8 сівана 5734 (29 травня 1974) (катастрофа)

8 сівана 5734 року (29 травня 1974) (на виході Ісру хаг свята Шавуот) в Єрусалимі відбулося хасидське весілля за участю багатьох хасидів Хабаду. На зворотному шляху з весілля автомобіль, у якому їхали шестеро хасидів, перекинувся; четверо з них загинули на місці, серед них рабин Кфар-Хабада рав Шнеур-Залман Гарелік.
Катастрофа
Автомобіль їхав із весілля в Єрусалимі до центру країни, і в ньому в той час сиділи шестеро хасидів. Раптом із незрозумілої причини автомобіль зійшов зі смуги руху і кілька разів перекинувся впоперек шосе. Більшість пасажирів викинуло з машини, частина з них була тяжко поранена, а частина загинула на місці. Двоє пасажирів, і серед них водій, залишилися всередині автомобіля і лише дивом отримали легкі поранення.
За кілька миттєвостей на місце прибув ще один автомобіль, що повертався з весілля. Водієм цієї машини був р. Йосеф Персія, а з ним машпіа рав Дов-Беріш Розенберг, обидва мешканці Шикун Хабаду в Лоді. Побачивши катастрофу, вони зупинилися біля дороги, щоб надати допомогу. Вони виявили рава Шрагу-Мелеха Каплана, рабина хабадського кварталу в Лоді, який стояв біля перекинутої машини, стікаючи кров'ю; решта пасажирів були тяжко поранені або вже померли, крім пасажира рава Яакова Опена, який розповідав згодом: «Лише з особливого провидіння я сів у ту машину. Не знаю, як я дізнався про автомобіль, який їхав із Лода до Єрусалима і назад. Зворотна поїздка була тихою нічною поїздкою. Я пам'ятаю образ рава Шнеур-Залмана Гареліка, який сидів поруч із водієм, заглиблений у себе. Решта пасажирів сиділи позаду. Я розмовляв із р. Єшаєю Вайсом. Проїхавши деяку відстань після Шаар-га-Гай, машина раптом різко звернула праворуч, до узбіччя шосе. Вона перекинулася кілька разів, доки знову не стала на колеса. Становище було страшним і жахливим. Рав Гарелік, мабуть, загинув на місці. Парамедики МАДА, які прибули на місце за кілька хвилин, намагалися врятувати р. Єшаю Вайса, однак за короткий час він повернув душу своєму Творцеві. Юна Нехама Розенберг ще подавала ознаки життя, але була в критичному стані. Зі стану р. Єхіеля здавалося, що його кінець близький. Була навіть думка, що його вже немає серед живих. Хай там як, р. Єхіеля і його своячку Нехаму ми підняли в машину р. Йосефа Персії, який тим часом прибув на місце, і він помчав до лікарні. Разом із ним поїхав рав Беріш Розенберг. Через темряву і стан поранених р. Беріш не зрозумів, що поранені, яких він везе із собою в машині, — не хто інші, як його дочка і зять. На мій глибокий жаль, коли ми вже прибули до лікарні, лікарі констатували їхню смерть».
Про лихо стало відомо в усіх центрах Хабаду в Землі Ізраїлю і у світі до ранкових годин.
Четверо загиблих
Р. Єшая Вайс: з'ясовується, що батько нареченої попросив рава Єшаю Вайса привезти рава Гареліка на весілля, оскільки той був мсадер кідушин. Довгий час до цього рав Вайс не виходив на заходи й урочистості. І цього разу він відмовив батькові нареченої, однак після неодноразових умовлянь погодився, сказавши своїй дружині, що в цій поїздці виконає кілька заповідей: і супроводжуватиме рава, і візьме участь у радості нареченого і нареченої, і допоможе другові. Власник машини, мешканець Шикун Хабаду в Лоді, урятувався від катастрофи, вирішивши віддати машину другові.
Рав Шнеур-Залман Гарелік: водій машини, а з ним рав Вайс, виїхали з Лода дорогою до Кфар-Хабада, щоб забрати рава Гареліка. У Кфарі до них приєднався і тамім Яаков Опен, який навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад. Чомусь раптом вирішили повернутися до Лода, щоб забрати рава Мейлаха Каплана. Так троє поїхали до Західної стіни, а звідти до весільної зали. На фотографіях, зроблених на весіллі, видно, як троє сидять за одним столом.
