Фізична активність
Фізична активність (яку називають також спортом або гімнастикою) — цілеспрямована фізична діяльність, яку людина виконує в різних рамках, задля здоров'я, задоволення, поліпшення здібностей, змагання тощо.
Фізична активність підвищує швидкість обміну речовин в організмі, і вона має доведений вплив на здоров'я тіла та функціонування органів, зокрема поліпшення настрою, розумово-когнітивних здібностей тощо.
Види активності та їхній вплив
Фізичну активність прийнято поділяти на 2 загальні категорії:
- Аеробна активність — тривала фізична активність, навіть якщо вона без великого зусилля, що змушує організм виробляти енергію шляхом окисно-відновної реакції: отримання енергії через аеробне дихання, що потребує кисню, і що поліпшує серцево-легеневу витривалість і кровообіг в організмі. Приклади аеробної активності: ходьба, легкий біг, прогулянкова їзда на велосипеді тощо.
- Анаеробна активність — напружена активність протягом короткого часу, що потребує багато енергії, і через це може спричиняти болі в м'язових тканинах, але завдяки тому, що вона спричиняє багато дрібних розривів у м'язі, коли м'яз відновлює себе, м'язова маса зростає. Приклади анаеробної активності: швидкий біг, піднімання тягарів, вправи на прес, підтягування.
Під час фізичної активності організм виділяє в кров різні гормони, такі як адреналін, глюкагон та інші гормони, які приводять організм у готовність і підвищують ефективність його діяльності, підвищують частоту серцевих скорочень (пульс), ударний об'єм і кров'яний тиск, і підвищують ефективність кровотоку в усьому кровообігу. Активність спричиняє розширення кровоносних судин і збільшує кількість енергії, доступної в організмі, та підвищення рівня цукру в крові.
Напружена фізична активність, виконувана неправильно, може мати руйнівні наслідки, і тому людям зі слабкою фізичною формою рекомендується починати фізичну активність поступово, так, щоб міра зусилля поступово зростала з поліпшенням фізичної форми, серцево-легеневої витривалості, гнучкості та координації.
Людина, яка тривалий час утримується від фізичної активності, призводить до того, що м'язи зменшуються в розмірах, і що старша людина, то важче повернутися до активності й до м'язової маси, якою вона була. За повної відсутності активності м'язи атрофуються, і на певному етапі вони не здатні відновити себе.
Брак фізичної активності визначається як четвертий за значущістю чинник ризику смерті у світі, і всі, хто займається будь-якими галузями медицини, наголошують на значенні фізичної активності як діяльності, необхідної для збереження здоров'я тіла і запобігання хворобам, зокрема прихильники конвенційної медицини, додаткової медицини, інтегративної медицини, альтернативної медицини, китайської медицини та холістичної медицини. За неухильного дотримання фізичної активності тривалість життя збільшується доведеним, ясним і однозначним чином.
Мовне значення
Поширений вираз для фізичної активності на івриті — «спорт», і багато хто стверджує, що його джерело — зв'язок із грецьким містом Спартою, і вбачають у цьому зв'язок наголосу на фізичній активності з культурою Греції, яка звеличувала фізичну активність, що стала значною частиною язичницької культури, яка схилялася перед тілом і поклонялася йому.
Разом із тим, на думку більшості лінгвістів, мовне джерело — в англійській, як термін, що вживається сотні років, і він виник як скорочення французького слова disport, яке означає розважальну діяльність.
З відродженням мови іврит було зроблено спробу створити для цього терміна заміну на івриті: міл'ав. Термін черпає натхнення з кореня «лаб» в арабській мові, що означає гратися і розважатися, з подібністю до кореня ל.ע.ב у святій мові, наприклад, у вірші «І глузували вони з посланців Б-га», що означає сміялися, знущалися і глумилися з них. Разом із тим ця заміна не прижилася серед мовців івриту.
У єврейській думці
Рамбам постановляє[1], що людина зобов'язана стежити за здоров'ям свого тіла і як частину цього неухильно дотримуватися регулярної фізичної активності: «увесь час, поки людина вправляється і багато трудиться . . хвороба не приходить до неї, і сила її міцніє»[2].
Рамбам дає низку обмежень і вказівок щодо виконання фізичної активності[3]:
- Слід займатися гімнастикою лише на порожній шлунок, і тому краще займатися гімнастикою перед їжею, а найкраще — після того, як минуло достатньо часу після вечері, коли їжа закінчила перетравлюватися.
- Оскільки тіло й душа переплетені одне з одним, бажано, щоб активність поєднувалася із задоволенням і розвагою, щоб людина насолоджувалася самою активністю[4].
- Не можна напружувати тіло раптово, а слід займатися гімнастикою поступово, і не можна напружувати тіло понад його можливості.
- Людині слід увійти до лазні після того, як вона позаймалася гімнастикою.
