Перейти до вмісту

Ула

Матеріал з Хабадпедії
Ула
Покоління Друге і третє покоління амораїв Землі Ізраїлю
Бейт-мідраш Тверійська єшива
Його вчителі Рабі Ельазар і рабі Йоханан

Ула був амораєм за часів Раби бар рава Гуни, учнем рабі Ельазара і рабі Йоханана.

Був завершеним праведником і не побоювався дійти до гріховної думки, так що коли він приходив із бейт мідрашу до дому свого батька, він цілував своїх сестер, попри те що це заборонено за галахою звичайному євреєві[1][2], який не перебуває на ступені завершеного праведника.

Ула мав звичай часто спускатися до Вавилонії. Він був посередником між єшивами Землі Ізраїлю і вавилонськими єшивами і передавав галахот і звичаї від амораїв Землі Ізраїлю амораям Вавилонії. Тим самим Ула належить до «нехотей» — групи амораїв, які почергово спускалися і піднімалися між центрами Тори в обох країнах. Їх називали також «наші вчителі, що спускаються із Землі Ізраїлю».

Ула помер у Вавилонії. Коли він відчув, що невдовзі покине цей світ, він дуже засмутився через те, що не удостоївся померти в Землі Ізраїлю. Багато хто втішав його, обіцяючи підняти його кості до Землі Ізраїлю, але він не втішився цим, сказавши: «Яка мені радість від того, що я втрачаю свою перлину (свою душу) в нечистій землі. Неоднаково та, що вивергає на лоні своєї матері, і та, що вивергає на лоні чужої». Після смерті Ули його оплакав рабі Ельазар, його вчитель, і, оплакуючи, вигукнув: «Ти, Уло, на нечистій землі помреш?!»

Мудреці сказали про Улу, що він завжди старанно займався Торою і при всьому цьому не ставив собі це в заслугу. У хасидуті роз'яснюється, що лише той, хто вивчає Тору із самоскасування перед Святим, благословенний Він, і без жодного наміру заради пошани тощо, може осягнути розум Тори, подібно до учня, який саме через самоскасування перед своїм учителем може осягнути думку свого вчителя[3].


Примітки

  1. ^ Шабат, 13б. Тосафот там само.
  2. ^ «Сіхот кодеш» 5729 ч. 1.
  3. ^ «Шаарей тшува», «Шаар га-тфіла», 26б

Повідомити про помилку на цій сторінці