Перейти до вмісту

Шева

Матеріал з Хабадпедії
Шва
Літери абетки
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 20 30
מ נ ס ע פ צ
  ק ר ש ת  
Кінцеві літери
ך ם ן ף ץ  
Огласовки
אָ אַ אֵ אֶ אְ
  וׂ אֻ וּ אִ
Нотарикон — заміна літер
Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі ·
231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи
Види літер
Великі літери · Малі літери · Коронки
Думка · Мова · Висікання · Письмо
Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь

Шва (שוו"א) — один із десяти знаків огласовки у святій мові, що слугує приголосним наприкінці закритого складу (шва нах) або напівголосним при відкритті до голосного (шва на), і позначається як дві крапки, розташовані одна над одною вертикально під літерою.

В ученні хасидуту шва відповідає сфірі Гвура (відповідає головним чином шва нах, суть якого — зупинка).

Назва огласовки

У таблиці алфавіту, яку Ребе надрукував на початку сидура «Тегілат Гашем», наведено також знаки огласовки, і серед них огласовку «שב"א», через літеру ב', а не так, як заведено в поширених таблицях писати її через літеру вав (שווא).

У відповідь євреєві, який запитав про це Ребе, Ребе відповів йому, що це зроблено навмисно, відповідно до внутрішнього змісту огласовки, як пояснюється в книгах внутрішньої частини Тори, і Ребе вказав йому головні джерела, що займаються цим[1], а коли Ребе отримав листа від одного з хасидів, який написав назву огласовки «שבא», він написав йому, що це завдало йому великої втіхи[2].

Різні види шва і хатафи

Існують 4 види: шва нах, шва на, шва мерахеф і шва гаая.

Крім того, у гортанних літерах (אחה"ע) там, де мав би стояти шва на, оскільки при точній вимові неможливо вимовити в гортанній літері шва на, літеру огласовано хатафом, і зазвичай вона отримує сусідню з нею огласовку. З цієї причини хатафи вважаються одним із різновидів шва, і їх вимовляють лише в гортанних літерах[3].

Ребе зазначив, що знання граматики є необхідністю, щоб уміти вимовляти слова молитви як належить, і Ребе особливо відзначив знання різниці між шва нах і шва на[4].

Докладний опис різних випадків видів шва і хатафів

Коли шва стоїть наприкінці складу, це шва нах.

У таких випадках — шва на:

Мнемонічні знаки Значення Приклад
א Алеф — початок слова На початку слова шва буде шва на שְׁמִיעָה — шва під ש' є шва на
ב Другий (2) із двох шва Коли є два шва поспіль, перший буде шва нах, а другий — шва на יִשְׁמְעוּ — шва під ש' є шва нах, шва під מ' є шва на
ג Після довгого голосного Після довгого голосного шва буде шва на שָמְעוּ — оскільки літера מ' іде після ש' з довгим голосним (камац), шва під нею є шва на
ד Під дагешем Під літерою з дагешем шва буде шва на לִמְּדוּ — у літері מ' є структурний дагеш (оскільки вона в тяжкому біньяні піель), і тому шва під нею є шва на, а не шва нах (фактично він шва мерахеф)
ה Галелуя! Коли є дві однакові літери поспіль, шва під першою літерою буде шва на (логіка: щоб полегшити вимову) У слові הַלְלוּיָה, наприклад, є дві ל' поспіль, і тому шва під першою ל' неодмінно має бути шва на (щоб побачити, наскільки це незручно, варто спробувати вимовити його як шва нах)

Шва мерахеф: шва, що походить від скорочення довгого голосного. Він вимовляється як шва нах, але функціонує як шва на. Так, наприклад, після нього не прийде дагеш каль.

Шва гаая: шва на, що з'являється разом із метегом і вимовляється як голосний у всіх відношеннях.

У вченні хасидизму

У «Тікуней Зогар»[5] зазначається, що шва — це аспект гвури, і це ґрунтується на вислові вірша «Бо вогнем судить» (בא"ש — літери 'שב"א')[6].

Рабі Леві-Іцхак зазначає, що Надав і Авігу, хоча вони сини Агарона, суть якого — хесед, самі є аспектом 'аф' і гвури (гематрія 'נדב ואביהו' — 81, як числове значення 'אף')[7].

Самостійний склад

Оскільки шва ніколи не може з'явитися сам, а лише в поєднанні з іншим голосним, він називається 'раб рабів'[8].

