Галаха, дана Моше на Синаї
Галаха, дана Моше на Синаї — це закони, які Моше Рабейну отримав з уст Всемогутнього на горі Синай як частину Усної Тори і передав народові Ізраїлю.
Алтер Ребе пояснює, що в ширшому сенсі вся Тора входить у визначення «галаха, дана Моше на Синаї». І ось його слова: «..усе Писання, і Мішна, закони й агади — усе це було сказано Моше на Синаї, хоча в Гемарі згадано імена танаїв і амораїв, які сказали цю галаху, як-от «Бейт Шамай каже так» тощо, — тобто слово Всевишнього, ця галаха, яку було сказано Моше на Синаї, вийшло з уст того таная й амори»[1].
Передісторія
Згідно з розповіддю в Торі, коли Моше піднявся у височінь, щоб отримати Тору, він затримався там сорок днів. У ті дні Святий, благословенний Він, навчав його Тори, і зокрема Усної Тори. Як сказано у вірші[2]: «І дам тобі скрижалі кам'яні, і Тору, і заповідь», а тлумачення: «Тора» — це Письмова Тора, а «заповідь» — це Усна Тора[3].
Ті закони, про які сказано, що вони «галаха, дана Моше на Синаї», — це ті, що прийняті в нас з покоління в покоління і від рава до рава аж до Моше Рабейну, який чув їх усно з уст Всемогутнього і передав їх Ізраїлю.
Ці закони не мають явного натяку в Торі, і неможливо вивести їх за допомогою одного з мідот, якими тлумачиться Тора, або шляхом логічного міркування[4], на відміну від решти Усної Тори, яку можна вивести за 13 мідот тощо.