Ран
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Рабі Нісім, син рабі Реувена Геронді (якого називають Ран, а іноді Ранбар) (5050, — 9 швата 5136), — один із великих рішонім Іспанії. Законовчитель, один із великих коментаторів Талмуду і постанов Ріфа.
Біографія
Рабейну Нісім народився в місті Жирона в Іспанії[1] приблизно в 5050 році в батька, рабі Реувена, сина рабі Нісіма[2]. Замолоду вивчав Тору у свого батька, а також навчався в рабі Переца га-Когена [3]. Був у дружніх стосунках зі своїм сучасником р. Відалем де Толосою, автором «Магід мішне» до Рамбама[4].
У наступні роки служив даяном і законовчителем у Барселоні. Крім того, викладав і заснував єшиву в Барселоні. Під час своєї служби рабином громади Барселони Ран намагався докоряти багатіям громади за їхній спосіб життя, після того як багатії в поколіннях перед вигнанням з Іспанії почали нехтувати дотриманням заповідей, і, можливо, це було причиною докорів. Спроба докорів йому не вдалася, бо багатії громади відмовилися змінити свій спосіб життя і дотримуватися заповідей суворіше. Опис цього наводиться в респонсі, написаному його учнем Рівашем: «І клянуся життям, я бачив у Барселоні нашого вчителя, рава, рабейну Нісіма, праведної пам'яті: коли він хотів із власної ініціативи дорікнути в чомусь деяким багатіям громади, вони повставали проти нього і відкидали його пораду[5]».
З плином часу його слава зросла, і його вважали главою єврейської громади Іспанії, як Рітву і Рашбу в попередньому поколінні. І серед неєвреїв йому віддавали шану. Його мудрість і знання Тори поширилися в усі кінці світу, і з усіх громад світу просили Тору з його вуст. Багато питань, на які він відповідав, було втрачено з роками, і збереглося лише небагато з його відповідей, опублікованих у збірці респонсів Рана. Його ставлення до кабали було стриманим, і він також не схвалював широких занять Рамбана кабалою.
Коли він служив рабином у Барселоні, на нього і на кількох шанованих людей і рабинів громади звели неправдиве звинувачення, унаслідок якого їх було ув'язнено на п'ять місяців, по закінченні яких з'ясувалося, що вони невинні, і їх звільнили. Період діяльності Рана триває приблизно від 5110 року, згаданого в одній з його відповідей, до 9 швата 5136 року, коли він помер. В одній зі своїх проповідей Ран згадує Чорну смерть як подію, що сталася тринадцятьма роками раніше. Рашбаш пише: «бо ми чули, що Ран, благословенної пам'яті, двічі тікав від неї (від епідемії)»
Його книгу «Драшот га-Ран» вважають однією з основоположних книг єврейської думки.
Його учень Ріваш пише про велич свого вчителя, серед іншого: «Обізнаний у трьох порядках, і здаються вони в нього, ніби лежать у нього в кишені».
Ран мав наукову, філософську і медичну освіту. Крім того, він був майстерним у написанні стам і навіть написав для себе сувій Тори, який зберігся, . Він був одним із восьми рабинів, яких найбільше цінував рабі Йосеф Каро, згідно з його передмовою до його книги «Бейт Йосеф».
Його праці
- Коментар до законів Ріфа — Ран прославився у світі Тори головним чином завдяки своєму коментарю до законів Ріфа. Цей коментар було надруковано разом із Ріфом уже в першому виданні. Крім того, він уклав хідушим до Шасу, що не стосуються Ріфа, як докладно зазначено нижче.
Коментар, що є в нас сьогодні, охоплює лише п'ятнадцять трактатів (коментарі до трактату Моед Катан і до трактату Макот у минулому помилково приписували Рану. Є такі, що стверджують, ніби Ран уклав коментар до всіх трактатів, але рукописи не дійшли до друкарів[потрібне джерело]). У цьому коментарі Ран виявляє свою силу в Торі і не боїться досліджувати і зважувати слова мудреців, що передували йому.
- «Хідушей га-Ран» — до коментаря до Ріфа Ран написав хідушим до кількох трактатів Талмуду; першість цього твору доводиться тим, що в багатьох місцях свого коментаря до Ріфа він відсилає до своїх хідушим. У цьому творі він не тлумачить Ріфа відповідно до галахи — висновку сугії, — а розлого обговорює формулювання Гемари та її тлумачення. Частина цих його хідушим ще не побачила світ.
- Коментар до трактату Недарім — у цьому трактаті його коментар, надрукований у виданнях Шасу поруч із Гемарою, слугує основним коментарем для тих, хто вивчає трактат, оскільки звичайних коментаторів, Раші й Тосафот, до цього трактату у звичайному виданні немає.
- «Драшот га-Ран» — ще один твір Рана. У книзі тринадцять проповідей, присвячених різним темам у філософському дослідженні; неясно, чи виголошувалися вони в синагозі у форматі проповіді перед широким загалом чи у вужчому колі; у будь-якому разі йдеться про довгі й глибокі проповіді. Обговорення питання про ідентифікацію автора міститься у вступі до нових видань книги, наприклад у виданні «Мосад га-Рав Кук».
- Коментар до Тори — є в нас лише до розділів від «Берешит» до «Хаєй Сара» і до початку книги Ваїкра. Мабуть, він не встиг написати більше.
Його хідушим до Шасу
- «Хідушей га-Ран» до трактатів Мегіла, Моед Катан, Єрусалим, 5723,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Бава Меція, Єрусалим, 5733,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Бава Батра, Єрусалим, 5723,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Санедрін, Єрусалим, 5733,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Швуот, Єрусалим, 5733,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Авода Зара, Єрусалим, 5702,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Хулін, Єрусалим, 5733,
- «Хідушей га-Ран» до трактату Нида, Єрусалим, 5733,
Учні
- Ріваш. Найвідоміший з його учнів — р. Іцхак бар Шешет, який написав про нього: «Немає рівного йому серед усіх мудреців Ізраїлю, і нема з ким його порівняти. Усі вони перед ним — як лушпиння часнику і як кунжутне зернятко»[6].
- Р. Хасдай Крескас, який прославився своїми оригінальними філософськими поглядами і своєю книгою «Ор Гашем».
- Р. Йосеф Хавіва, автор «Німукей Йосеф».
Примітки
- ^ Див. у його відповідях, розділ 50. Однак див. «Кнесет га-гдола», «Орах хаїм», розділ 584.
- ^ Див. книгу «Ор га-хаїм», розділ 1132. «Енциклопедія ле-толдот гдолей Ісраель», у статті про нього. І див. вступ до «Хідушей га-Ран» до трактату Санедрін, видання «Мосад га-Рав Кук». І див. «Оцар га-геонім», Швуот, 31а.
- ^ «Коре га-дорот», аркуш 26а. І див. у його респонсах, розділи 43, 48.
- ^ Див. у передмові до книги «Кесеф мішне».
- ^ Респонси Ріваша, розділ 447.
- ^ Респонси Ріваша, розділ 375.