Моше Аксельрод
| Моше Аксельрод | |
|---|---|
Один із рабинів Хабаду й один із найпомітніших активістів у комуністичній Росії | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5653 |
| Дата смерті | 28 швата 5720 (26 лютого 1960) |
| Місце проживання | Докшиці, Любавичі |
| Місце діяльності | Бєльов, Жлобин, Сураж, Рамат-Ган |
| Рід діяльності | рабин |
| Освіта | «мехіна» в Гарадичі, «Томхей Тмімім Любавич» |
| Посада | рабин Бєльова, рабин Жлобина, засновник єшиви «Томхей Тмімім» у Жлобині, рабин Суража, рабин у Рамат-Гані |
| Учителі | Шломо-Залман Гавлін, Шмуель-Гронем Естерман, Давид Якобсон та інші |
| Учні | Нісан Неменов та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам-Хаїм |
| Мати | Нехама-Фейга |
| Дружина | Рівка, дочка рава Єгуда-Лейб Шапіро (Кролевець), Хая-Сара Зелікович |
| Діти | Єгуда-Ар'є-Лейб Еліцур-Аксельрод, Гдалья Аксельрод, Хаїм Аксельрод, Малка Шерман, Ціра Кірштейн, Сара Нахшон, Хана Шахор, Хая та інші |
| Родовід | |
Рав Моше Аксельрод (5653 – 28 швата 5720 (26 лютого 1960)) — один із рабинів Хабаду і один із найпомітніших активістів у комуністичній Росії, випускник єшиви «Томхей Тмімім Любавич». Ребе Раяц відгукнувся про нього рідкісним висловом: «Якби в мене було кілька Мойше, я перевернув би Росію». За дорученням Ребе Рашаба і Ребе Раяца служив рабином у містечках Білої Русі (Білорусі) — Жлобині, Суражі та околицях, а згодом у Рамат-Гані.
Біографія
Народився в 5653 році (1892/1893) у батька р. Аврагама-Хаїма в містечку Докшиці в Білій Русі (Білорусі). Батько виїхав до Америки, коли р. Моше було 9 років, і там помер через три роки[1]. Р. Моше переїхав разом із матір'ю, пані Нехамою-Фейгою, до свого діда (батька матері) рава Шауля, сина р. Моше, сина р. Іцхака Камніковича (нар. у 5598 році (1837/1838)), і його дружини Черни з Докшиць. Дід був одним із хасидів Ребе Цемах Цедека, з «йошвім» у Любавичах.
Приблизно до одинадцяти років він жив із родиною, після чого дід відправив його вчитися до Любавичів, а звідти його скерували вчитися в «мехіну» в Гарадичі, що перебувала під наглядом рава Шломо-Залмана Гавліна; там же відсвяткували його бар-міцву. Р. Моше за вдачею був старанним і богобоязливим і вже тоді, попри юний вік, вирізнявся надзвичайною старанністю. У звіті, який рав Гавлін надіслав Ребе Рашабу про стан учнів та їхню поведінку, поруч з ім'ям учня Моше Аксельрода стоїть визначення «виключно старанний». Через кілька років його скерували до єшиви в Любавичах, де він набув знання і трепету перед Б-гом і де сформувався його духовно-хасидський образ.