- І в похилому віці людині слід і далі займатися гімнастикою, але остерігатися напруженої активності, яка може їй зашкодити.
З іншого боку, поряд зі значущістю фізичної активності, були ті, хто вбачав у наголосі на цій темі суперечність шляхам Тори та служіння Всевишньому — як у практичному аспекті, нехтування вивченням Тори й марнування часу, так і в ідейному аспекті, надання ваги потребам тіла за рахунок потреб душі.
Так, наприклад, були ті, хто зіставляв слово «спорт» з їдишським терміном «прост», що виражає мороз і порожнечу, і тим самим висловлювали протидію активності[5].
Разом із тим, багато хто з великих Ізраїлю вказували на те, що в довгостроковій перспективі правильний баланс і збереження здоров'я тіла дадуть змогу довше й успішніше використовувати ресурси тіла для служіння Всевишньому, і довголіття в Торі та молитві[6]; так, наприклад, Хафец Хаїм у бесіді-мусарі, яку він виголосив в єшиві в Радуні в 5663 році (1902/1903), пробуджував учнів до обов'язку й необхідності займатися фізичною активністю навіть за рахунок вивчення Тори, і висловився, що, на його думку, утримання від фізичної активності під приводом нехтування вивченням Тори — це порада злого начала, адже через це людина може ослабнути й зрештою зовсім полишити Тору.
Маємо свідчення про різних рабинів, які займалися фізичною активністю, наприклад, р. Ісраель Салантер, якого під час його перебування в Гальберштадті застали, коли він стояв перед відкритою німецькою книгою і займався гімнастикою за правилами й малюнками цієї книги[7], Хазон Іш, який щодня за вказівкою лікарів виходив на прогулянку вулицями Бней-Брака, та інші.
Той, кого вважають батьком релігійного сіонізму, рав Аврагам-Іцхак Кук пише у своїй книзі, що «гімнастика, якою єврейська молодь займається в Землі Ізраїлю, щоб зміцнити своє тіло задля того, щоб бути сильними синами для народу, вдосконалює духовну силу вищих праведників»[8].
Рав Товія Блой розповідає, що його дід рабі Яаков Орнштейн, будучи головою єшиви «Огель Моше» в Єрусалимі, мав звичай час від часу несподівано входити до зали бейт-мідрашу і велів учням закрити книги й протягом пів години робити гімнастичні вправи за його вказівками.
Ставлення наших Ребе
Під час заснування єшиви «Томхей Тмімім» Любавич сталося, що Ребе Рашаб ішов мостом біля містечка і побачив бахурім, які дорогою на обід стрибнули в річку поплавати, і дуже цьому зрадів і сказав, що це дає їм силу і зміцнює в них бажання вчитися старанно й постійно. Пізніше, коли довелося перевести одне з відділень єшиви, хасиди Хабаду, мешканці Щедрина, запропонували, щоб єшива переїхала до їхнього міста, і вони відповідатимуть за фінансування половини грошових витрат єшиви, але Ребе Рашаб відхилив це, оскільки в містечку немає річки, у якій можна було б плавати, і лише коли додали зобов'язання збудувати для бахурім штучний плавальний басейн, Ребе Рашаб погодився, і єшива переїхала до Щедрина[9].
Ребе уточнює в тексті Рамбама в Законах про властивості характеру, що слід читати «перебування тіла здоровим і цілісним належить до шляхів служіння Всевишньому», або «перебування тіла здоровим і цілісним належить до шляхів пізнання Всевишнього»[10].
За усним переказом[11], Ребе велів р. Реувену Дуніну стежити за своїм здоров'ям і неухильно дотримуватися фізичної активності, і коли той заявив, що бажає бути як Ребе, а він же не бачить, щоб Ребе займався активністю, Ребе сказав йому, що його фізична активність полягає в тому, що він щодня ходить пішки до дому своєї матері (ребецн Хани)[12][13].
Іншим разом, коли Ребе несподівано зустрів юнака Джеймі Леснера[14], який був одягнений у спортивний одяг, юнак дуже знітився, коли Ребе заговорив із ним, але Ребе продовжив коротку бесіду, і наприкінці її окинув його поглядом і сказав: «Добре бачити, що ти дбаєш і про своє тіло, ти маєш бути сильним, щоб бути здатним служити Всевишньому»[15].
Окрім цих окремих вказівок, як загальну вказівку для учнів єшиви «Томхей Тмімім» Монреаль Ребе велів кожної п'ятниці, по закінченні навчального розпорядку єшиви, проводити гімнастику[16].
Разом із тим єшиві, яка приділяла багато часу й значення світським предметам і гімнастиці за рахунок часу вивчення святих предметів, Ребе написав, що це вкрай жахає, і особливо коли це відбувається в єшиві, завдання якої — виховувати у відданості служінню Всевишньому, і наголошує, що це не тільки неспроможне, а й шкодить самим світським предметам і гімнастиці[17].
