Перейти до вмісту

Гуртки «Хен» з вивчення вчення Хабаду

Матеріал з Хабадпедії

«Гуртки Хен» з вивчення вчення Хабаду — це урок хасидуту з учення хасидуту, переважно з учення Алтер Ребе, який проводиться з 5710 року (1949/1950) в Єрусалимі. Більшість років урок вів рав Адін Евен-Ісраель.

Рав Адін Евен-Ісраель і пан Залман Шазар.

Історія

У домі[1] рава Аврагама Хена в кварталі Рехавія в Єрусалимі проходив щотижневий урок хасидуту, і серед його учасників були пан Залман Шазар та інші вершки Єрусалима. Після його відходу з життя на Йом Кіпур 5718 року (5 жовтня 1957) його друзі вирішили продовжувати урок у його домі під назвою «Гуртки Хен у вченні Хабаду», при цьому місце рава Хена на уроці посів рав Зевін[потрібне уточнення].

Рав Аврагам Хен зі своїм другом паном Залманом Шазаром.

Першим магід шіуром[2] був глава єшиви «Торат емет» рав Моше-Ар'є-Лейб Шапіро, а іноді урок вів рав Аврагам Хен, а після нього урок вів рав Зевін[3], а після нього рав Адін Евен-Ісраель.

Упродовж десятиліть свого існування урок займається вивченням учення Хабаду за найосновнішими книжками цього вчення – книжкою «Танія», «Лікутей Тора», «Дерех міцвотеха», «Маамарей Алтер Ребе», а сьогодні за «Сідур ім ДАХ».

Серед помітних учасників гуртка можна було зустріти пана Залмана Шазара — третього президента Держави Ізраїль, — який брав участь в уроці і під час свого президентства, професора Шмуеля-Гуго Бергмана, науковців та інших громадських діячів. У межах уроку навіть вийшла «Сефер га-Кан», присвячена 150-річчю від відходу з життя Алтер Ребе.

Урок був звернений до громадських діячів в Ізраїлі та громадських діячів і інтелектуалів. Урок проходив у домі рава Хена в Рехавії.

Огляд у газеті «Давар»

Вплив уроку і особлива постать рава Аврагама Хена, який мав великий вплив навіть на ліві кола в Країні, привели до того, що в газеті «Гістадрута» було надруковано повідомлення про атмосферу загалом у домі рава Хена, і особливо про урок, і як було написано тоді, серед іншого:

На розі вулиці Рамбана в Єрусалимі стоїть дім рава Аврагама Хена, людини Хабаду. У часи онег Шабату, у святкові й пам'ятні дні, у ніч Сімхат Тори перехожий прислухатиметься до звуку хасидської пісні, що здіймається з дому, тихої пісні в тузі, опівночі й після півночі і перед світанком, і між піснею і піснею рав виводитиме трелі в таємниці слів Тори, підноситиметься в таємниці народу, світу і людини.

Корони думки сплітаються, фраза й ідея, усе довкола однієї точки, до звіту душі.

Хто сказав, що в словах немає реальності, що вони абстрактні, хай зайде в дім, і очі його засяють! Присутні — люди різних кіл, різноманітна публіка, не лише рабини і старці, і хасиди, і молоді рабини, а й молоді люди з єшив, академіки, судді, і письменники, і навіть професори.

Місце проведення уроку

Урок, що розпочався в домі рава Хена, з роками проходив у багатьох місцях. Серед них — у Домі студента в кварталі Тальбіє, у синагозі «Га-Цві Ісраель» у тому самому кварталі (де урок проходив багато років), а також у домі президента держави пана Залмана Шазара.

Приблизно в 5770 році (2009/2010), коли в кварталі Нахлаот відкрився Центр Штайнзальца, щотижневий урок завершився.

Ставлення Ребе до уроку

Ребе дуже втручався в урок і цікавився ним. І в його продовженні після відходу з життя рава Хена. Особливий лист[4] Ребе надіслав удові рава Хена, рабаніт Леї Хен, 14 тевета 5718 року (6 січня 1958), щоб подякувати їй за продовження уроку її чоловіка в тому самому форматі, в якому він був за його життя.

У 5719 році (1958/1959) пан Шазар радився з Ребе щодо уроку, як наводиться в листі Ребе від 11 адара I, 5719 (19 лютого 1959), у якому Ребе пише:

Щодо його запитання про вивчення «Танії», можливо, моя відповідь уже запізнилася, але, на мою думку, з низки причин правильно продовжувати, також і в інших частинах «Танії», «Ігерет га-тшува» та «Ігерет га-кодеш». У 5724 році (1963/1964) Шазар радився з Ребе телефоном щодо матеріалу для вивчення на уроці[5].

На початку 5720 року (1959/1960) Шазар надіслав телеграму із запитанням, що їм вивчати, і Ребе відповів у листі від 22 хешвана[6], що«з приємністю я отримав його телеграму, і відповідаю йому терміновим швидким листом, а не телеграмою, щоб було ясніше, і думаю, що різниця в кілька днів ні додасть, ні відніме».