На відміну від того, що намагалися стверджувати різні граматисти, ніби шва взагалі не має власного складу, Ребе цілком відкидає цю думку, оскільки вона суперечить тому, що видно на власні очі: і літера, огласована самим лише шва, має склад, тільки вона не може з'явитися як сам лише голосний, і тому називається раб рабів.

Ребе також пояснив причину того, що, хоча за простим змістом місце шва — наприкінці огласовок, оскільки за кабалою доречніше, щоб він ішов після сеголя, і оскільки можна пояснити й за простим змістом, чому його ставлять після сеголя, адже він може прийти як хатаф з однією з огласовок камац / патах / сеголь, у таблиці огласовок у сидурі «Тегілат Гашем» він встановлений саме там[3].

Полеміка щодо позначення шва на в нових сидурах

Основна стаття – Граматика, Сидур «Тегілат Гашем»

У сидурі «Тегілат Гашем», надрукованому Ребе, різницю між шва нах і шва на позначено за допомогою зірочок, що з'являються над літерою, яку треба вимовляти як шва на.

Ці зірочки були скопійовані із сидура «Седер га-авода», за яким було укладено сидур (з необхідними виправленнями в нусаху, встановленому Алтер Ребе), і, за свідченням Ребе, їх не встигли як слід відкоригувати.

У 5738 році (1977/1978) вийшло нове видання сидура за вказівкою Ребе, і було виправлено понад сто різних помилок, але позначення зірочками залишилося як у попередньому виданні.

У 5759 році (1998/1999) Відділення «Кегот» Кфар-Хабад випустило нове видання сидура, яке, на відміну від попередніх видань (що були фотовиданнями), було набране наново, було додано примітки й звичаї та внесено різні виправлення (зокрема зміну розташування різних частин молитви та ін.).

Серед головних зроблених змін було нове позначення всіх знаків шва на, які в усіх виданнях, що вийшли до того, були позначені за методом р. Залмана Гене (Раза), а видавці вирішили, що його метод не священний і Ребе не спирався на нього, і вирішили позначити за іншим методом, який, на їхню думку, точніший і правильніший.

Це викликало широку полеміку на всіх торанічних майданчиках, коли протягом довгих тижнів кожна сторона намагалася навести докази й обстояти свій метод[9], причому одним із головних доказів сторони противників змін була відповідь самого Ребе щодо позначення шва в сидурі: він ухиляється від внесення змін у те, що вже встановлено й заведено віддавна, окрім місць, де цілком ясно, що йдеться про помилку[2].

Зовнішні посилання

  • Аврагам Штракс, Навчання читання за масорою, роз'яснення методу Ребе щодо шва, у «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора» 11 нісана 5782 (12 квітня 2022) сторінка 301

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», частина 16, лист 6071, і там Ребе вказує на «Тікуней Зогар» тікун 69 (104б. 126б. 129б). «Тікуней Зогар хадаш» (99в). «Меорей ор», розділ «Шва». «Кегілат Яаков», розділ «Шва». Та ін.
  2. ^ 1 2 «Пардес Хабад», випуск 16, сторінка 26.
  3. ^ 1 2 Див. сіху 18 елула 5742 (6 вересня 1982), пункт 21.
  4. ^ Сіха Шабату «Парашат га-Ходеш» 5742, пункт 51.
  5. ^ 129б.
  6. ^ І див. там далі: «І напали Шва, і захопили їх (Йов 1, 15), побудь зі мною (Берешит 29, 19), бо вона — Шхіна, яка називається шва з лівого боку».
  7. ^ «Лікутей Леві-Іцхак», частина 3, сторінка 59. І див. там, що він пояснює зв'язок між цейре, у якого крапки — одна поряд з одною, і тим, що в гвурі вони — одна під одною.
  8. ^ Сіха першого дня Рош ходеш елул 5742 (серпень–вересень 1982), пункт 28.
  9. ^ Див. серед прихильників: Єгошуа Мондшайн — на сайті «Крамім», Меїр-Іссахар Марк (редактор сидура) у «Пардес Хабад», випуск 9, сторінка 151. Серед противників: Шмуель-Лейб Рейбін, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 229, сторінка 62. Рав Барух Оберлендер, «Пардес Хабад», випуск 7, сторінка 115 і випуск 8, сторінка 99. Рав Яаков Сінгаві, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 408, сторінка 40, випуск 409, сторінка 36 і випуск 414, сторінка 42.

Повідомити про помилку на цій сторінці