Барух Епштейн
| Барух Епштейн | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце проживання | Пінськ |
| Рід діяльності | рабин, письменник, бухгалтер |
| Освіта | Воложинська єшива, Комерційна академія у Відні |
| Сім'я | |
| Батько | Єхіель-Міхл Епштейн |
| Мати | Міхле |
| Дружина | донька рабі Ельазара-Моше га-Леві Гурвіца, рабина Пінська |
| Родовід | |
Рав Барух га-Леві Бенвеніште Іш Епштейн (5620 — 5702) був рабином у місті Пінськ, автор книжки «Тора тміма» на Тору.
Біографія
Рав Епштейн був сином рава Єхіеля-Міхла га-Леві, автора «Арух га-шулхан», а через матір, Міхле, доводився племінником Неціву, голові Воложинської єшиви. Епштейн навчався у Воложинській єшиві і вважався там одним з ілуїв. Отримав рабинське посвячення від рабі Йосефа-Дова Соловейчика (Першого), після того як випадково зустрів його на заїжджому дворі.
Одружився з донькою рабі Ельазара-Моше га-Леві Гурвіца, рабина Пінська, а потім, у домі тестя, вивчав Тору і навіть світські науки. Згодом навчався в Комерційній академії у Відні і повернувся до Пінська працювати бухгалтером у банку. Паралельно з роботою в банку навчався і написав різні книжки, найвідоміша з яких — «Тора тміма», коментар на Тору. Після відходу з життя тестя його просили служити рабином на його місці, але він відмовився. Після революції в Росії рав Епштейн поїхав до Сполучених Штатів, де пробув у 5683 — 5686 роках (1922–1926). Потім повернувся до Пінська. Загинув під час Голокосту 5702 року (1941/1942).
Із заснуванням руху «Мізрахі» приєднався до його лав.
Ребе Раяц розповів Ребе, що його батько, Ребе Рашаб, мав звичай вивчати книжки рава Епштейна і цінував його метод навчання як «глатер» (з ідишу: прямий)[1].
Ребе Раяц під час читання Тори мав звичай читати за Хумашем «Тора тміма», і так само чинить Ребе.
Його книги
- «Мекор Барух» (4 томи) — автобіографія, поєднана з безліччю історій з попередніх поколінь; у книжці багато історій, що сталися з його батьком, равом Єхіелем-Міхлом Епштейном, коли він відвідав Ребе Цемах Цедека, і про всіх Ребе Хабаду. Рав Єгошуа Мондшайн стверджував, що книжка сповнена брехні, а всі історії про Ребе Хабаду списано з чужих і сумнівних джерел (докладніше див. статтю «Рав Єхіель-Міхл Епштейн»).
- «Тора тміма» — коментар на П'ятикнижжя, що збирає багато тлумачень на Писання, уперше надрукований у Вільні, 5662[2].
- «Мекор Барух» на Єрусалимський Талмуд
- «Барух ше-амар» — закони молитви, роз'яснення до сидуру, Пасхальної Агади і «Пиркей авот»
- «Гішмей браха» на П'ять сувоїв
- «Тосефет браха» — статті про тижневу главу, продовження праці «Тора тміма»
Додаткова література
- «Автор „Тора тміма“ і його коментар до Тори», у рубриці «Ніцоцей Ребе», тижневик «Гіткашрут», тижнева глава «Шлах» 5781
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 17. Каталог HebrewBooks.
Показати всі книжки (17)
- «Барух ше-амар» — Піркей авот ברוך שאמר - פרקי אבות
- «Гішмей браха» («Дощі благословення») — Мегілат Ейха גשמי ברכה - מגילת איכה
- «Гішмей браха» («Дощі благословення») — Мегілат Естер גשמי ברכה - מגילת אסתר
- «Гішмей браха» («Дощі благословення») — Мегілат Когелет גשמי ברכה - מגילת קהלת
- «Гішмей браха» («Дощі благословення») — Мегілат Рут גשמי ברכה - מגילת רות
- «Гішмей браха» («Дощі благословення») — П'ять сувоїв גשמי ברכה - חמש מגילות
- «Гішмей браха» («Дощі благословення») — Шир га-ширім גשמי ברכה - מגילת שיר השירים
- «Мекор Барух» מקור ברוך
- «Мекор Барух», вступна частина מקור ברוך חלק המבוא
- «Мекор Барух», частина 1 מקור ברוך - חלק א
- «Мекор Барух», частина 2 מקור ברוך - חלק ב
- «Мекор Барух», частина 3 מקור ברוך - חלק ג
- «Мекор Барух», частина 4 מקור ברוך - חלק ד
- «Нахаль діма» («Потік сліз») נחל דמעה
- «Сафа ле-нееманім» («Мова вірних») שפה לנאמנים
- «Сафа ле-нееманім» («Мова вірних») שפה לנאמנים
- «Тосефет браха» («Додаткове благословення») תוספת ברכה
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Рав Єгуда-Лейб Гронер, у «Щоденнику Пурима 5728 (14 березня 1968)».
- ^ Цей коментар надруковано, серед іншого, і в Хумаші, яким користується Ребе
Код особи: № 2148171800