Виливання гарячого на холодне
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
Виливання гарячого на холодне — галахічне питання, що стосується на практиці того, чи дозволено лити гарячу воду на холодну так, що холодна вода стає окропом від змішування, чи ж у цьому є заборона роботи «варіння».
У Мішні
Кип'ятильник, який спорожнили, — не наливають у нього холодну воду, щоб вона нагрілася, але наливає він у нього або в склянку, щоб зняти з неї холод
— Шабат, розділ 3, 5
У Гемарі (42а) наводиться ще: «Навчали мудреці: наливає людина гаряче в холодне, але не холодне в гаряче — слова Бейт Шамая. А Бейт Гілель кажуть: і гаряче в холодне, і холодне в гаряче — дозволено. Про що йдеться? Про склянку; але у ванні — гаряче в холодне, але не холодне в гаряче. А рабі Шимон бен Менасья забороняє».
Суперечка рішонім
У Мішні є три думки :
На думку Раші, відмінність між першою частиною Мішни і другою частиною в тому, що на початку йдеться про першу посудину, а наприкінці говориться про другу посудину. Тому відмінність, сказана в Гемарі щодо кінця, «Сказав Абає: так він говорить, казан, який звільнили і в якому є гаряча вода, не наливають у нього трохи води, щоб вона зігрілася, але наливають у нього багато води, щоб зробити її теплою», стосується другої посудини, в яку дозволено лити багато води. Виходить, що дозволено лити гарячу воду в холодну, тому що «нижнє переважає», але навпаки заборонено.
А за словами рабі Шимона бен Менасьї, який забороняє, тому що дозволено лише лити трохи гарячої води в холодну воду, але не багато води. У самій цій думці є два погляди: є такі, що кажуть, що галаха як перший танна, і отже немає відмінності між великою кількістю води і малою. Ріф постановляє як рабі Шимон бен Менасья, і згідно з цим є відмінність між великою кількістю води і малою.
Друга думка — думка Тосафот від імені Рабейну Тама, який зовсім не розрізняє між холодною водою в гарячу чи навпаки, єдина відмінність лише в кількості води, тому що заведено лити меншу кількість у більшу, але немає відмінності між верхньою кількістю і нижньою.
Третя думка — думка Рашби, що збігається з Раші у своїх законах, але не у своєму обґрунтуванні. Згідно з цією думкою немає відмінності в кількості води, а тільки в тому, що якщо холодна вода нижня і в неї виливають окріп, це дозволено, але не з причини Раші, тому що «нижнє переважає», а тому що вода змішується разом, а коли вода змішується разом, у неї взагалі немає можливості варити одна одну, адже варіння можливе тільки тоді, коли те, що варить, стоїть окремо від того, що вариться.
Рішення Цемах Цедека
Цемах Цедек (трактат Шабат, с. 40) обговорює питання виливання окропу в залишки чаю. Згідно з думкою Раші і Рашби виходить, що дозволено, адже холодна вода нижня, а окріп верхній, а на думку Тосафот заборонено, адже холодної води менше. А оскільки в «Шулхан арусі» постановлено за думкою Ріфа, тобто що галаха не як рабі Шимон бен Менасья, який обтяжує навіть тоді, коли холодна вода нижня, і за тлумаченням Раші виходить, що немає жодної заборони так робити.
І ще, що навіть на думку Тосафот, що визначальною є кількість води, тут можна приєднати ще один аргумент на користь дозволу: адже є думка, яка каже, що немає варіння після варіння навіть у воді, яка є рідиною, а якщо так, тут є аргумент на користь дозволу.
Попри все це, Цемах Цедек встановлює, що від початку слід обтяжувати і виливати окріп в іншу посудину і лише з другої посудини лити на залишки чаю.