Коли Ребе в одній зі своїх бесід говорив про дитину, яка грається і займається гімнастикою, Ребе наголосив, що в неї не відбирають бажання займатися цим, а діють так, щоб у самої дитини це було заради Небес[18].
Ще одне негативне ставлення Ребе до надмірного заняття спортом — це повне заперечення Олімпіади та її символів, пов'язаних із культурою Греції.
Діяльність Хабаду на спортивних майданчиках
Основні статті – Поширення звістки про Мошіаха на спортивних майданчиках, Хабадська діяльність на Олімпійських іграх
Через велику популярність спортивних ігор шлухім Ребе по всій країні та світу використовують місця скупчення людей, щоб поширювати універсальні послання, такі як звістка про Геулу, сім заповідей синів Ноаха тощо, а також запалювати громадську ханукію для пірсумей ніса, накладати тфілін з євреями тощо.
Так само й на змаганнях з бігу та подібних, що проводяться протягом річного циклу, встановлюються хабадські стійки діяльності за сприяння бахурім та аврехів, які прагнуть охопити якомога більше євреїв за короткий час.
Крім того, є шлухім, які діють спеціально із самими спортсменами, наприклад, рав Яаков Глойберман[19], р. Гершон Фрід і р. Бецалель Копчик[20], р. Амі Пайковський[21] та інші.
Див. також
Додаткова література
- Мордехай Рот, 10 хв. для твого здоров'я
- Рав Саймон Якобсон, «Шлях до осмисленого життя», розділ 10 — Здоров'я і фізична форма; як нам досягти здоров'я тіла й душі?
Зовнішні посилання
- Буря довкола спорту й футболу в літніх таборах та єшивах: яка справжня позиція Ребе?, на сайті «Хабад Лайв»

- Шнеур Раскін, Що юдаїзм каже про фізичну активність?, чи обов'язково займатися спортом? Виявляється, так!
- Голді Авцон, Спортивні ігри: що це нам каже?
- Йосеф-Сімха Гінзбург, Які фізичні вправи дозволені в Шабат, сайт «Цеірей Хабад»
- Входимо у форму: якщо не зараз, то коли?
- Чи дозволяти фізичну активність у малій єшиві? ● Захопливий діалог

- [www.chedermonsey.org/templates/blog/post_cdo/aid/5580457/PostID/119841 Різниця між заняттям спортом і вболіванням за спортивні команди], освітній допис директора талмуд-тори Хабаду Монсі (англійською)
Примітки
- ^ Закони про властивості характеру, розділ 4.
- ^ Подібне написав Рамбам у «Ангагат га-бріут», перша брама, параграф 3: «гімнастика, яка є великою основою в підтриманні здоров'я та у відверненні більшості хвороб».
- ^ Вісімнадцятий розділ, і Закони про властивості характеру там
- ^ «Найкращий з видів гімнастики . . той, від якого тішиться й радіє душа, як полювання і гра в м'яч . . бо в багатьох минули їхні хвороби лише з причини радості, якою вони раділи».
- ^ Зі слів рава Давида-Меїра Друкмана, Саме в наше покоління!, програма «Ве-абіта ніфлаот» — 28 сівана 5784 (4 липня 2024), хвилина 22:32.
- ^ Так, наприклад, невелике заняття потребами тіла в гімнастиці в молодшому віці запобігає заняттю потребами тіла в похилому віці в медичних процедурах через болі, хвороби тощо.
- ^ Зі слів його помічника р. Ханоха Натанзона. Записано равом Довом Кацем у книзі «Рух мусар: його історія, особистості та методи», том 1, видавництво «Фельдгейм», 5756.
- ^ «Орот га-тхія» 34.
- ^ «Решимат дварім» Хітрика, мир праху його (сторінка 174).
- ^ «Ігрот кодеш», ч. 7, с. 99, лист 1968.
- ^ Записано зі слів хасида р. Еліезера Рейхмана.
- ^ Було відчутно видно, що ця ходьба була дуже швидкою.
- ^ Разом із тим у журналі «Дерех га-мелех» історію наведено в іншій версії, яку можна розуміти по-різному, як докладно викладено там.
- ^ Онук Баруха Горліна.
- ^ Див. докладний виклад історії у статті про його батька на сайті Бейт Хабаду (англійською).
- ^ Свідчення рава Нісана Мангеля, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2056, с. 146.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 7, лист 2099.
- ^ У сіхі Шабату тижневої глави «Шміні» 5740.
- ^ Газета «Швії» у статті про головного рабина спорту
- ^ Справжня гра • Живуть шліхутом на спортивних майданчиках • Спортивні майданчики готові зустріти Мошіаха
- ^ «Джерузалем пост»: ізраїльський рабин футболістів