Перейти до вмісту

Хаїм-Цві Ліпскер

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Цві Ліпскер
Хасид Хабаду
Основна інформація
Дата народження19 швата 5694 (4 лютого 1934)
Дата смерті28 тішрея 5762 (15 жовтня 2001)
Місце похованняКладовище Гар-га-Менухот в Єрусалимі
Місце проживанняПетах-Тіква
Рід діяльностіофіцер ЦАХАЛу, габай, громадський діяч
Освіта«Томхей Тмімім» Тель-Авів, «Томхей Тмімім» Лод
Посадагабай і бааль тфіла центральної хабадської синагоги Петах-Тікви
Сім'я
БатькоАр'є-Зеєв Ліпскер
Дід (по батькові)Хаїм-Цві Ліпскер (Полтава)
МатиМалка Ліпскер
ДружинаШифра, дочка р. Нафталі Штернберга
ДітиМордехай Ліпскер, Нафталі Ліпскер, Хеня, Бат-Шева
Брати й сестриШалом-Дов-Бер Ліпскер (Кфар-Хабад), Менахем-Ман Ліпскер, Алтер-Шнеур-Залман Ліпскер, Еліягу Ліпскер, Бен-Ціон Ліпскер, Йосеф-Іцхак Ліпскер (Кір'ят-Малахі), Ісраель-Рафаель Ліпскер, Птахья Ліпскер
Родовід
Нагороди
нагорода за героїзм

Рав Хаїм-Цві Ліпскер (19 швата 5694 (4 лютого 1934) — 28 тішрея 5762 (15 жовтня 2001)) був хасидом Хабаду, мешканцем Петах-Тікви, якого зараховували до визначних членів хабадської громади міста та її опорних стовпів. Підполковник у логістичній системі, він воював як резервіст у Війні Судного дня і у війні «Шлом га-Галіль» та брав участь у заснуванні єшиви «Хазон Еліягу» в Тель-Авіві і єшиви «Ноам Менахем» рава Єшаягу Вебера.

Біографія

Рав Ліпскер у черзі за доларом з рук Ребе (5751)

Народився 19 швата 5694 року (4 лютого 1934) у Кутаїсі в Грузії у своїх батьків — рава Ар'є-Зеєва і Малки Ліпскер, які прибули туди в шліхут Ребе Раяца, щоб діяти серед євреїв цього краю. Під час брит міли був названий на честь свого діда, рава Хаїма-Цві Ліпскера — рабина міста Полтава.

У 5706 році (1945/1946) його родині вдалося виїхати з Росії під час операції, що згодом стала відома як виїзд із Росії 5706, і за вказівкою та з благословення Ребе Раяца 15 кислева 5709 (17 грудня 1948) його родина здійснила алію до Ізраїлю; спочатку вони тимчасово оселилися в маабарі, а потім переїхали жити до Шикун Хабаду, що будувався, у Лоді і були серед перших поселенців, які заснували місцеву хабадську громаду поруч із залізничною станцією.

Згодом вступив на навчання до єшиви «Томхей Тмімім» Тель-Авів і до єшиви «Томхей Тмімім» Лод, а після навчання одружився зі своєю дружиною Шіфрою, донькою р. Нафталі Штернберга.

Служба в ЦАХАЛі

Після одруження оселився в Петах-Тікві і призвався до ЦАХАЛу, де прослужив понад десять років і демобілізувався у званні майора.

У Війні Судного дня воював пліч-о-пліч з Аріелем Шароном як резервіст, що командував логістичною системою, яка постачала продовольство і боєприпаси військовим, що переправилися через Суецький канал, і внаслідок його діяльності та за наказом начальника Генерального штабу був підвищений до звання майора.

У війні «Шлом га-Галіль» він знову служив у резерві і був поставлений на чолі логістичного підрозділу, що діяв у глибині окупованої ліванської території, а потім — у складному й заплутаному танковому бою, в якому він бився майже сам-один проти ліванської роти... Внаслідок його дій отримав нагороду за героїзм і був підвищений до звання підполковника

Під час своєї військової служби багато допомагав хабадській діяльності на військових базах і допомагав виконанню різних вказівок, отриманих від Ребе, зокрема допоміг мівцо друкування «Танії» на західному березі Суецького каналу, яку було надруковано в його особистому кабінеті.

У громадському житті

Після демобілізації з армії отримав вказівку від Ребе використати своє минуле старшого офіцера армії, щоб діяти задля переконання громадської думки в країні щодо небезпеки передачі територій до рук ворога в обмін на мир і щодо необхідності з погляду безпеки зберігати цілісність Країни.

Коли звільнився від військової служби, присвятив більше часу веденню справ хабадської громади в Петах-Тікві, і передусім розширенню центральної хабадської синагоги міста, в якій служив габаєм і баал тфіла.

Упродовж кількох років заробляв на життя управлінням логістичними системами компанії «Еліт», а потім об'єднався з хасидом равом Єшаягу Вебером і заснував разом із ним особливу єшиву для хабадської молоді, що відсіялася, під назвою «Ноам Менахем».

Його організаційна діяльність здобула багато похвал, і внаслідок неї рав Йосеф-Шмуель Герліцький попросив його допомогти в заснуванні єшиви «Хазон Еліягу» для баалей тшува в Тель-Авіві. Рав Ліпскер узяв на себе це завдання і займався ним до останнього свого дня.

У день Ісру хаг свята Сукот 5762 року (2 жовтня 2001) переніс тяжкий інсульт у кабінеті дирекції єшиви «Хазон Еліягу» і помер через п'ять днів у віці 67 років, 28 тішрея 5762 року (15 жовтня 2001). Похований на кладовищі Гар-га-Менухот в Єрусалимі.

Р. Хаїм-Цві записав кілька хабадських нігунів, що збереглися завдяки йому, як-от нігун «Ашрейну», нігун 273, 274 та інші.

Родина

Додаткова література

Хаїм-Цві Ліпскер згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440571401

Повідомити про помилку на цій сторінці