Огласовка
| Огласовка / Некудот | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| [[קובץ: | |||||||||||||||||||||||||||||
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Огласовка — це система знаків, що додається до літер абетки в єврейській мові й допомагає читати їх правильно і точно. Ці знаки наші мудреці називають некудот, і вони є невід'ємною частиною передання Тори, яку було дано як знаки кантиляції, огласовки, коронки, літери (ТАНТА).[1]
Прийнята сьогодні огласовка — це тверійська огласовка за традицією рабі Агарона бен Моше бен Ашера, та сама огласовка, якою користувалися в «Кетер Арам-Цова», у якій більшість знаків стоїть під літерою (тоді як більшість знаків кантиляції стоїть якраз над літерою), на відміну від інших систем огласовки, прийнятих у давні роки, як-от вавилонська огласовка, у якій більшість знаків стояла над літерою.
Хоча у вимові, прийнятій сьогодні в більшості мовців єврейської мови, є лише п'ять голосних, оскільки вони не розрізняють коротких і довгих голосних, система огласовки містить одинадцять голосних і ще близько дев'яти знаків[2], і ті, хто точний у читанні, вимовляють їх по-різному. Так само й в ашкеназькій вимові, якою користується Ребе і якою користується більшість хасидів, є різниця між способом вимови коротких і довгих голосних.
Знаки огласовки та спосіб їх вимови
| Знак огласовки | Назва знака | Вимова | Приклад |
|---|---|---|---|
| Камац | /a/ | זָנָב | |
| камац-катан | /o/ | תָּכְנִית (вимовляється як תּוֹכְנִית) | |
| Хатаф-камац | /o/ | צָהֳרַיִם (вимовляється як «צהוֹרַיִם») | |
| Патах | /a/ | קַל | |
| Хатаф-патах | חֲלוֹם | ||
| Сеголь | /e/ | מֶלֶךְ | |
| Хатаф-сеголь | נֶאֱמָן | ||
| Цейре | לֵב | ||
| Шва | /e/ або відсутність голосного | יִכְתְּבוּ | |
| Хірик | /i/ | שִׁיר | |
| Кубуц (мелофум) | /u/ | דֻּבִּים | |
| Холам хасер | /o/ | חֹלִי |
Знаки, що стоять при матері читання ו
| Знак огласовки | Назва знака | Вимова | Приклад |
|---|---|---|---|
| Шурук | /u/ | סוּס | |
| Холам мале | /o/ | נוֹף |
Знак дагеша
| Знак огласовки | Назва знака | Використання |
|---|---|---|
| Дагеш | Знак дагеша слугує в сучасній єврейській мові для розрізнення між проривною і щілинною вимовою літер בכ"פ: коли в цих літерах є дагеш, вони вимовляються [b k p]. Коли в них немає дагеша, вони вимовляються [v x f]. Цей дагеш у традиційній граматиці називається «дагеш каль».
У минулому легкий дагеш слугував також для розрізнення між проривною і щілинною вимовою літер גד"ת. Нині ці літери вимовляються лише проривно, навіть коли в них немає дагеша. Крім того, у минулому дагеш слугував для позначення подвоєння приголосного (тоді він називається «дагеш хазак»); так, наприклад, גַמּד вимовлялося з подвоєним мемом [gammad]. |
Знак мапіка
| Знак огласовки | Назва знака | Використання |
|---|---|---|
| Мапік | Знак мапіка графічно збігається зі знаком дагеша. Він існує лише в літері ה наприкінці слова. Він вказує, що літеру ה слід вимовляти як приголосний [h], а не як матір читання для голосних /a e o/. Основні випадки вживання мапіка — у присвійному суфіксі жіночого роду, коли він наголошений (שולחנהּ), і в коренях ג"ן כת"ם (ג-ב-הּ, נ-ג-הּ, כ-מ-הּ, ת-מ-הּ, מ-ה-מ-הּ). |
Розрізнювальна крапка в літері ש
Рідкісні знаки
| Знак огласовки | Назва знака | Використання |
|---|---|---|
| Рафе | Знак рафе слугує для вказівки, що літера не має дагеша. На зорі сучасної єврейської мови цей знак слугував для позначення відсутності легкого дагеша в іншомовних словах (наприклад, כֿימיה), але з часом він майже вийшов з ужитку. | |
| Метег | Використовується також у знаках кантиляції. Позначає наголошений склад. |
Шва нах, шва на і шва мерахеф
Існує 3 види: шва нах, шва на і шва мерахеф.