Далі Ребе пише, у відповідь на те, про що питають, щодо того, що вивчати в продовження після завершення «Танії», що «на мою думку — правильно, щоб продовжили вивчення книжки „Тора ор“, і з причин у цьому також те, що читач або лектор перед гуртком знайде пояснення до маамарів книжки „Тора ор“, особливо перших, у книжці „Торат хаїм“ Мітлер Ребе, а до частини маамарів також у книжці „Ор га-Тора“ Ребе Цемах Цедека, „Лікутей Тора“ на три глави, і як наводиться в „Гаарот ве-ціюнім“ наприкінці книжки „Тора ор“, видавництво „Кегот“, надісланої йому окремою посилкою. І дозволю собі додати, згідно з відомим висловом наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, велике вчення, яке приводить до дії, хай буде воля, щоб справдилося це і в їхньому згаданому вивченні».

У записці, яку Ребе написав перед церемонією внесення сувою Тори Мошіаха, у якій він вказав «Ваад га-месадер», які особи удостояться честі виголошення віршів «Ата гореета», написано «Штайнзальц (представник гуртків тих, хто вивчає Тору, — і особливо гуртка, що під головуванням нашого друга, шліта[7]», маючи на увазі цей гурток[8].

«Сефер га-Кан» видається «Гуртками „Хен“ з вивчення вчення Хабаду».

З нагоди[9] сто п'ятдесятого року від відходу з життя Алтер Ребе в 5723 році (1962/1963) пан Залман Шазар виступив з ініціативою випустити книжку дослідницьких статей про Алтер Ребе, і пан Шазар написав про цю пропозицію Ребе, і в листі з Хануки 5723 року (22 грудня 1962) Ребе відповів, що ініціатива викликає задоволення, але Ребе висловлює застереження і пише, що сподівається, що всі статті, які з'являться в збірнику, цілком відповідатимуть ученню Алтер Ребе, і якщо так буде, він зможе висловити свою відкриту думку, що він цим задоволений.

Шазар також висунув ідею випустити збірник силами учасників «Гуртків Хен» з вивчення вчення Хабаду.

Рав Адін Евен-Ісраель, магід шіур «Гуртків Хен», був поставлений над роботою з редагування унікального збірника, в якому писали важливі особи, але з різних причин вихід збірника було відкладено на шість років, і до гілули Алтер Ребе 24 тевета 5729 року (14 січня 1969) вийшов збірник під назвою «Сефер га-Кан», що містить близько 170 сторінок. Збірник відкривається вступним словом Шазара.

Стиль уроку

Звіт рава Шмуеля Залманова про порядок уроку «Гуртків „Хен“», який проводив рав Адін Евен-Ісраель у домі Залмана Шазара.

Про стиль уроку рав Шмуель Залманов написав звіт Ребе про участь в уроці 14 кислева 5725 року (19 листопада 1964) на прохання пана Залмана Шазара.

Магідей шіур

Відомі учасники

  • Пан Залман Шазар
  • Професор Шмуель-Гуго Бергман[11]
  • Поетеса Зельда Мішковська (Шнеєрсон)
  • Письменниця-поетеса Мір'ям Ялан-Штекліс (з роду хабадської родини Віленських)
  • Високопосадовці Міністерства охорони здоров'я.

Вірш про урок

Поетеса Зельда Мішковська (Шнеєрсон) написала вірш, у якому описує урок і того, хто його вів, — рава Адіна Евен-Ісраеля.

Поетеса Зельда Мішковська (Шнеєрсон) навіть написала вірш про урок Зельда до своєї подруги, виховательки й письменниці Рахель Лерер:

Який достаток, яке багатство і яка свіжість. У молодого чоловіка, з уст якого я чую про книжку «Танія», золота борода, схожа на кучеряву й одухотворену хризантему. Раптом ці квіти здалися мені палаючими віршами з книги Каббали.

Штайнзальц із бородою-хризантемою / троянди, в яких листя помаранчеве

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. книжку «Авней хен», сторінка 344. Розділ тридцять перший, і в розділі двадцять дев'ятому.
  2. ^ Названий у вступі до «Сефер га-Кан» «першим нашим учителем у нашому гуртку».
  3. ^ Як зазначено в огляді про урок у центрі «Ламед ет амі» рава Адіна Евен-Ісраеля, і в інших місцях.
  4. ^ «Ігрот кодеш», частина 16, лист 5988
  5. ^ Див. книжку «Авней хен», розділ 29.
  6. ^ «Ігрот кодеш», лист 7084
  7. ^ Так Ребе багато разів називав Шазара
  8. ^ Згідно з фотокопією святого рукопису
  9. ^ Див.: https://chabad.info/magazine/612692/
  10. ^ За деякими джерелами випливає, що спочатку урок вів рав Шапіро, а потім рав Хен.
  11. ^ Проф. Шмуель-Гуго Бергман був ізраїльським філософом, уродженцем Праги, одним із визначних діячів духовного сіонізму і першим ректором Єврейського університету в Єрусалимі.

Повідомити про помилку на цій сторінці