Хаїм Ліберман
| Хаїм Ліберман | |
|---|---|
Секретар Ребе Раяца й один із керівників Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 тамуза 5652 (1892) |
| Дата смерті | 26 сівана 5751 (1991) |
| Місце поховання | Єрусалим |
| Країна | Росія, Польща, США |
| Місце проживання | Плещениці, Польща, Нью-Йорк, Вільямсбург |
| Рід діяльності | бібліограф[В] |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | секретар Ребе Раяца, керівник Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад» |
| Сім'я | |
| Батько | Реувен Ліберман |
| Брати й сестри | Цві Ліберман |
| Родовід | |
Р. Хаїм Ліберман (26 тамуза 5652, 1892 — 26 сівана 5751, 1991) — секретар Ребе Раяца і один із керівників Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад», дослідник хасидизму, бібліограф, видав книжку «Огель Рахель» у трьох томах.
Біографія
Народився 26 тамуза 5652 року (21 липня 1892) у містечку Плещениці (поблизу Борисова), Росія, у рава Реувена Лібермана, хасидського шойхета містечка.
Навчався в «Томхей Тмімім» у Любавичах, а згодом став секретарем Ребе Раяца і його довіреною особою для небезпечних доручень заради поширення юдаїзму та підтримки підпільних єшив.
Під час арешту Ребе Раяца в 5687 році (1926/1927) Лібермана заарештували разом із ним, і їх разом звільнили (згодом його помічником було призначено рава Єхезкеля Фейгіна). Ліберман залишив Росію разом із Ребе Раяцем і супроводжував його в поїздці до Польщі, де Ліберман почав свою роботу бібліотекаря й керівника Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад» від дня її заснування.
Коли почалася Друга світова війна і Ребе Раяц опинився в пастці в палаючій Варшаві, Ліберман зрозумів, що необхідно задіяти дипломатичний тиск і повідомити хасидів у Сполучених Штатах про становище Ребе. Оскільки з обложеної Варшави це було неможливо, Ліберман вирішив узяти це завдання на себе і втішав себе тим, що навіть якщо постраждає — нікого не зробить нещасним, бо він самотня людина. Він вирушив у дорогу, не повідомивши Ребе Раяца, і після різних поневірянь зумів вибратися за межі нацистської окупації та зв'язався з хасидами у вільних країнах, що привело до порятунку Ребе[1].
9 адара 5700 року (18 лютого або 19 березня 1940) прибув із Ребе Раяцем до Сполучених Штатів і далі служив бібліотекарем, водночас будучи особистим секретарем Ребе Раяца і служачи йому в останні роки його життя в Нью-Йорку. Наприкінці життя, у 5740 році (1979/1980), залучив собі на допомогу в керівництві бібліотекою рава Іцхака Вільгельма[2]. Р. Хаїм Ліберман керував бібліотекою до свого відходу в період, близький до суду над книгами; відтоді керівник бібліотеки — рав Шалом-Дов-Бер Левін.
Р. Хаїм Ліберман так і не одружився. Він був заручений із жінкою на ім'я Рахель (на неї натякає назва його книжки), яка померла під час Першої світової війни, перш ніж вони встигли побратися. Його безшлюбність пояснюють тим, що він присвятив усе своє життя служінню Ребе Раяцу та утриманню бібліотеки.
В останні роки життя Ребе Раяц попросив своїх доньок, ребецн Хаю-Мушку та її сестру Хану, щоб, оскільки р. Хаїм самотній, вони дбали про нього; цю вказівку виконували повністю до останнього дня р. Хаїма;[3] вони дбали про всі його потреби, і святкові трапези він проводив у домі Рашага.
Р. Хаїм був відомий у світі єврейської літератури як один із найбільших бібліографів. Знавці історії єврейської літератури та найбільші єврейські бібліотекарі світу листувалися з ним і намагалися почерпнути в нього відомості та розуміння історії єврейського книгодрукування і різних видань книжок.
Під час перебування у Сполучених Штатах жив у 770. Був період, коли р. Хаїм Ліберман щовівторка заходив до кімнати Ребе для розмови про книжки та літературу (до суду над книгами).
У пізніші роки Ребе доручив раву Шнеуру-Залману Ханіну, керівникові «Ваад ле-гафацат сіхот», допомагати р. Хаїму в друкуванні його дослідницьких книжок так, щоб той не знав, що ця допомога надходить за вказівкою Ребе. На знак вдячності за допомогу у виданні р. Хаїм Ліберман подарував р. Залману оригінали листів, які він отримав від Ребе і ребецн під час їхнього перебування в Парижі[4].
