Хірик
| Хірик | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Хірик — один із десяти знаків огласовки в лашон га-кодеш, що слугує для позначення звука i; він позначається однією крапкою, поставленою під літерою. На відміну від інших огласовок, у яких є різна форма і різна назва для короткої та довгої голосної, сам хірик є і короткою голосною (коли стоїть один), і довгою голосною (коли після нього стоїть літера י як мати читання).
У вченні хасидуту хірик відповідає сфірі Нецах, а також сфірі Малхут.
У вченні хасидизму
У вченні хасидуту роз'яснюється на основі «Зогару», що крапка хірика, яка перебуває нижче за всі літери, натякає на самоусунення сфіри Малхут, яка теж перебуває на найнижчому ступені й отримує від усіх, і сама сфіра Малхут є аспектом хірика саме тоді, коли вона в граничній приниженості й самоусуненні, коли вона зменшує себе.
Коли Малхут зменшує себе до такої міри, її піднесення відбувається лише через служіння побудови Малхут[1].
Саме через сходження Малхут в аспект крапки під хіриком можливе її піднесення вище за всі ступені — подібно до крапки холама, яка вища за всі[2]; а сенс цього в служінні Всевишньому в тому, що єврей має повністю усунути себе перед волею Всевишнього, не думаючи про те, яка особиста користь йому від цього буде, і в простоті робити те, чого вимагає від нього й куди веде його Вище провидіння [3].
У хасидуті наводиться, що слово «חִרִִק» («хірик» у неповному написанні) — це літери слова «лід» (קרח), оскільки вода сама по собі — це аспект поширення із силою і великим шумом, але коли на неї дме північний вітер і вона замерзає й перетворюється на лід, вона усувається від свого буття, і в цьому також зміст «хірика», суть якого — самоусунення й відсутність поширення[4].
Ребе Цемах Цедек пов'язує слова «Пардесу» про три аспекти, якими Кнесет Ісраель названа щодо Святого, благословенний Він, — «дочко Моя, сестро Моя, мати Моя», — що відповідають трьом огласовкам хірик, шурук, холам: хірик, що перебуває нижче рядка, суть якого — самоусунення, відповідає аспекту «дочко Моя», що отримує від «батька», і це відповідає трьом благословенням «Єварехеха», «Яер», «Іса», усі три з яких починаються з йуда, суть якого подібна до хірика[5].
Ребе навів слова Ребе Раяца, який розповів, що, хоча в Бааль-Шем-Това було прийнято бажати на всі свята «гіт йонтев» — із хіриком, за звичаєм Польщі, — на Рош га-Шана і на виході Йом Кіпуру намагалися говорити саме із шуруком: «гут йонтев»[6].
Примітки
- ^ «Нер міцва ве-Тора ор», «Шаар га-емуна», 24б. «Маамарей Мітлер Ребе», Берешит, с. 519. І вказане там. Маамар його святості Адмора шліта, наведений у наступній примітці. Та ін.
- ^ Маамар 19 кислева 5722 (27 листопада 1961). І у вказаному в примітках там.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 5, лист 1499. Сіха Рош ходеш елула 5742 (серпень–вересень 1982), пункт 29.
- ^ «Торат Шмуель» 5631, частина 1, маамар, що починається словами «Ва-йомер тощо. Лех леха» (2). «Лікутей Тора», «Друшим ле-Шміні Ацерет», 87б (у примітці).
- ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, том 1, тижнева глава «Насо», «Ко тіварху».
- ^ Сіха другого дня Рош га-Шана 5722 (12 вересня 1961), і див. там, що причина цього в тому, що «гут» у гематрії дорівнює 18, — щоб притягнути життєвість у дні та роки й в усі свята.