Коли шва перебуває наприкінці складу, це шва нах.
У таких випадках шва — шва на:
| Мнемонічні знаки | Значення | Приклад | |
| א | Алеф — початок слова | На початку слова шва буде шва на | שְׁמִיעָה — шва під ש — це шва на |
| ב | Другий (б) із двох шва | Коли є два шва поспіль, перший буде шва нах, а другий — шва на | יִשְׁמְעוּ — шва під ש — це шва нах, шва під מ — це шва на |
| ג | Після довгого голосного | Після довгого голосного шва буде шва на | שָמְעוּ — оскільки літера מ іде після ש із довгим голосним (камац), шва під нею — шва на |
| ד | Під дагешем | Під літерою з дагешем шва буде шва на | לִמְּדוּ — у літері מ є структурний дагеш (тому що вона в важкій породі піель), і тому шва під нею — шва на, а не шва нах (насправді це шва мерахеф...) |
| ה | Галелуя! | Коли є дві однакові літери поспіль, шва на першій літері буде шва на (логіка: щоб полегшити вимову) | Слово הַלְלוּיָה — чудовий приклад: дві ל поспіль, і тому шва на першій ל мусить бути шва на (якщо ви спробуєте вимовити його як шва нах, побачите, наскільки це незручно) |
Шва мерахеф: шва, що виникає через скорочення довгого голосного. Він вимовляється як шва нах, але функціонує як шва на. Так, наприклад, після нього не буде легкого дагеша.
Літери אהו"י
Літери אהו"י іноді виступають у ролі огласовки: א — камац, ה — цейре, ו — холам, י — хірик.
На цій підставі в хасидуті пояснюється, що слова наших мудреців про те, що в Торі шістсот тисяч літер, мають на увазі ці літери, які вимовляють, хоча вони й не написані[3].
У внутрішньому вченні Тори
У святому «Зогарі» наводиться, що літери називаються конем, а огласовки називаються вуздечкою. У «Шаар ТАНТА», що в «Ец хаїм»[4], пояснюється, що огласовки відповідають Імені САГ, аспекту «руах» (Хохма), — це щодо самих літер, які є органами[5].
Бааль-Шем-Тов витлумачив на підставі слів «Зогару»[6], що сини Ізраїлю називаються вівцями, оскільки їхній корінь — від вищих літер, а «цон» — це абревіатура слів «церуф отійот некудот»[7].
Попри пояснене вище, що огласовки натякають на Хохму, а літери — на Малхут, це в частковому порядку. Але в загальності світів, оскільки літери самі по собі не мають з'єднання одна з одною, вони відповідають світу Некудім, а оскільки за допомогою огласовок вони з'єднуються разом, огласовка відповідає світу Акудім, де літери зв'язані та з'єднані разом[7].
Докладніше: десять сфірот натякаються в дев'яти огласовках[8].
Натомість в інших місцях у хасидуті пояснюється, що огласовки відповідають сфірі Біна, аспекту гвурот[9].
Чотири рівні ТАНТА розкриваються лише в Письмовій Торі, а не в Усній Торі, і знизу вгору: а. накреслення літер Тори — це закон, даний Моше на Синаї (і кожне окреме накреслення натякає на десять тисяч світів), б. коронки додають до літер лише в Письмовій Торі, і так само в. огласовки, і тим більше г. знаки кантиляції — усі вони не доходять до розкриття в Усній Торі. І вони називаються в аспекті «алмін стімін де-ла ітгальян» — які не доходять до розкриття. Водночас три нижні рівні (літери, коронки й огласовки) тлумачаться і пояснюються Усною Торою (у Гемарі та в тлумаченнях наших мудреців), і лише самі знаки кантиляції — це аспект «макіф», який зовсім не може дійти до розуміння і осягнення в Усній Торі (і виражається лише в «нігуні», який є притягненням вищої насолоди).
У людини вираження огласовки — з передпочатків розуму, що вищі за розуміння (і хоча мовлення загалом теж із передпочатків розуму, це явніше й виразніше у вираженні огласовки)[10].
Вивчення огласовки
Основна стаття – Вивчення літер і огласовок
Ребе багато разів підкреслював святість, яка є у вивченні літер за методом, прийнятим у всьому Ізраїлі здавна, і у вивченні назв огласовок самих по собі, що прищеплює дитині трепет перед Небесами, оскільки в огласовках і в їхніх назвах є самостійна святість, крім того, що вони допомагають читанню; і тому важливо вчити огласовки самі по собі, а не лише вчитися читати, навіть якщо є такі, що стверджують, ніби таким способом діти опановують читання швидше й легше[11].