Р. Єхіель Гольдберг: р. Єхіель Гольдберг, який їхав у машині, теж довгий час до цього не виходив на заходи. Його батько помер у місяці адар роком раніше, і він був у році жалоби до кінця місяця адар. Потім настали дні відліку Омеру, у які не буває урочистостей, і це було перше весілля, у якому він брав участь після довгого часу.
Пані Нехама Розенберг: Нехама Розенберг, однокласниця нареченої, у той час сама була засватана з р. Шаломом Брухштатом. І працювала того року вихователькою в інтернаті «Бейт Рівка» Кфар-Хабад. Вона була зайнята й завантажена і лише в рідкісні дні відпустки готувалася до свого весілля. Того гіркого дня вона їздила до Бней-Брака, щоб купити перуку до свого весілля. Повернувшись, вона сказала, що, попри сильну втому, хоче приєднатися до поїздки, щоб потішити наречену. Під час весілля втома здолала її, і вона вирішила повернутися додому раніше. Вона почула від свого зятя (чоловіка сестри) р. Єхіеля Гольдберга, що є машина, яка виїжджає в бік Лода, і приєдналася до поїздки.
Похорон
Наступного дня опівдні, 8 сівана 5734 року (29 травня 1974), відбувся багатолюдний спільний похорон усіх чотирьох загиблих. Похоронна процесія вийшла зі старої лікарні «Шаарей цедек».
Коли похоронна процесія проходила повз будинок «Бейт Ісраеля» з Гура, адмор вийшов із дому і довго супроводжував труни. Адмор добре знав рава Гареліка і навіть дуже поважав його. Це було, коли рав Гарелік прийшов до «Моецет гдолей га-Тора» на чолі особливої делегації, щоб передати їм слова Ребе на тему єдиного релігійного фронту. Коли рав Гарелік увійшов, «Бейт Ісраель» підвівся зі свого місця і подав йому свій стілець.
Того самого дня чотири труни було віддано землі на Оливковій горі поруч одна з одною.
Ставлення Ребе до події
Уже в Шабат після катастрофи, 11 сівана, Ребе виголосив сіху у зв'язку з катастрофою і особливо болісним тоном сказав, що ця справа незбагненна розумом, і не можна виправдовувати Святого, благословенний Він. Ребе пояснив, що саме через силу віри і знання, що тільки від Всевишнього виходить ця справа, — є до кого висувати претензії[1]. Тим, хто дивується, як можна так висловлюватися (що не можна виправдовувати Святого, благословенний Він), Ребе навів підтвердження зі слів Гемари в трактаті «Йома»[2].
До сповнення тридцяти днів від дня катастрофи Ребе надіслав листи розради мешканцям Кфар-Хабада і Шикун Хабаду в Лоді. Листи датовано 3 тамуза. На початку листів Ребе пише: «У зв'язку з тридцятим днем гіркої події і т. д., не про нас і не про вас хай буде сказано, — додається при цьому копія сказаного з цього приводу в цей святий Шабат».
У ті дні Ребе закликав хасидів зміцнитися в мівцоїм у відповідь на сумні події, що сталися. Малися на увазі великі теракти, що сталися в ті дні в Кір'ят-Шмоні і в Маалоті, у яких було вбито 39 євреїв, з них 29 дітей. У цьому листі Ребе пояснив, що його слова в останній Шабат про зміцнення в мівцоїм, зміцнення установ Тори та агават Ісраель у вигляді безпричинної любові були спрямовані й на жахливу катастрофу. Ребе також додав, що оскільки руйнування Храму було через протилежність безпричинній любові, тому слід намагатися зміцнюватися в агават Ісраель, аж до безпричинної любові.
Ребе закликав до того, щоб у тих місцях, де сталися події, займатися всіма мівцоїм — мівцо «Тора», мівцо «Тфілін», мівцо «Мезуза», мівцо «Цдака», мівцо «Дім, повний книжок» — з подвоєною силою і міццю.
Зовнішні посилання
- Шнеур-Залман Бергер, 32 роки від дня трагічної катастрофи — на сайті
, 8 сівана 5766 (04.06.2006) - Хаїм Райх, Так газети висвітлювали катастрофу, що потрясла Любавичі — на сайті
, 3 сівана 5772 (24.05.2012) 
- Трагічне лихо, що потрясло Хабад, — і приголомшлива реакція Ребе', на сайті '«Хабад Лайв»'

Примітки
- ^ Можна докладно ознайомитися зі словами Ребе: 11 сівана 5734 (1 червня 1974) (невідредаговано) і сіха Шабату тижневої глави «Корах», 2 тамуза 5734 (22 червня 1974) (відредаговано), вільний переклад з їдишу.
- ^ 69, б