Суд над книгами
Основна стаття – Справа про книги

Узимку 5745 року (1984/1985) з Бібліотеки «Агудат хасидей Хабад», розташованої в 770 — квартирі Ребе Раяца, було викрадено 400 книжок онуком Ребе Раяца, Бері Гурарі. За його твердженням, бібліотека була приватною власністю Ребе Раяца, а його мати (яка підтримувала його і ще була жива) має рівний статус спадкоємиці зі своєю сестрою, ребецн Хаєю-Мушкою, і тому йому належить право власності на половину книжок. Це стало початком довгої і бурхливої справи в історії Любавичів. Після того як відмовилися судитися в рабинському суді, справа дійшла до суду, і Ребе був залучений до всього перебігу справи та давав вказівки щодо кожної деталі, що стосувалася суду. Ребе вбачав у суді звинувачення проти хасидизму Хабад у нашому поколінні.
На суді р. Хаїм Ліберман був на боці Бері Гурарі і навіть давав свідчення на його користь на суді та на перехресному допиті. Ребе відгукнувся про це в сіхі й сказав, що сам факт, що Ліберман бореться проти бібліотеки, — це «діяння Сатани, якому немає подібного».
Під час суду, після виявлення документів і допитів адвокатів, довіра до Лібермана похитнулася, після того як він сам розповів у своїх свідченнях, що впродовж 35 років їв за столом Хани Гурарі.
Крім того: його головний аргумент ґрунтувався на тому, що як секретар Ребе, який, за його твердженням, писав усі листи Ребе, він засвідчив, що знаменитий лист Ребе Раяца, на якому будувався один із доказів сторони Ребе, — лист докторові Марксу 5706 року (1945/1946), у якому Ребе Раяц прямо написав йому, що книжки належать «Агудат хасидей Хабад», — за свідченнями Лібермана, Ребе не мав цього на увазі й написав це через відсутність вибору. Він засвідчив це як той, хто писав усі листи Ребе Раяца.
Проте в останні дні, коли його піддали перехресному допиту, адвокат Ребе довів за низкою явних ознак, що лист написав зовсім не він, а інший секретар, рав Моше-Лейб Родштейн. У Лібермана не залишилося вибору, і він визнав, що так і було і що він узагалі не знав про цей лист. Крім того, коли його запитали, попросивши перед тим уявити собі обличчя Ребе Раяца, чи вважає він можливим, що Ребе Раяц, не дай Б-г, збрехав у листі, — він відповів: Ребе не бреше. Тим самим він допоміг стороні Ребе. (Слід зазначити, що саме Ребе звелів адвокатам сказати Ліберманові уявити собі обличчя Ребе, а потім запитати його, як згадано вище.)
Але найбільшою несподіванкою стало те, що Ліберман сам визнав, що спалив і знищив низку документів, які ясно вказували на належність бібліотеки «Агудат хасидей Хабад»[5].
Відтоді р. Хаїм Ліберман на якийсь час розірвав свої зв'язки з хасидизмом Хабад. Є думка, що з часом р. Хаїм Ліберман розкаявся[потрібне джерело].
Останні роки
В останні роки життя р. Хаїм Ліберман перебував у будинку для літніх людей «Ешель Аврагам» у Вільямсбурзі, і про нього дбали кілька сатмарських аврехів.
27 нісана 5750 року (22 квітня 1990) під час роздавання доларів повз Ребе пройшла жінка, яка попросила благословення для нього; Ребе з'ясував, про кого йдеться і який зв'язок у жінки з ним, і дав благословення на довголіття для пана Лібермана[6].
Ребе регулярно посилав р. Шалома-Дов-Бера Левіна та інших провідувати його. А коли Ліберман зламав ногу, Ребе в ніч на Шабат послав машбака р. Мендла Ганзбурга[7] піти в ніч на Шабат провідати його, повернутися і повідомити Ребе про його стан.
Помер 26 сівана 5751 року (8 червня 1991) і похований на Оливковій горі в Єрусалимі.
Родина
- Його батько, рав Реувен Ліберман, — хасидський шойхет містечка Плещениці.
- Його брат, рав Цві Ліберман — Кфар-Хабад.
- Його шурин, рав Шмуель Гальперін.
Його праці

Р. Хаїм Ліберман написав багато статей святою мовою та їдишем. Його дослідження стосувалися історії єврейського книгодрукування, літератури на їдиші, встановлення авторів різних книжок Тори, хасидського руху, бібліографічних досліджень і близьких тем.
Його дослідження публікувалися в багатьох періодичних виданнях, як-от «Кір'ят сефер» Національної бібліотеки, «Алей сефер», «Сінай», «Їдіше шпрах», «Їдішер кемфер» та інших. Бібліограф д-р Ісраель Мехлман виступив з ініціативою видати том його статей у видавництві Національної бібліотеки, яке на це погодилося, і подібний план задумав президент держави Залман Шазар. Зрештою обидва плани не було здійснено[8].
