Хаїм-Цві Ліпскер
| Хаїм-Цві Ліпскер | |
|---|---|
Хасид Хабаду | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 19 швата 5694 (4 лютого 1934) |
| Дата смерті | 28 тішрея 5762 (15 жовтня 2001) |
| Місце поховання | Кладовище Гар-га-Менухот в Єрусалимі |
| Місце проживання | Петах-Тіква |
| Рід діяльності | офіцер ЦАХАЛу, габай, громадський діяч |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Тель-Авів, «Томхей Тмімім» Лод |
| Посада | габай і бааль тфіла центральної хабадської синагоги Петах-Тікви |
| Сім'я | |
| Батько | Ар'є-Зеєв Ліпскер |
| Дід (по батькові) | Хаїм-Цві Ліпскер (Полтава) |
| Мати | Малка Ліпскер |
| Дружина | Шифра, дочка р. Нафталі Штернберга |
| Діти | Мордехай Ліпскер, Нафталі Ліпскер, Хеня, Бат-Шева |
| Брати й сестри | Шалом-Дов-Бер Ліпскер (Кфар-Хабад), Менахем-Ман Ліпскер, Алтер-Шнеур-Залман Ліпскер, Еліягу Ліпскер, Бен-Ціон Ліпскер, Йосеф-Іцхак Ліпскер (Кір'ят-Малахі), Ісраель-Рафаель Ліпскер, Птахья Ліпскер |
| Родовід | |
| Нагороди | |
| нагорода за героїзм | |
Рав Хаїм-Цві Ліпскер (19 швата 5694 (4 лютого 1934) — 28 тішрея 5762 (15 жовтня 2001)) був хасидом Хабаду, мешканцем Петах-Тікви, якого зараховували до визначних членів хабадської громади міста та її опорних стовпів. Підполковник у логістичній системі, він воював як резервіст у Війні Судного дня і у війні «Шлом га-Галіль» та брав участь у заснуванні єшиви «Хазон Еліягу» в Тель-Авіві і єшиви «Ноам Менахем» рава Єшаягу Вебера.
Біографія

Народився 19 швата 5694 року (4 лютого 1934) у Кутаїсі в Грузії у своїх батьків — рава Ар'є-Зеєва і Малки Ліпскер, які прибули туди в шліхут Ребе Раяца, щоб діяти серед євреїв цього краю. Під час брит міли був названий на честь свого діда, рава Хаїма-Цві Ліпскера — рабина міста Полтава.
У 5706 році (1945/1946) його родині вдалося виїхати з Росії під час операції, що згодом стала відома як виїзд із Росії 5706, і за вказівкою та з благословення Ребе Раяца 15 кислева 5709 (17 грудня 1948) його родина здійснила алію до Ізраїлю; спочатку вони тимчасово оселилися в маабарі, а потім переїхали жити до Шикун Хабаду, що будувався, у Лоді і були серед перших поселенців, які заснували місцеву хабадську громаду поруч із залізничною станцією.
Згодом вступив на навчання до єшиви «Томхей Тмімім» Тель-Авів і до єшиви «Томхей Тмімім» Лод, а після навчання одружився зі своєю дружиною Шіфрою, донькою р. Нафталі Штернберга.
Служба в ЦАХАЛі
Після одруження оселився в Петах-Тікві і призвався до ЦАХАЛу, де прослужив понад десять років і демобілізувався у званні майора.
У Війні Судного дня воював пліч-о-пліч з Аріелем Шароном як резервіст, що командував логістичною системою, яка постачала продовольство і боєприпаси військовим, що переправилися через Суецький канал, і внаслідок його діяльності та за наказом начальника Генерального штабу був підвищений до звання майора.
У війні «Шлом га-Галіль» він знову служив у резерві і був поставлений на чолі логістичного підрозділу, що діяв у глибині окупованої ліванської території, а потім — у складному й заплутаному танковому бою, в якому він бився майже сам-один проти ліванської роти... Внаслідок його дій отримав нагороду за героїзм і був підвищений до звання підполковника
Під час своєї військової служби багато допомагав хабадській діяльності на військових базах і допомагав виконанню різних вказівок, отриманих від Ребе, зокрема допоміг мівцо друкування «Танії» на західному березі Суецького каналу, яку було надруковано в його особистому кабінеті.
У громадському житті
Після демобілізації з армії отримав вказівку від Ребе використати своє минуле старшого офіцера армії, щоб діяти задля переконання громадської думки в країні щодо небезпеки передачі територій до рук ворога в обмін на мир і щодо необхідності з погляду безпеки зберігати цілісність Країни.
Коли звільнився від військової служби, присвятив більше часу веденню справ хабадської громади в Петах-Тікві, і передусім розширенню центральної хабадської синагоги міста, в якій служив габаєм і баал тфіла.
Упродовж кількох років заробляв на життя управлінням логістичними системами компанії «Еліт», а потім об'єднався з хасидом равом Єшаягу Вебером і заснував разом із ним особливу єшиву для хабадської молоді, що відсіялася, під назвою «Ноам Менахем».
Його організаційна діяльність здобула багато похвал, і внаслідок неї рав Йосеф-Шмуель Герліцький попросив його допомогти в заснуванні єшиви «Хазон Еліягу» для баалей тшува в Тель-Авіві. Рав Ліпскер узяв на себе це завдання і займався ним до останнього свого дня.
У день Ісру хаг свята Сукот 5762 року (2 жовтня 2001) переніс тяжкий інсульт у кабінеті дирекції єшиви «Хазон Еліягу» і помер через п'ять днів у віці 67 років, 28 тішрея 5762 року (15 жовтня 2001). Похований на кладовищі Гар-га-Менухот в Єрусалимі.
Р. Хаїм-Цві записав кілька хабадських нігунів, що збереглися завдяки йому, як-от нігун «Ашрейну», нігун 273, 274 та інші.
Родина
- Його син, рав Мордехай Ліпскер, керує ремісничою школою в Нахалат-Гар-Хабаді, його дружина Рахель.
- Його син рав Нафталі Ліпскер, директор відділу філій «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі.
- Його донька Геня, дружина рава Аврагама-Яакова Шехтера
- Його донька Бат-Шева, дружина рава Міхаеля-Хаїма Драгана.
Додаткова література
- Тшура з урочистості одруження Менахема-Мендла і Хани Мерилос, 22 швата 5768 (29 січня 2008)
Код особи: № 4440571401
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Хасиди, які залишили Росію під час Великої втечі
- Випускники «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві
- Випускники «Томхей Тмімім» у Лоді
- Особистості в Петах-Тікві
- Керівники хабадських установ
- Особистості, поховані на кладовищі Гар-га-Менухот
- Родина Ліпскер
- Особистості, що народилися в 5694 році (1933/1934)
- Особистості, що померли в 5762 році (2001/2002)
- Хасиди Хабаду, що служили в ЦАХАЛі
- Габаї