумають, було легше розірвати шидух, ніж якби були тнаїм і свідки. Письмові тнаїм роблять лише незадовго до весілля, і краще — в день хупи[2].

Текст штар тнаїм

У громадах Ізраїлю впродовж років поширилися різні звичаї щодо тексту документа, причому в ашкеназьких громадах заведено користуватися текстом, який наводиться в книзі «Нахалат шіва» і починається високим стилем:

На добрий знак і в добру годину, хай зійде і виросте, як сад зрошений, і Г-сподь благий скаже про з'єднання: добре, хто знайшов дружину, знайшов благо і здобув благовоління від Г-спода благого.

Далі подружжя зобов'язується між собою жити в любові та братерстві, у мирі та дружбі; також батьки обох сторін зобов'язуються вдягнути своїх дітей у почесний одяг і підтримати подружжя певною сумою, і насамкінець встановлюють крайній строк для весілля.

Хасидський текст, що складається незадовго до весілля, коротший і містить лише зобов'язання жити в мирі.

Тнаїм між Святим, благословенним Він, і Кнесет Ісраель

На підставі слів мудреців, що подія дарування Тори була подібна до весілля між Святим, благословенним Він, і Кнесет Ісраель, рабі Ісраель Наджара склав особливий текст «штар тнаїм» між Святим, благословенним Він, і Кнесет Ісраель, де Святий, благословенний Він, — «з одного боку Єдиний і Єдиний-Особливий, Творець усього, Предвічний Мудрець, Причина всіх причин і Першопричина всіх першопричин, що існує Сам від Себе...», а з другого боку — «Кнесет Ісраель, наречена, покликана любо...»[3].

(Багато висловів у цьому «штар тнаїм» з'являються також у піюті «Е-ль містатер бе-шафрір хевйон», який у хасидських громадах заведено співати на третій трапезі, а серед східних громад він слугує відкриттям «Шірат га-бакашот».)

У наших Ребе

Родина Мітлер Ребе

У 5569 році (1808/1809) було укладено «тнаїм» між рабі Яаковом-Ісраелем з Черкас і дочкою Мітлер Ребе, і зберігся в нас штар тнаїм із цього весілля[4].

Ребе Рашаб

Основна стаття – Весілля Ребе Рашаба

10 сівана 5625 року (4 червня 1865) було укладено «тнаїм» між Ребе Рашабом і ребецн Стерною-Сарою[5]. Батько нареченого зобов'язався дати тисячу карбованців і п'ять років, протягом яких він дає їм повне утримання[6]. Батько нареченої зобов'язався дати тисячу п'ятсот карбованців і п'ять років, протягом яких він дає їм повне утримання[7]. Дід — Ребе Цемах Цедек — зобов'язався дати п'ятсот карбованців, які розділять на десять виплат і почнуть давати негайно. Час весілля було призначено на літо 5635 року (1874/1875) в Єрусалимі (з віри в прихід Мошіаха)[8], і частину документа було написано Ребе Цемах Цедеком, підписав його рабин містечка Рудня рав Аврагам Ашкеназі, один із близьких домочадців Ребе Цемах Цедека, і рав Менахем-Нохум-Іцхак-Айзик Ханін.

Під час підписання документа Ребе Цемах Цедек розповів від імені Алтер Ребе, що одна з історій, які той почув, прибувши до Межиріча, була про велич любові до євреїв Бааль-Шем-Това, який казав, що в народі Ізраїлю є два типи людей: один тип — ті, хто служить Всевишньому в простоті й безпосередності, і їх потрібно любити за їхню віру й чисте служіння Всевишньому; а другий тип — тих, хто вивчає Тору, — потрібно любити тому, що вони великі в знанні Тори, а «кожен, хто більший за товариша, — і лихе начало його більше», і потрібно любити їх за те, що вони служать Всевишньому, попри те, що мають велике лихе начало[9].

Ребе Раяц

Основна стаття – Весілля Ребе Раяца

Тнаїм Ребе Раяца було укладено влітку 5656 року (1895/1896)[10].

Ребе і ребецн

Основна стаття – Весілля Ребе і ребецн

Тнаїм перед весіллям Ребе було укладено в ніч на понеділок 6 кислева у вузькому колі, в якому брали участь лише обрані, причому навіть сама наречена та її мати, ребецн Нехама-Діна, не були присутні[11].

Текст штар тнаїм відрізнявся від тексту на весіллях двох інших дочок Ребе Раяца і був тотожний текстові його власного штар тнаїм, а відкриття — словами: «Той, хто сповіщає від початку кінець, Він дасть добре ім'я і залишок цим словам завіту»[12].

Ребе Раяц поспішив повідомити про цю подію своїй дочці-нареченій, яка не була присутня на церемонії.

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Хоча насправді тнаїм мають галахічну силу, навіть якщо були вимовлені лише усно (як це наведено в кількох місцях у Гемарі: Кідушин, 9б. Ктубот, 102б. Моед катан, 18б), і як Гемара в Ктубот пояснює, що кін'ян має силу внаслідок задоволення, яке є при вступі в шлюб.
  2. ^ «Бе-йом сімхатхем» — рав Вакнін, сторінка 566. У попередніх поколіннях було заведено писати штар тнаїм за тиждень або більше до весілля, але Ребе встановив писати його в день весілля, зовсім незадовго до хупи, з причини, згаданої вище. «Ігрот кодеш», т. 7, лист 1886; «Кфар-Хабад», вип. 1430, с. 30. І див. написане про це в тшурі Маймоні — Хелек, сторінка 37.
  3. ^ [bshemtov-hachshara.com/wp-content/uploads/2021/05/bshemtov-shavuot5.pdf Повний текст на сторінці 9 і далі] ([panel.sendmsg.co.il/userfiles/site1393/files/tnoim%20%2B%20csuvo%20.pdf оформлена версія]).
  4. ^ «Мі-бейт га-гназім», «Бе-шулей га-гназім», «Бітаон Хабад», шват 5733 (січень–лютий 1973).
  5. ^ Зберігся в нас штар тнаїм із цього весілля: «Мі-бейт га-гназім», «Бе-шулей га-гназім», «Бітаон Хабад», нісан 5732 (березень–квітень 1972).
  6. ^ У роки: перший, другий, третій, сьомий і восьмий після весілля.
  7. ^ У роки: четвертий, п'ятий, шостий, дев'ятий і десятий.
  8. ^ «Ханох ла-наар», сторінка 8.
  9. ^ «Лікутей дібурім», сторінка 412. «Сефер га-сіхот 5696–5700», сторінка 20.
  10. ^ «Решимат га-йоман», сторінка 376.
  11. ^ Вони заздалегідь виїхали до Варшави, щоб подбати про різні подробиці, пов'язані з весіллям.
  12. ^ Знімок документа надруковано в книзі «Тнаїм, „ворт“, заручини і шлюб», розділ 16, де було розібрано різні тонкощі тексту документа і порівняння з іншими документами, які було написано на інших урочистостях у родині наших Ребе, провідників поколінь.
  13. ^ У тексті на цій сторінці немає повного тексту, що включає передмову.
  14. ^ І див. там сторінку 6 і далі щодо штар тнаїм самого Ребе.

Повідомити про помилку на цій сторінці