З часом між юним Моше і Ребе Рашабом виник особливий зв'язок, який дедалі міцнішав. Р. Моше знайшов у Ребе Рашабі духовного батька, і відомо, що Ребе Рашаб відповідав йому сердечною любов'ю. Відомо, що він був своєю людиною і в домі ребецн Рівки, дружини Ребе Магараша. «Близькість була настільки великою, — свідчить рав Рафаель-Нахман Каган, — що в ті дні серед „тмімім“ точилася суперечка про причину особливої близькості р. Моше до дому Ребе». Одні казали, що причиною було його призначення наставником і вихователем одного з онуків Ребе Магараша, інші казали, що річ у тім, що він був відповідальним за «Купат бахурім»: р. Моше збирав для неї кошти, на гроші фонду одягав незаможних бахурім і дбав про прожиток тих, кому не було чого їсти. Р. Моше вмів давати з любов'ю, не соромлячи, і бахурім називали його «ді маме фун ді бохерім» (= мама учнів єшиви)[2]... І при всьому цьому, підсумовує р. Рафаель Каган, попри ці заняття, він знаходив потрібний час для навчання, вивчав Тору вдень і вночі і встигав приділяти щодня кілька годин також служінню молитви. Хоча в Любавичах суворо стежили за часом навчання, р. Моше був серед небагатьох бахурім, які отримали дозвіл запізнюватися на «седер» навчання через те, що вони довго молилися.
Р. Моше був близький до машпіа р. Шмуеля-Гронема Естермана і навіть записав його уроки з «Танії».
Його рабинство
У 5671 році (1910/1911), коли йому було близько 18 років, р. Моше отримав право виносити галахічні рішення від рабина Любавичів гаона рава Давида Якобсона. Через чотири роки, коли після одруження він приїхав до Любавичів на Рош га-Шана 5675 року (21 вересня 1914), він увійшов на єхідут до Ребе Рашаба, і Ребе вказав йому взяти на себе тягар рабинства. Р. Моше почав виправдовуватися, що йому ще потрібно вдосконалюватися у вивченні Тори, тим паче що тесть обіцяв утримувати його за своїм столом кілька років і в нього немає турбот про заробіток, проте Ребе відповів йому, що «тамім» мусить дбати і про інших, і вказав йому вирушити до Центральної Росії і шукати там рабинську посаду. Р. Моше нагадав, що жити в тих містах можна лише за умови отримання особливого дозволу від влади, і Ребе відповів йому на це рішуче: «Буде дозвіл». Озброївшись цим благословенням, р. Моше почав шукати рабинську посаду.
Тоді надійшла звістка, що в містечку Бєльов Тульської губернії шукають рабина; р. Моше спитав думки Ребе і, отримавши його святе благословення, поїхав туди і був затверджений рабином громади. У Бєльові р. Моше пробув лише кілька років і звідти за вказівкою Ребе Рашаба перейшов до Жлобина. З'ясувалося, що рабин, який служив у Жлобині до нього, був змушений покинути місто через конфлікт із різниками. «А ти, — сказав йому Ребе, — здатний ладнати з усіма, діючи мудро, твердо і м'яко водночас, і напевно знайдеш шлях, щоб усі тебе прийняли».
У ті дні вже почалися гоніння на релігію з боку комуністичної влади по всій Росії, і тим не менш, коли р. Моше прибув служити рабином у місті, в ньому почалося вируюче життя юдаїзму і Тори.
Насамперед р. Моше заснував у місті талмуд-тору і єшиву і назвав єшиву «Система „Томхей Тмімім“ Любавичів, що в Жлобині».
У листах того періоду Ребе Раяц просить р. Моше повідомляти йому про рабинів з-поміж анаш, у яких немає достатнього доходу, бо він бажає їх підтримати. І справді, через р. Моше пройшло багато грошей для рабинів і різних служителів культу. Єшиві в Жлобині вдалося наблизити до Тори багатьох молодих людей, і р. Моше відправив частину з них учитися до «Томхей Тмімім». Серед них — знаменитий хасид і машпіа р. Нісан Неменов, якого р. Моше наблизив і привів до себе додому. Спершу вони вдвох вивчали нігле і хасидут, а через деякий час р. Моше відправив його до «Томхей Тмімім». З якоїсь причини р. Нісан там не прижився і повернувся до Жлобина. Р. Моше продовжував займатися з ним, доки не відправив його вдруге, і тоді він там піднявся і став знаменитим «р. Нісаном».
