Перейти до вмісту

Чорний і білий вогонь

Матеріал з Хабадпедії

У частині мідрашів мудреців сказано, що Тору було дано «чорним вогнем на білому вогні», а в частині — навпаки: «білим вогнем на чорному вогні».

У вченні хасидуту пояснюється, що перший варіант — це літери Тори, написані на пергаменті (який є суттю Тори), а другий варіант — це те, що чорний вогонь — це Б-жественність, що не стосується розкриття, а білий — що стосується розкриття.

Окрім двох згаданих пояснень (заснованих на мідрашах мудреців), у хасидуті наводиться ще одне пояснення цих двох «вогнів», засноване на двох відтінках вогню (темному, близькому до ґнота, і яскравому полум'ї): світло, що виникає від служіння бірурім, і сутнісне світло Б-жественної душі.

Суть Тори й літери Тори

Чорний вогонь на білому вогні (білий вищий за чорний): мудреці витлумачили[1] вірш «Кучері його хвилясті, чорні, як ворон»[2] так, що Тору було дано чорним вогнем на білому вогні.

Вчення хасидуту[3] пояснює, що білий вогонь — це Хохма, а чорний вогонь — Біна. Тобто суть Тори — це мохін де-Аба, у яких перебуває світло Ейн Соф.

І цей аспект уподібнено до білого вогню, бо, як вогонь світить без визначеної форми, так і цей аспект — саме світло, не вбране в жоден аспект і часткове притягнення. Але чорний вогонь — це аспект Біни, і це літери та одіяння, що дещо приховують саме світло й дають змогу розкритися частковим аспектам, які творіння можуть сприйняти.

І так само в матеріальному: Тора, відкрита нам, написана чорним чорнилом на білому пергаменті. Пергамент — це суть Тори, а чорнило дещо приховує частини його. У пергаменту без чорнила немає жодного розуміння; усе розуміння того, що написано на пергаменті, — лише через літери. Але з іншого боку, у самих літер немає жодного існування без пергаменту — усе їхнє існування лише в тому, що вони приховують на пергаменті (і цим розкривають те, що можна розкрити).

І приклад цьому — розум і думка: у самому розумі в людини немає жодного осягнення; усе осягнення, розуміння і сприйняття приходять лише через літери думки — щоб зрозуміти певне інтелектуальне поняття, людина має прилепитися до цього поняття, поки не зуміє вбрати й обмежити його в літери думки, — лише тоді вона може сприйняти його й зрозуміти (те, що може зійти в літери й бути зрозумілим).

Б-жественність, що не стосується розкриття, і та, що стосується розкриття

Чорний вогонь, який вищий за білий вогонь: згідно з цим поясненням[4] чорний вогонь — це щабель Б-жественності, що не стосується розкриття (Хохма стімаа[5]), а білий — Б-жественність, що стосується розкриття (Хохма Ацилуту).

Суть цього в служінні Всевишньому:

Роз'яснюється[6], що ангели, яких називають серафимами, місце яких — у Брія, перебувають у величезному прагненні до Б-жественності й проголошують «Святий». Сенс цього проголошення в тому, що ці ангели перебувають у русі «рацо» — сходження та включення вгору, і від них немає впливу вниз, — і тому їхнє служіння — «темрява» — чорний вогонь[7].

На відміну від них, ангели, що перебувають у Єціра (хайот) і в Асія (офаним), кажуть «Благословенний»[8] — притягнення і вплив униз, і тому їхнє служіння світить, і це білий вогонь. І подібним чином у служінні людини: коли вона працює над собою, це чорний вогонь, а коли працює з іншими, це білий.

Світло бірурім і сутнісне світло

Негора угама і негора хівара: у кількох місцях у хасидуті[9] поняття чорного й білого вогню пов'язуються з третьою темою — двома відтінками в полум'ї свічки. Згідно з цим поясненням чорний вогонь (темний вогонь, близький до ґнота) — це служіння бірурім (коли Б-жественний вогонь «захоплює» і поглинає щось інше, що не є Б-жественністю), а білий вогонь — сутнісне світло Б-жественної душі[10].

Примітки

  1. ^ На початку «Мідраш Танхума» і в Гемарі, Шкалім, 16б.
  2. ^ Шир га-ширім 5, 1.
  3. ^ «Біурей га-Зогар» Цемах Цедека, Шофтім, 855-856 і далі, 1232-1233, та ін.
  4. ^ «Ор га-Тора», Хукат, 807, Ваікра, 7.
  5. ^ Див. також статтю Кетер.
  6. ^ «Лікутей Тора», Емор, 33б.
  7. ^ Див. також «Тора ор», маамар, що починається словами «Ве-кібель га-єгудім» (96в), про тему стихійного вогню.
  8. ^ Від вислову «відводити» виноградну лозу — пригинати її до землі, від слова «коліно» — суглоб, що дає змогу згинати ногу, і від слова «водойма», куди стікають води.
  9. ^ Пророки і Писання, 108, а також у «Дерех міцвотеха», 32.
  10. ^ «Ор га-Тора», Ханука, 638, Лех леха, 75, Пророки і Писання, 108 — і це подібно до пояснення наприкінці «Танії» слів Га-Єнуки у святому Зогарі.

Повідомити про помилку на цій сторінці