Перейти до вмісту

Дов-Бер Еліезеров

Матеріал з Хабадпедії
Дов-Бер Еліезеров
Основна інформація
Дата народження8 тевета 5668 (13 грудня 1907)
Місце народженняХеврон
Дата смерті18 менахем-ава 5757 (21 серпня 1997)
Місце похованняГар-га-Менухот, Єрусалим
Місце проживанняХеврон, Єрусалим
Місце діяльностіЛатрун, Єрусалим
Рід діяльностірабин, рам, голова єшиви
ОсвітаТалмуд-тора «Ец Хаїм», «Єшиват Ец Хаїм»
Посадарав табору для інтернованих у Латруні, рав району Катамон в Єрусалимі, рам в єшиві «Торат емет», голова єшиви Радзин в Єрусалимі, голова колелю «Єшиват Керем бе-Явне», член рабинського суду Хабаду у Святій Землі
УчителіШломо-Єгуда-Лейб Еліезеров, Хаїм Ман, Аврагам-Хаїм Гакельман, Іссер-Залман Мельцер, Аврагам-Іцхак Кук, Шимшон-Агарон Полянський
Сім'я
БатькоАврагам
МатиШейна
ДружинаХая-Сара, дочка рава Йосефа-Цві Саланта
ДітиШмуель-Барух, Яаков-Єгуда Еліезеров та інші
Родовід

Рав Дов-Бер Еліезеров (8 тевета 5668 (13 грудня 1907) — 18 менахем-ава 5757 (21 серпня 1997)) — рабин табору для інтернованих у Латруні в період британського мандата і рабин району Катамон в Єрусалимі.

Біографія

Рав Еліезеров пише літеру в загальному сувої Тори для дітей Ізраїлю (20 менахем-ава 5746 (25 серпня 1986))

Народився в Хевроні в родині р. Аврагама і ребецн Шейни. Його родина оселилася в Хевроні слідом за приїздом до Святої Землі праматері роду, ребецн Менухи-Рахель Слонім. Замолоду навчався й виховувався у свого діда, рава Шломо-Єгуди-Лейба Еліезерова, рабина єврейської громади Хеврона й автора книжки «Шеїлат Шломо». У період Першої світової війни його родина перебралася до Єгипту, а після неї повернулася до Землі Ізраїлю й оселилася в районі Бейт-Ісраель в Єрусалимі.

Навчався в «Талмуд-Тора „Ец хаїм“» у меламедів Хаїма Мана та Аврагама-Хаїма Гакельмана. Його другом у ті дні був рав Шломо-Залман Ойербах, який навчався в тому ж класі. Згодом навчався в «Єшиват Ец хаїм» під керівництвом рава Іссера-Залмана Мельцера і отримав сміху на рабинство від рава Мельцера, рава Аврагама-Іцхака Кука та рава Шимшона-Агарона Полянського (рава з Теплика), якому багато допомагав в ухваленні галахічних рішень.

Досягнувши відповідного віку, одружився з ребецн пані Хаєю-Сарою, дочкою рава Йосефа-Цві Саланта.

Він почав давати уроки й публікувати статті, зокрема в журналі «Керем Ціон», присвяченому заповідям, пов'язаним із Землею Ізраїлю. Потім був рамом в єшиві «Торат емет» і главою єшиви Радзин в Єрусалимі.

У 5689 році (1928/1929), під час візиту Ребе Раяца до Землі Ізраїлю, зустрівся з ним і супроводжував його під час відвідин Хеврона. У щоденнику, який він вів у ті дні, він розповів про маамар, який Ребе Раяц виголосив у великій синагозі Хеврона: «Хоча Ребе був слабкий здоров'ям і мова його була дуже тихою, маамари хасидуту, які він говорив, були… дивовижним світлом. Ребе говорив з незвичайною приємністю і „гешмаком“»[1].

У період британського мандата за порадою головного рабина Бен-Ціона Узіеля був призначений рабином табору для інтернованих у Латруні і відповідав за релігійні потреби єврейських в'язнів. У межах своєї посади проводив усі суботи в таборі. Свою діяльність у ці роки він докладно описав на початку своєї книжки «Шаалей Ціон», присвяченої різним питанням, що виникли в цей період.

Під час Війни за незалежність його будинок у районі Меа-Шеарім було зруйновано внаслідок обстрілів, і він разом із родиною переїхав до району Катамон, де в той час перебували біженці зі Старого міста, які прийняли його як свого рабина. Відтоді й до відходу з життя був рабином цього району. Водночас був главою колелю «Єшиват Керем бе-Явне»[2].

Був членом рабинського суду Хабаду у Святій Землі. Призначення відбулося, імовірно, у 5736 році (1975/1976), під час заснування цього суду.

Одного року запитав Ребе, чи не змінити йому прізвище назад на Казарновський, і Ребе вказав не змінювати.

Помер 18 ава 5757 року (21 серпня 1997) і похований на Гар-га-Менухот в Єрусалимі. У заповіті він звелів не виголошувати про нього надгробних промов — ні під час похорону, ні після, і не говорити про нього похвал. Лише на своєму надгробку дозволив написати: «був рабином, який відвідував табір в'язнів у Латруні». Його син також розповідав, що батько написав не називати його інакше як званням «рав», і додав, що й від цього він відмовився б, але не хоче, щоб його називали «скромником»…[3].

Родина

  • Його син рав Шмуель-Барух, рам в єшиві в Єрусалимі, автор книжки «Біркат Шмуель» (на трактат «Псахім»), 5738.
  • Його син, рав Яаков-Єгуда Еліезеров, — голова рабинського суду в Єрусалимі.
  • Його зять, рав Шнеур-Залман Гофман
  • Його зять, професор Мордехай Кислев
  • Його зять, р. Іцхак-Матітьягу Ліпшиц

Його книги

  • «Шаалей Ціон» — респонси.
  • «Море бе-галаха» — закони ніди та мікв.
  • «Двар Ціон» — коментарі й пояснення до Тори та свят.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Примітки

Дов-Бер Еліезеров згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2657162700

Повідомити про помилку на цій сторінці