Барух Марзель
| Барух Марзель | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 нісана 5719 (23 квітня 1959) |
| Місце проживання | Хеврон (квартал Адмот-Ішай, Тель-Румейда) |
| Рід діяльності | громадський діяч, політик |
| Освіта | єшива «га-Гесдер» у Яміті |
| Посада | прессекретар, а згодом голова руху «Ках», парламентський помічник Меїр Кахане, засновник і голова партії «Єврейський національний фронт» («Оцма Єгудіт») |
| Сім'я | |
| Батько | рав Шломо Марзель |
| Мати | Рівка |
| Дружина | Сара |
Р. Барух-Меїр Марзель (народився в 5719 році (1958/1959)) — мешканець єврейського поселення в Хевроні, друг Хабаду й один з головних активістів у питаннях «Шлемут га-арец», з числа продовжувачів шляху рава Меїра Кахане.
Біографія

Р. Барух-Меїр Марзель народився 15 нісана 5719 року (23 квітня 1959) у сім'ї рава Шломо Марзеля і Рівки в Бостоні в Сполучених Штатах і репатріювався до Ізраїлю з родиною, бувши немовлям.
Уже з дитинства брав участь у діяльності руху «Ках», а на його бар-міцві був присутній Меїр Кахане; з роками між ним і Кахане виникла глибока дружба, і вони разом діяли в багатьох питаннях.
Замолоду приєднався до «Гарін Єрихо», що діяв заради заселення євреями територій Юдеї та Самарії, і брав участь, серед іншого, у спробі закріпитися в Себастії.
У 5739 році (1978/1979), після навчання в єшиві «гесдер» у Ямиті, був призваний до ЦАХАЛу і брав участь у Першій ліванській війні. Під час служби в ліванському містечку Бхамдун він зустрів єврейську родину і подбав передати їхнє прохання про будівництво мікви раву Леві Бістрицькому, який зробив це за особистого втручання Ребе.
Марзель одружений із Сарою і є батьком дев'ятьох дітей; він живе з родиною в кварталі Адмот-Ішай у Тель-Румейді в Хевроні, який сам заснував.
Громадська діяльність
Під час боротьби проти вигнання євреїв з району Ямит заснував поселення Ацмона і Хацер-Адар. Потім намагався оселитися в місті Шхем.
Після весілля в 5744 році (1983/1984) оселився в кварталі Аврагам-Авіну в Хевроні, а пізніше був серед засновників кварталу Адмот-Ішай (Тель-Румейда), у якому живе донині.
Був речником руху «Ках» упродовж десяти років, а після вбивства Меїра Кахане був призначений головою руху, однак через кілька років рух було визнано терористичною організацією, і він припинив діяльність у русі.
Організував десятки демонстрацій і мітингів з питань «Шлемут га-арец», головним чином під час угод в Осло і під час вигнання з Гуш-Катіфа, і в цих рамках співпрацював з багатьма хасидами Хабаду.
Політична діяльність

У 5744-5748 роках (1983–1988) працював у Кнесеті парламентським помічником рава Меїра Кахане і багато допомагав у боротьбі за зміну закону «Хто є євреєм».
Тричі балотувався другим номером у партії «Ках» на чолі з Меїром Кахане, а після його вбивства балотувався на чолі партії, однак партію було усунено від участі у виборах до Кнесету.
Потім знову балотувався до Кнесету, цього разу від руху «Херут» на чолі з Міхаелем Кляйнером, і не подолав виборчого бар'єра.
У 5764 році (2003/2004) заснував партію «Єврейський національний фронт», відому сьогодні під назвою «Оцма Єгудіт», і балотувався на чолі її на виборах, але не зміг подолати виборчого бар'єра.
У 5769 році (2008/2009) разом з Міхаелем Бен-Арі і равом Шаломом-Дов-Бером Вольпо заснував партію «Ерец Ісраель шелану», яка балотувалася у складі «Іхуд Леумі» на чолі з Яаковом Кацом і провела до Кнесету кандидата партії Міхаеля Бен-Арі.
У 5773 році (2012/2013) через розбіжності з равом Шаломом-Дов-Бером Вольпо Марзель і Бен-Арі вийшли з партії «Ерец Ісраель шелану» і разом з депутатом Кнесету Ар'є Ельдадом заснували партію «Оцма ле-Ісраель», якій забракло лише близько двох тисяч голосів, щоб пройти до Кнесету.
У 5775 році (2014/2015) змінив назву своєї партії — «Єврейський національний фронт» — на «Оцма Єгудіт» і балотувався четвертим номером у списку «Яхад — га-Ам ітану» на чолі з Елі Ішаєм, і партії забракло близько тисячі голосів, щоб пройти до Кнесету.
У 5779 році (2018/2019) поступився керівництвом партією своєму другові — Міхаелю Бен-Арі — і не балотувався на виборах у нісані того самого року.
На других виборах, в елулі 5779 року (2018/2019), балотувався другим номером у партії «Оцма Єгудіт» і був усунений від участі у виборах до Кнесету Верховним судом[1].
У кислеві 5783 року (2022/2023) Марзель разом з Міхаелем Бен-Арі оголосив про створення нової партії на базі партії «Оцма Єгудіт».
Зв'язки з Хабадом

Під час боротьби проти вигнання євреїв з району Ямит разом з кількома хасидами Хабаду заснував поселення Хацер-Адар.
Переїхавши жити до Хеврона, почав займатися відновленням володінь наших Ребе, провідників поколінь, у Хевроні і ремонтом хабадської ділянки на ашкеназькому кладовищі, де похована також ребецн Менуха-Рахель[2], доти покинутої напризволяще арабським мешканцям Хеврона. Серед іншого, він заснував колель біля могили ребецн Менухи-Рахелі; крім того, він багато допомагає Бейт Хабаду Хеврона, а в 5779 році (2018/2019) подбав про повернення постійної хабадської стійки тфілін на цьому місці після того, як різні сторони домагалися припинення роботи стійки.
26 адара I 5752 року (1 березня 1992) Марзель прийшов до Ребе на роздачу доларів після багатьох років, упродовж яких він утримувався від виїзду з країни[3].
У 5753 році (1992/1993) був одним із засновників Штабу за мир народу і Землі і ввійшов до його виконавчого комітету; штаб було створено в рамках «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі у зв'язку з угодами в Осло.
Марзель часто приходить на зібрання хасидів Хабаду[4] і навіть багато разів запрошується виступати на них [5].
Крім того, дві з доньок Марзеля вийшли заміж за хасидів Хабаду, випускників єшив «Томхей Тмімім»[6].
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Верховний суд усунув Марзеля і Гопштейна.
- ^ Історія порятунку могили ребецн Менухи-Рахелі зусиллями Баруха Марзеля.
- ^ Історія візиту Баруха Марзеля до Ребе.
- ^ Здебільшого організовані Організацією за істинне і повне Визволення.
- ^ Див., наприклад, виступ Марзеля на загальнонаціональному зібранні 10 швата
- ^ Весілля доньки Баруха Марзеля.
Код особи: № 2148614700