«Перетворив бурю на тишу»
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |

«Якем саара лі-дмама» — книга на 135 с., укладена равом Шаломом-Довом Вольпо.
5764 року (2003/2004) у пресі було опубліковано про свідків, які їздили до Індії і свідчили, що перуки, які походять з Індії, заборонені до використання як приношення ідолопоклонству, оскільки їх приносять у жертву ідолові. Великі рабини наклали заборону на перуки, і релігійний світ вирував.
На прохання великих законовчителів і громадських діячів автор узяв на себе працю з'ясування в цьому суттєвому питанні. Книга оглядає тему з галахічної точки зору, включно зі свідченнями та докладним описом теми постригу в Тірупаті в Індії, наводить сторони питання у галахі й доводить, що немає побоювання заборони ідолопоклонства в носінні перук з Індії. Велика важливість книги в тому, що вона розв'язала це питання в релігійному та харедимному світі.
Частини книги
Перша частина присвячена подробицям постригу в Тірупаті, звідки беруть волосся. У цьому розділі автор займається описом місця: що таке постриг? який порядок «служіння»? Обговорення питання: чи приносять волосся перед ідола, чи спалюють його? Чи справді місце стрижки вважається «перед ідолом»? Чи є стрижка «способом служіння» ідолові?
Друга частина різко переходить до глибокого й захопливого галахічного пілпулю про сторони галахічного питання, і вона займається різними роз'ясненнями законів приношення ідолопоклонству, забороненого до використання: хіба той, хто фактично зрізає волосся, не має наміру заради ідолопоклонства? Хіба немає заборони в самій купівлі, оскільки передають гроші домові ідолопоклонства? Хіба немає гідуру все ж віддалитися від речі, що стосувалася справ ідолопоклонства? Які дії здійснюються і фактично дозволяють використання зрізаного волосся, і ще низка чітких галахічних роз'яснень, пояснень і зауважень.
Слід зазначити, що галахічний розділ було зроблено в ході постійних обговорень із визнаними законовчителями.
У третій частині наводяться додатки, присвячені подіям, що сталися довкола самої цієї справи. Він наводить урок одного з великих рабинів і рішуче встановлює, що тлумачення, яке дали свідки перед рабинськими судами, неправильне — на підставі низки достовірних і твердих фактів.
Наприкінці книги наводяться знімки документів, серед іншого лист професора філософії Алана Моріініса з Ванкувера, Канада, який перебував у тому місці багато років; лист одного з рабинів, у якому дослідження професорів Ананда Мохана та Діани Ек; титульний аркуш книги «Тірупаті був буддійським храмом», а також офіційна публікація «храму» в Тірупаті щодо суті постригу.
Наприкінці він звертається до загальної війни, яку ведуть зацікавлені сили проти самого носіння перуки, — і це за вказівкою великих Ізраїлю. Рав Вольпо наводить список великих Ізраїлю, які дозволяли й заохочували носіння саме перуки, і передусім — ясну й чітку думку провідника покоління та його Мошіаха, Ребе Мелех га-Мошіаха.