Біньямін Клецкер
| Р. Біньямін Рабінович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Р. Біньямін Клецкер |
| Дата народження | Близько 5520–5530 |
| Місце народження | Клецьк, Польсько-Литовська унія |
| Дата смерті | 23 сівана 5598 (16 червня 1838) |
| Місце смерті | Шклов, Російська імперія |
| Місце поховання | Шклов, Білорусь |
| Країна | Російська імперія |
| Місце проживання | Шклов |
| Належність | Хасидизм Хабад |
| Рід діяльності | Купець |
| Роки діяльності | ?–5598 |
| Учителі | Алтер Ребе, Мітлер Ребе |
| Учні | Р. Залман Зезмер |
| Сучасники | Р. Пінхас Рейзес, р. Шломо Фрейдес |
| Праці | «Ігерет га-вікуах ве-га-шалом» (приписується) |
| Сім'я | |
| Батько | Р. Моше Ейзенштадт |
| Мати | Пінкл |
| Дружина | дочка гаона рабі Елії Пінскера |
Рабі Біньямін Рабінович із Клецька (їдишем: Клецкер) і зі Шклова (помер 23 сівана 5598 року (16 червня 1838)) — хабадський хасид, один із прихильників Алтер Ребе і Мітлер Ребе, знавець Тори, багач і шадар зі збору «дмей маамад», що жив у Шклові; він заробляв на життя торгівлею лісом і згадується в багатьох історіях, розказаних нашими Ребе, провідниками поколінь, і хасидами. Особливо був відомий своїм заглибленням у вчення хасидуту навіть тоді, коли займався торгівлею.
Прізвисько «Клецкер» дане йому, найімовірніше, за місцем його походження — містом Клецьк, а не через його торгівлю колодами — «клецер» їдишем[1].
Біографія
Народився приблизно в 5520 році (1759/1760) у рабі Моше Ейзенштадта, голови рабинського суду Клецька (сина рабі Міхаеля Ейзенштадта, сина гаона рабі Меїра Ейзенштадта, автора «Пней меїрот»), і Пінкл.
Його родина переїхала жити до Клецька після відходу з життя діда, рабі Міхаеля, голови рабинського суду Клецька, місце якого посів його батько.
Р. Біньямін був зятем гаона рабі Елії Пінскера.
Про його наближення до Алтер Ребе розповідають: коли р. Біньямін перебував у Віленського Гаона, він почув там дивовижні слова Тори від одного з учнів. Той учень направив його до Ліозно, де — за його словами — він почує подібні слова Тори.
Ребе роз'яснив у «Лікутей сіхот» відому історію про велич його рівня: одного разу він підраховував усі свої гроші й прибутки і, дійшовши до запису «разом», написав: «Немає нічого, крім Нього». Ребе роз'яснив, що поняття «немає нічого, крім Нього» пронизувало все його єство і всі його справи, і тому, коли він дійшов до «разом» у справах своєї торгівлі, він написав правду — що «немає нічого, крім Нього». І нове в цьому те, що і в самих торговельних справах він бачив «немає нічого, крім Нього»[2].
Іншого разу, коли рабі Шломо з Карліна якось відвідав Алтер Ребе[3], він із захопленням розповів про одного зі своїх учнів, що удостоюється одкровення Еліягу. Алтер Ребе відповів йому: а ось стоїть р. Біньямін — він зараз під час молитви перебуває на благословенні «Сім шалом», і в нього світить «єхіда» душі, і він сміється з одкровення Еліягу твого учня.
Розповідають про нього[4], що одного разу, стоячи в порту міста Риги біля лісових плотів, які він збирався сплавляти, він поринув у споглядання хасидуту на п'ять годин поспіль. Коли потім йому висловили здивування з цього приводу, він відповів: що тут дивного? У моїх очах велике диво — те, що кажуть «Один» під час читання «Шма» і думають при цьому про колоди в ризькому порту?!
Про його силу заглиблення в роздуми розповідають[5], що одного разу, у базарний день, ідучи із синагоги з талітом і тфілін, він поринув у роздуми, поклав таліт і тфілін на один із возів, що стояли на базарі, і, стоячи, поставив ногу на вісь колеса воза і поринув у роздуми. Господар воза закінчив свої справи і поїхав на возі, а р. Біньямін Клецкер залишився стояти на базарі, і його нога (яку він поставив на вісь колеса воза) все ще була в повітрі. Потім він її опустив, але нічого не відчув. І лише коли настав час молитви мінха, він отямився від своїх роздумів. І Ребе підсумовує: прийди й подивися, яка сила богобоязливості — хоча він був так заглиблений у свої думки, що не відчув, як поїхав віз, на який спиралася його нога, проте час молитви він відчув, і це пробудило його від заглиблення.