Його діяльність заради єврейства в Росії

У той самий період р. Моше діяв і таємно. У р. Моше вже був досвід виконання доручень від імені Ребе Рашаба: в одному з них йому було доручено їздити поселеннями анаш разом із машпіа равом Залманом Гавліним і ще кількома рабинами — випускниками «Томхей Тмімім», щоб засновувати і зміцнювати публічні уроки Гмари, «Ейн Яаков» і хасидуту. Кожен із посланців узяв на себе певний район, у якому мав переходити з однієї синагоги до іншої і пробуджувати публіку. Р. Моше розповідає у своїх спогадах, що взяв на себе Бобруйський повіт з околицями і Мінський повіт з околицями.
Тим часом релігійні переслідування посилилися, і в один із тих тяжких днів р. Моше терміново викликали до Ребе Раяца із суворою вказівкою нікому не повідомляти, куди він їде. Прибувши, він застав там ще вісьмох хасидів, викликаних до Ребе Раяца. Тоді відбулося зібрання, на якому пройшов міньян укладення союзу: Ребе Раяц узяв з учасників клятву жертвувати собою «до останньої краплі крові» заради збереження Тори і юдаїзму в Росії.
Попри переслідування, р. Моше зібрав 12 юнаків, коли влітку 5687 року (1926/1927) прибув служити рабином до міста Сураж, і відкрив у місті невелику підпільну єшиву. Викладачем був рав тамім Єшая Елевський. Ризик був щоденним, і зрештою дійшла черга і до р. Моше. Знайшовся донощик, який розповів, що бачив, як р. Моше підпільно навчає учнів.
Узимку 5692 року (1931/1932) р. Моше заарештували, проте фактично він провів в ув'язненні лише два тижні і був звільнений воістину дивовижним чином: донощик, який повідомив про його діяльність, відчув докори сумління, прийшов до управління ДПУ і заявив, що лише обмовив рабина. Слідчі повірили його словам, звільнили р. Моше і хотіли судити донощика. Р. Моше втрутився, заявив, що прощає його, і попросив не звинувачувати його. Після звільнення р. Моше пішов у підпілля, але продовжував свою широку діяльність зі створення підпільних хедерів і заснування єшив.
Паралельно з цією діяльністю в нього була ще одна підпільна місія, пов'язана з небезпеками не меншими, ніж виховна робота. Він розшукував мікви в містах Білої Росії: ті, що потребували ремонту, він ремонтував, а закриті відкривав заново. Усе це р. Моше робив під виглядом інспектора державного міністерства охорони здоров'я. Це було пов'язано з великою небезпекою для життя, і р. Моше завжди доводилося поспішати й тікати з міста, перш ніж його справи розкриються.
Ребе Раяц відгукнувся про нього: «Волт іх гехат етлехе Мойшес, волт іх ібергекерт Русланд» (= Якби в мене було кілька Мойше, я перевернув би Росію). Коли Ребе Раяцу стало відомо, що центральна влада в Росії розкрила хитрощі р. Моше і полює на його життя, Ребе звелів йому докласти всіх зусиль, аби лише покинути Росію.
Протягом двох років, 5694-5696, р. Моше докладав величезних зусиль, щоб отримати дозвіл на виїзд із Росії; за цей час влада натрапила на його слід і одного разу зажадала від нього посвідчення особи. На щастя, вони не знали його справжнього імені і думали, що його звуть «Моше Лагойскер», а оскільки в документі було написано, що його звуть Моше Аксельрод, вони дали йому спокій. Зрештою р. Моше (за сприяння рава Ісраеля Джейкобсона) з милості Всевишнього вдалося отримати дозвіл на виїзд для себе і членів своєї родини, і влітку 5696 року (1935/1936) вони поїхали поїздом до Одеси, а звідти продовжили шлях кораблем до Землі Ізраїлю.
У Святій Землі

Прибувши до країни, він оселився в місті Рамат-Ган і обіймав посаду рабина. Заснував синагогу «Сукат Шалом» на вулиці Га-Ешель, 1 у цьому місті і служив там рабином синагоги. Крім того, за вказівкою Ребе Раяца керував єшивою «Ахей Тмімім» Тель-Авів. Також був членом «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі.