«Огель Рахель»
З часом Ліберман сам зібрав свої статті у три томи під назвою «Огель Рахель» (абревіатура його імені та імені його вбитої нареченої)[9]. Перший том містив його статті івритом, другий — їдишем (крім останньої частини). Третій том — переклад івритом другого тому з їдишу, і до нього додано передмову проф. Дова Садана про р. Хаїма Лібермана та його шлях у дослідженні.
Видання книжки було здійснено за вказівкою Ребе, який звелів р. Залманові Ханіну платити Хаїмові Ліберману, щоб той працював над книжкою, а також оплачувати друкарські витрати, а Ребе сам потім відшкодував Залманові Ханіну витрати.
Багато разів перед поїздкою на Огель Ребе просив у Залмана Ханіна звіт про просування редагування книжки.
Див. також
Додаткова література
- Єгошуа Д. Леванон, «Родовід людини: р. Хаїм Ліберман, людина та його дослідження», у бібліографічному журналі Університету Бар-Ілан, присвяченому йому з нагоди його 85-річчя.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 3. Каталог HebrewBooks.
- «Огель Рахель», частина 1 אהל רח"ל - חלק א
- «Огель Рахель», частина 2 אהל רח"ל - חלק ב
- «Огель Рахель», частина 3 אהל רח"ל - חלק ג
Зовнішні посилання
- Книжка «Огель Рахель», частина 1 на сайті «HebrewBooks», на сайті HebrewBooks
- Листи ребецн до Лібермана
- Турбота Ребе і ребецн: листи, що публікуються вперше, 27 сівана 5767 (13.06.2007)

- Публікується вперше: листи ребецн, 13 тішрея 5768 (25.09.2007)

Примітки
- ^ Докладно див. тшуру з весілля р. Менахема-Мендла Ханіна, Шушан Пурим 5765 (26 березня 2005).
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Левін, «Суд над книгами — Дідан націах», с. 5.
- ^ І після суду над книгами та відходу з життя ребецн Ребе дбав про нього через своїх представників, згідно з вказівкою свого тестя, Ребе Раяца.
- ^ Листи було опубліковано в тшурі з весілля його сина, рава Айзика Ханіна, 23 адара 5773 (5 березня 2013).
- ^ http://shturem.net/index.php?section=artdays&id=245
- ^ Опис події: почувши прохання про благословення, Ребе запитав: "Вельхе Хаїм Ліберман"? [«Який Хаїм Ліберман?»] Жінка відповіла: «З „Ешель Аврагам“». Ребе запитав її: "Вос госту цутон міт ем?" [«Яке в тебе до нього відношення?»] Жінка відповіла, що провідувала його, і під час візиту Ліберман попросив її, щоб, проходячи перед Ребе на роздаванні доларів, вона попросила благословення для нього. Ребе відповів: "Зол ер гобн арихус йомім ве-шоним тойвес. Ер гот а брохе фун дем швер аз ер зол маарих йомім ве-шоним зайн, вет дос мекуєм верн." [«Хай у нього будуть довгі дні та добрі роки. У нього є благословення від мого тестя, що він продовжить дні й роки, — це, безперечно, здійсниться»] Ребе дав їй ще один долар і продовжив: "Дос вет ір опгебн ойф цдоке фар ем". [«Це віддай на цдаку за нього»]. «Діврей Мошіах» 5750, частина 3, с. 320.
- ^ Зі слів р. Мендла Ганзбурга
- ^ Див. у Давида Асафа, бібліографічний додаток, у: Гершом Шолем, «Га-шлав га-ахарон», дослідження хасидизму Гершома Шолема, редактори Давид Асаф і Естер Лібес, видавництва «Ам овед» і «Магнес», Єрусалим, 5769–2008 (далі: «Шолем, Га-шлав га-ахарон»), с. 89–90.
- ^ Частина 1: «Навколо хасидизму» — бібліографія: а. Про друкарні — б. Про книжки — в. Про книжки на їдиші, особистості, різне; додаток: історія р. Бірха. [10], 582 с. Нью-Йорк, 1980. Частина 2: «У передпокої хасидизму», літературно-історичні теми, у царині їдишу, доповнення до частини 1. [8], 568 с. Нью-Йорк, 1981. Частина 3: «Навколо хасидизму», історико-літературні теми в галузі дослідження мови їдиш, доповнення до частини 1, дрібниці, фотографії титульних аркушів, покажчики до томів 1–3., XIII 749 с. Нью-Йорк, 1984.
Код особи: № 4440545700
- Хабадпедія: статті, що потребують джерела
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Хабадські письменники
- Хабадські дослідники
- Секретарі Ребе Раяца
- Особистості Краун-Гайтс
- Хасиди, що померли бездітними
- Особистості, поховані на Оливковій горі
- Особистості в Плещеницях
- Родина Ліберманів (4)
- Випускники «Томхей Тмімім» у Любавичах