Коли рабі Шломо з Карліна відвідав Алтер Ребе в Ліозно, під час його від'їзду Алтер Ребе звелів трьом аврехам зі своїх учнів провести рабі Шломо майже до Вітебська, де хасиди з Вітебська мали зустріти його. Одним з аврехів був р. Біньямін Клецкер, і рабі Шломо дуже хотів, щоб р. Біньямін став його учнем, говорив із ним про це і в дорозі показав йому чудо. Коли вони прибули до призначеного місця і аврехи увійшли до рабі Шломо отримати від нього прощальне благословення, рабі Шломо затримав р. Біньяміна і вмовляв його поїхати з ним, обіцяючи піднести його в щаблях святості так, що той буде на голову вищий за всіх. Р. Біньямін відповів йому по-польськи: «Пан то пан, на не мой, хлопец то хлопец, на не твой» (= пан (= мався на увазі р. Шломо) — пан, але не мій, а хлопець (= мався на увазі він сам) — хлопець, але не твій). (Про причину, з якої р. Біньямін говорив із р. Шломо по-польськи, пише Ребе Раяц: «Бо праведний рав, святий рав рабі Шломо (хай перебуває душа його в раю) любив іноді говорити польською мовою, і причина, безсумнівно, як пояснюється в хасидуті, що за допомогою святого мовлення очищають літери, а всі шляхи праведного рава, святого рава рабі Шломо (хай перебуває душа його в раю), — у Святая Святих»). («Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 369–370).
Р. Біньямін вважається головним чином хасидом Мітлер Ребе[6].
Помер 23 сівана 5598 року (16 червня 1838)[7].
Родина
- Його зять, рабі Барух Клоцкер, онук Алтер Ребе[8].
- Його зять, р. Агарон Томаркін, дід р. Агарона Томаркіна, рабина Харкова.
- Його зять — багач Бер-Лейб Берхен з Полоцька. Його сини: р. Ісраель, р. Аврагам, р. Мордехай, р. Еліезер Берхен, голова рабинського суду Полоцька (помер 26 ава 5653 року (8 серпня 1893) у Дубулти поблизу Риги і похований у Полоцьку), сини якого — Біньямін і Аврагам Берхен з Полоцька.
- Хасидська родина Красик — з його нащадків. Серед них рав Яаков-Барух, Еліезер і Єгуда-Лейб Красик[9].
Додаткова література
- «Рав» (5775), «Мате Біньямін: розширений родовід відомого хасида Алтер Ребе, р. Біньяміна Клецкера (Рабіновича), хай буде пам'ять про нього для життя у світі прийдешньому».
- Рав Йоханан Гурарі, «Оцар га-хасидім — хасидей Алтер Ребе», с. 68 і далі.
- Reb Binyomin Kletzker (р. Біньямін Клецкер), автор — рав Шалом-Дов-Бер Авцон (англійською)
- «Пов'язаний з Ребе всупереч усьому», Рафаель Бахар, книга «Дмуто шель хасид», с. 159-164.
- Книга «Перші хасиди», с. 7-14.
- «Ялкут мішпахот», М. Е. Білінсон.
- Хананія Зогар, «Р. Біньямін Клецкер», в «Олех хасид — брошура для навчання і завдань», 5784, сторінка 103
Зовнішні посилання
- Шнеур-Залман Бергер, «Р. Біньямін Клецкер», «Га-Тамім», додаток до «Бейт Мошіах», випуск 8
- «Даеу бе-холь драхав» — добірка висловлювань наших Ребе, провідників поколінь, про р. Біньяміна Клецкера
Примітки
- ^ «Мате Біньямін», с. 708 і далі, і в примітці 24.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 34, с. 112.
- ^ Дехто каже, що ця історія сталася з р. Хаїмом-Хайклом з Амдура[потрібне джерело], і існує ще багато версій про те, хто це був.
- ^ «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 6.
- ^ «Решимат га-йоман», 5692, с. 244.
- ^ «Торат Менахем — Решимат га-йоман», с. 244, на сайті HebrewBooks.
- ^ «Рав», с. 719.
- ^ Син ребецн Фрейди (дочки Алтер Ребе).
- ^ «Евед Аврагам анохі», сторінка 35.
Код особи: № 2072443600