У 5696 році (1935/1936) померла його дружина пані Рівка, а в 5700 році (1939/1940) він удруге одружився з Хаєю-Сарою з родини Зелікович.
Відхід з життя
У 5720 році (1959/1960) захворів і 28 швата 5720 року (26 лютого 1960) помер. Похований на кладовищі в Бней-Браку.
Ребе попросив, щоб його син — рав Гдал'ягу Аксельрод — посів його місце на рабинській посаді, і так і сталося.
Родина
- Дружина (від першого шлюбу): Рівка — померла 6 сівана 5699 року (24 травня 1939) у віці 49 років, донька рава Єгуди-Лейба Шапіро.
- Дружина (від другого шлюбу): Хая-Сара — померла 10 елула 5763 року (7 вересня 2003) у віці 94 років, з родини Зелікович[3].
Його сини
- Від першого шлюбу: рав Єгуда-Ар'є-Лейб Еліцур-Аксельрод.
- Рав Гдалья Аксельрод — рабин хабадської громади в Хайфі і голова рабинського суду Хайфи.
- Рав Хаїм Аксельрод
Його доньки
- Від першого шлюбу: Малка Шерман — померла 7 хешвана 5780 року (5 листопада 2019) (мати даяна рава Аврагама Шермана).
- Від першого шлюбу: Ціра Кірштейн — померла 15 тамуза 5781 року (25 червня 2021) (мати рава Ісраеля Кірштейна, шліта, голови єшиви Кір'ят-Шмона)
- Сара Нахшон, дружина рава Мордехая Нахшона (мати рава Давида Нахшона).
- Від першого шлюбу: Хана Шахор — померла 7 тішрея 5780 року (6 жовтня 2019).
- Від першого шлюбу: Хая. Згадується в проханні про репатріацію до Країни 5693–5695 років (1932–1935).
- Нехама Нафталін, дружина рава Хаїма Нафталіна і мати рава Моше Нафталіна.
- Двора Софер.
- Йохевед Курляндська.
- Загава Кук, дружина рава Еліягу Кука з Кфар-Хабада.
Додаткова література
- «Рабин і борець», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1847, сторінка 40
Зовнішні посилання
- Історія життя і діяльності рава Моше Аксельрода, до шістдесятиріччя від дня його відходу з життя, уклав його правнук тамім Дов-Беріш Кук, онук машпіа р. Еліягу Кука
- Добірка листів Ребе до рава Аксельрода в тшурі Лабковський–Зальцман, 16 елула 5785 (9 вересня 2025) (с. 16–33)
| Родинне дерево Аксельродів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Міньян укладення союзу | |
|---|---|
| |
| (у порядку єврейської абетки) |
Примітки
- ^ Існує надгробок Аврагама Аксельрода, який помер у 5666 році (1905/1906), у Fresh Pond Crematory and Columbarium у Нью-Йорку.
- ^ Прізвисько, якого удостоїлися лише двоє з учнів єшиви за всю її історію: р. Моше і разом із ним його щирий друг рав-хасид тощо р. Яаков-Зехар'я Масклік
- ^ Померла на виході святого Шабату, в ніч на 10 елула 5763 року (7 вересня 2003), у віці 94 років.
Код особи: № 6160157400
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Випускники «Томхей Тмімім» у Любавичах
- Хабадські рабини доби Ребе Рашаба
- Хабадські рабини в Росії
- Викладачі єшиви «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві
- Родина Аксельродів
- Родина Шапіро
- Особистості, що народилися 5653 року (1892/1893)
- Члени «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі
- Шлухім у Рамат-Гані
- Міньян укладення союзу
- Рабини хабадських міст і поселень
- Персоналії Жлобина
- Особистості, що померли 5720 року (1959/1960)
- Випускники «Томхей Тмімім» у Городищі