Атбаш
| Атбаш | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| [[Файл:{{{תמונה}}}|150px]] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Письмо атбаш, яке називають також «шифр атбаш», — це нотарикон, що являє собою шифр заміни. У цьому шифрі перші літери в порядку єврейської абетки замінюються останніми в ній. За правилом «алеф — тав, бет — шин» «алеф» замінюється літерою «тав», «бет» замінюється літерою «шин», «гімель» замінюється літерою «реш» і так далі. Шифр не включає кінцевих літер.
У хасидуті пояснюється, що заміни літер — це аспект приховування й убрання, що приховує світло, подібно до машалю, який приховує німшаль[1].
Розшифрування шифру
- א → ת
- ב → ש
- ג → ר
- ד → ק
- ה → צ
- ו → פ
- ז → ע
- ח → ס
- ט → נ
- י → מ
- כ → ל
- ל → כ
- מ → י
- נ → ט
- ס → ח
- ע → ז
- פ → ו
- צ → ה
- ק → ד
- ר → ג
- ש → ב
- ת → א
Використання шифру
У книзі Ірмеягу[2] розповідається про пророцтво Ірмеягу про Бавель: «цар Шешаха питиме після них», — і більшість коментаторів пояснюють, що Шешах — це царство Бавелю за заміни літер за шифром א"ת ב"ש.
Ще один приклад використання цього шифру вже в книгах Пророків — це у вірші «мешканці Лев камай»[3], зміст якого — «касдім»; і подібним чином пояснює Гемара[4], що слова «мене мене текель у-фарсін» було написано на бенкеті Бельшацара шифром א"ת ב"ש.
У «Мішнат хасидім», трактат «Моцаей Шабат», наводиться, що, споживаючи оливки, слід мати на увазі гематрію слова «заїт» (417), яка дорівнює гематрії «Е-ль Е-локім» та Імені Гаває при заміні за атбашем — «Мецапац», які разом теж становлять 417, і це засіб від забудькуватості[5].
Календарне розташування свят
У «Шулхан арусі»[6] з'являється прикмета для календарного розташування свят цим шифром: знаючи перший день свята Песах, оскільки кількість днів у місяці нісан і далі до наступного за ним місяця тішрей стала, — за допомогою запам'ятовування цієї прикмети можна легко обчислити всі дати, які прийдуть у наступному півріччі:
- א → ת - у той 1-й день, на який припадає Песах, завжди припадатиме Тиша бе-Ав[7]; наприклад, якщо перший день Песаху припадає на четвер, то й Тиша бе-Ав припаде того ж року на четвер
- ב → ש - у той 2-й день, на який припадає Песах, завжди припадатиме свято Шавуот
- ג → ר - у той 3-й день, на який припадає Песах, завжди припадатиме Рош га-Шана
- ד → ק - у той 4-й день, на який припадає Песах, завжди припадатиме особливе читання Тори, що завершує всі п'ять книг Тори, тобто Сімхат Тора (у діаспорі, а в Землі Ізраїлю — Ісру хаг Сукот)
- ה → צ - у той 5-й день, на який припадає Песах, завжди припадатиме піст Йом Кіпур
- ו → פ - 6-й день, на який припадає Песах, — це той самий день, на який припав Пурим того ж року[8]
Цю прикмету наводили в кількох місцях наші Ребе, провідники поколінь, які навіть пояснили зв'язок і зміст цієї прикмети[9].
У вченні хасидизму
Шифр א"ת ב"ש наводиться в кількох місцях у вченні хасидуту; так, наприклад, пояснюється натяк, що виконання «міцви» притягує Б-жественність Імені Гаває, і це натяком закладено в самій назві заповіді: літери מ"צ замінюються за атбашем на Ім'я י"ה, і разом із закінченням слова «(מצ)וה» утворюється Ім'я Гаває[10].
Ще один приклад[11] — це гематрія слова «кторет» як 613, за умови, що «куф» замінюється на «далет» за шифром атбаш[12].
Про значення форми шифру пояснюється в писаннях Ребе Цемах Цедека, що вони подібні до «ззаду і спереду Ти оточив мене», що осягнути можна лише 11 «зовнішніх» літер, а не їхній внутрішній бік[13]; а в хасидів пояснюється, що це подібно до «кінець їхній встромлений у їхній початок», — що саме кінець з'єднаний з початком, бо перша літера натякає на останню, і так само навпаки[14].
Додаткова література
- «Сефер га-маамарім» 5652, сторінка 51
Примітки
- ^ «Торат Шмуель» 5633, частина 2, сторінка 339.
- ^ 25, 26.
- ^ Ірмеягу 51, 1.
- ^ Санедрін, 22.
- ^ Пояснюється в «Гемшех 5672», частина третя, сторінка 1463.
- ^ «Орах хаїм» 428, 3. З «Тура» від імені гаонів.
- ^ У «Шулхан арусі» наводиться на це натяк: що мовою вірша сказано «з мацою і марором їстимуть його», що натякає також на гіркоту посту Тиша бе-Ав через руйнування Храму.
- ^ Оскільки в частину років хешван і кислев повні, а в частину — неповні, неможливо обчислити за сталою прикметою, на який день припаде Пурим наступного року, і прикмета лише з'ясовує, коли припало свято Пурим минулого року.
- ^ Див., наприклад, сіху Шабату тижневої глави «Дварім» 5729, де пояснюється змістовий зв'язок між Тиша бе-Ав і святом Песах. Сіху 17 тамуза 5731 (10 липня 1971) (перенесеного), де пояснюється щодо 17 тамуза, сіху 20 менахем-ава 5728 (14 серпня 1968), тижневу главу «Пінхас» 5747, та ще.
- ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5569, 30, «Шаарей ора», «Шаар га-Ханука», 50а, «Маамарей Мітлер Ребе — Кунтресім» 323, та ще.
- ^ Наведено також у Раші на тижневу главу «Насо» 7, 20: «Гематрія слова „кторет“ — 613 заповідей, за умови, що заміниш „куф“ на „далет“ за допомогою א"ת ב"ש ג"ר ד"ק» (а її джерело — у «Бемідбар раба» 13, 16).
- ^ маамар, що починається словами «Ба-йом аштей асар», 5732.
- ^ «Яель ор» до Тегілім 139.
- ^ «Толдот Аврагам Хаїм», розділ сьомий, і там же — що саме слово «мавет» за шифром атбаш дає Ім'я יפ"א, за посередництвом якого живуть і існують усі світи, і це початкові літери «Потеах ет йадеха», а за гематрією — «малах». І так само «цдака» за атбашем — це теж «цдака» (від кінця до початку).