Огласовка в «Танії» та в сідурі
Оскільки «Танія» називається «Письмовою Торою» хасидуту, саму «Танію» не огласовують, подібно до того, як не огласовують сам сувій Тори.
Що стосується сідура, Шла та Алтер Ребе були дуже точні як у самому нусаху, так і в його огласовці, оскільки вимовляння слів молитви з правильною огласовкою приносить плоди й діє у вищих світах, і особливо в того, хто зосереджений[12]; і справді, можна бачити, що Алтер Ребе ретельно вивіряв огласовку Імені Гаває в кожному місці сідура — в огласовці, що підходить йому за Каббалою, тощо.
Гематрія огласовки
Основна стаття – Гематрія
Іноді використовують також підрахунок огласовки літер, і в ньому самому є 2 основні методи.
Поширений підхід[13] — що числове значення кожної крапки дорівнює десяти, а числове значення кожної риски — 6[14]. Так, наприклад, за цим рахунком огласовка сеголь, що містить 3 крапки, матиме значення 30, а огласовка камац, що містить риску і крапку, — значення 16.
Зведена таблиця гематрії огласовки та відповідної їй сфіри
| Знак огласовки | Гематрія | Сфіра |
|---|---|---|
| Камац | 16 | Кетер |
| Хатаф-камац | 36 | ? |
| Патах | 6 | Хохма |
| Хатаф-патах | 26 | |
| Сеголь | 30 | Тіферет (Зеїр Анпін) / Хесед |
| Хатаф-сеголь | 50 | |
| Цейре | 20 | Хесед (Біна) |
| Шва | 20 | Гвура |
| Хірик | 10 | Нецах |
| Кубуц | 30 | |
| Шурук (мелофум) | 10 | Год |
| Холам | 10 | Тіферет |
Див. також
Додаткова література
- Рав Барух Оберлендер, «Текст і огласовка в сідурі Алтер Ребе», «Га-Сідур», «Гейхал Менахем», 5763, с. 175
Зовнішні посилання
- «Сефер га-лікутім — ДАХ», стаття «Некудот», сторінка 285 і далі[15]
Примітки
- ^ Див.: «Ігрот кодеш», частина 4, с. 386-387, про джерело і святість огласовок і знаків кантиляції.
- ^ Слід зазначити, що основних знаків голосних лише дев'ять, і вони натякають на десять сфірот — як нижче, в абзаці «У хасидуті».
- ^ «Лікутей Тора», Бе-гар 41б 43г.
- ^ Чертог Адам Кадмон, п'ята брама.
- ^ А в подробицях: коронки над літерами — це «нефеш» і відповідають Імені МА, а самі літери — це органи і відповідають Імені БАН
- ^ Частина 2, 21, початок сторінки а.
- ^ 1 2 «Кетер шем тов», частина 2, 352.
- ^ Камац, патах, цейре, сеголь, шва, холам, хірик, кубуц і шурук. А щодо Малхут: як сказано вище, огласовки — на рівні «руах», а оскільки Малхут — не «руах», а «нефеш», то й немає огласовки, що відповідає їй.
- ^ Магід з Межиріча, «Ор Тора», Бешалах 91, — що це і є сказане «Сила моя і спів — Й-а», бо огласовка — це аспект «оз», а знаки кантиляції — аспект «зімра», і вони стали спасінням, бо лише за їх допомогою можна зрозуміти зміст віршів.
- ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», 5.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», частина 13, лист 4361, частина 1, лист 103. Та інше.
- ^ Схвалення Магаріля до сідура Алтер Ребе.
- ^ Шла на сідур, у фрагменті «Єгі хевод», та інше.
- ^ Імовірно, через подібність за формою між крапкою і літерою י, значення якої в гематрії 10, та між рискою і літерою ו, значення якої 6.
- ^ Інші місця у внутрішній частині Тори, присвячені цьому: «Ор га-Тора», Ваетханан, с. 379 і далі. «Сефер га-маамарім» 5698, с. 112. С. 123. Та інше. «Тікуней Зогар», тікун 18, 34, кінець сторінки б. «Ор Тора», розділ 91. І див. «Ор га-хаїм» на «Зогар», частина 1, 15б, у коментарі Раага.


















