Шурук
| Шурук | |||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Літери абетки | |||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||||||||||||||
| 7 | 8 | 9 | 10 | 20 | 30 | ||||||||||||||||||||||||
| מ | נ | ס | ע | פ | צ | ||||||||||||||||||||||||
| ק | ר | ש | ת | ||||||||||||||||||||||||||
| Кінцеві літери | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Нотарикон — заміна літер | |
|---|---|
| Атбаш · Аїк бехар · Альбам · Ахбі · 231 брама · Гематрія · Письмо для мезузи | |
| Види літер | |
| Великі літери · Малі літери · Коронки Думка · Мова · Висікання · Письмо Решимо · Чорний вогонь · Білий вогонь | |
Шурук — один із десяти знаків огласовки в лашон га-кодеш, що слугує для позначення звука u; він позначається подібно до дагешу — разом з матір'ю читання ו, позначеною крапкою в її середині.
Докладніше
Шурук — єдиний знак огласовки, який може стояти на початку слова без приголосної перед ним. Це відбувається, коли сполучний вав стоїть перед однією з літер בומ"פ або перед будь-якою літерою, огласованою шва, крім йуда: «וּמִכְתָּב, וּוֶרֶד, וּסְפָרִים».
Порівняно з кубуцом шурук вважається довгим голосним.
Вимова шурука і кубуца однакова в більшості громад Ізраїлю, крім польської вимови, у якій їх вимовляють по-різному.
Назва цієї огласовки
У давніх книгах цю огласовку називають також мелофум, і загалом, на думку дослідників мови, у минулому в низці значень ставилися до кубуца і шурука як до майже цілком однакового голосного й іноді об'єднували їх під однією назвою та позначенням. Див., наприклад, у джерелі слова Зогару про крапки[1]: «З боку крапок, які суть камац, патах, цере, сеголь, шва, холам, хірік, шурук (שֻׁרֵ"ק), шурук (שׁוּרֵ"ק)». І подібним чином у «Сефер га-лікутім»[2], де шурук і кубуц включено під одну назву.
У книгах Мітлер Ребе огласовку, яку заведено називати кубуц, іменовано «шурук».
Щодо пояснення назви «мелофум», заведено пояснювати, що її дано за тим, як цей голосний вимовляється ротом: він вимовляється так, ніби рот повний («мале», «пум»), а «шурук» — тому що звук схожий на свист вітру.
У хасидуті
Згідно з хасидутом, шурук відповідає сфірі Єсод[3].
У хасидуті пояснюється, що шурук у неповному написанні — це «שרק» — літери слів «брехня» (שקר) і «зв'язок» (קשר), оскільки через якість Єсод можна, з одного боку, зв'язати й об'єднати вищі світла зі світами БЕА, що перебувають під нею, але водночас світла можуть піти до брехні та загибелі[2].
Ребе Цемах Цедек пов'язує слова «Пардесу» про три аспекти, якими Кнесет Ісраель названо щодо Святого, благословенний Він, — «дочко Моя, сестро Моя, мати Моя», — що відповідають трьом огласовкам хірік, шурук, холам: хірік, що перебуває нижче рядка, суть якого — самоскасування, відповідає аспекту «дочко Моя», яка отримує від «батька», і це відповідає трьом благословенням «Єварехеха», «Яер», «Іса», усі три з яких починаються з йуда, суть якого подібна до хіріка[4].
Ребе навів слова Ребе Раяца, який розповів, що, хоча в Бааль-Шем-Това було заведено бажати в усі свята «гіт йонтев» — з хіріком, за польським звичаєм, — у Рош га-Шана і на виході Йом Кіпуру намагалися казати саме з шуруком: «гут йонтев»[5].
У таблиці абетки
На фарбрейнгені Рош ходеш елул 5742 (серпень–вересень 1982) Ребе сказав, що треба змінити порядок друку в таблиці абетки, надрукованій видавництвом «Кегот» на початку сідура, де шурук стоїть після кубуца, тоді як за граматикою першим має стояти шурук, оскільки він довга голосна, і лише після нього — кубуц, який є відповідною йому короткою голосною.
На фарбрейнгені 18 елула того самого року Ребе знову торкнувся цього й відповів на довід, що треба залишити порядок як є, оскільки так більше відповідає Каббалі, за якою кубуц відповідає Год, а шурук відповідає Єсод: оскільки сідур призначений також для маленьких дітей, він має насамперед відповідати шляху простого смислу[6].
Примітки
- ^ Зогар, 129б.
- ^ 1 2 Літери Нун–Самех, с. 292.
- ^ Зогар, 129б: «Шурук — יוּהוּווּהוּ, це праведник, що зв'язує колісницю, тобто Шхіну, зі Святим, благословенний Він, як сказано (Діврей га-ямім I, 29:11): „бо все, що на небесах і на землі“, і це те, що ми перекладаємо: „той, хто тримається за небо і землю“, і про нього сказано (Ірміягу 2:21): „А Я насадив тебе благородною лозою, уся вона — сім'я істини“».
- ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, том 1, тижнева глава «Насо», «Ко тіварху».
- ^ Сіха другого дня Рош га-Шана 5722 (12 вересня 1961), і див. там, що причина цього в тому, що «гут» у гематрії дорівнює 18, — щоб притягнути життєвість у дні та роки й в усі свята.
- ^ «Гітваадуйот», пункт 19.