Нігуни, що виконувалися перед Ребе
Нігуни, що виконувалися перед Ребе, — це нігуни, які, хоча їхнє джерело не в нігунах хасидизму Хабад, виконувалися з різних нагод у присутності Ребе. Частина цих нігунів походить з інших хасидських дворів, а частина — старовинні нігуни багатовікової давнини.
Деякі з цих нігунів Ребе заохочував, і вони ввійшли до репертуару нігунів, які виконують хасиди під час фарбрейнгенів і в дні радості та свят. Окремі нігуни навіть були згодом додані й надруковані в хабадському «Сефер га-нігуним».
Багато разів в особливі дні Ребе з власної ініціативи просив виконати певний нігун, багато разів звертаючись до учасників фарбрейнгену з певного кола чи громади з проханням виконати нігун їхньої громади чи місця їхнього походження[1].
Найвідоміший із них — нігун «Ані маамін бе-емуна шлема бе-віат га-Мошіах», який співали євреї в гетто і у вагонах смерті в роки Голокосту і який виражає очікування і тугу за приходом Мошіаха[2].
Зімрат га-арец
Протягом багатьох років Ребе багато разів просив гостей, які приїжджали з усіх куточків світу, принести нігун «мі-зімрат га-арец»[3] і виконати перед публікою нігун, який заведено співати в місці, звідки вони приїхали.
У Шабат тижневих глав «Ніцавім — Ваєлех» 5716 року (1955/1956), на фарбрейнгені, що відбувся після того, як група шлухім — «представників» Ребе — повернулася зі свого візиту до Святої Землі, Ребе попросив їх виконати перед публікою нігун зі Святої Землі, згадавши слова рабі Нахмана з Брацлава про «зімрат га-арец»[4], який відніс вислів «зімрат га-арец» також до співу і нігуну. Тобто, крім бальзаму і меду, Яаков послав Йосефові також «аспект пісні та нігуну», «мі-зімрат га-арец»[5].
Список нігунів
Список нігунів, що виконувалися на фарбрейнгенах перед Ребе, у порядку років:
- «Озрені Ель хай» — 5713. (Виконав рав Нісан Пінсон, шаліах Ребе в Марокко).
- «Шімру шабтотай» — другий день свята Шавуот 5715 (28 травня 1955).
- «Зман кадош» — другий день свята Шавуот 5715 (28 травня 1955).
- «Га-Ребі шелану» — святий Шабат тижневої глави «Шофтім», 4 елула 5716 (11 серпня 1956).
- «Га-адерет ве-га-емуна — цу вемен ун цу вемен» — Сімхат Тора 5717.
- «Еймата ка аті мар» — Сімхат Тора 5717.
- «Ла-єгудім гайта ора» — Пурим 5719 (24 березня 1959).
- «Адір гу, бахур гу» — Пурим 5719 (24 березня 1959).
- «Ва-гарікоті лахем браха» — свято Шавуот 5720 (1 червня 1960).
- «Мі-пі Ель єворах Ісраель» («Ейн адір ка-Шем») — 19 тішрея, «Сімхат бейт га-шоева», 5721.
- «Ми армія Адмора» — 19 кислева, 5721 (8 грудня 1960), 12 тамуза 5735 (21 червня 1975).
- «Ямім аль ємей мелех тосіф» — літо 5721[6].
- «Кад ятвін Ісраель» — «Ідіть із миром», 29 тішрея 5722 (9 жовтня 1961).
- «Форт а ідл» — свято Сукот 5722 (25 вересня 1961).
- «Гошіа ет амеха» — переддень Рош га-Шана, 29 елула 5722 (28 вересня 1962).
- «Бха батху авотейну» — святий Шабат тижневої глави «Шміні», 22 нісана 5728 (20 квітня 1968).
- «Адон га-сліхот» (1) — «кос шель браха», тішрей 5729 (вересень–жовтень 1968). (Виконав рав Нісан Пінсон).
- «Ана авда» — свято Шавуот 5729 (23 травня 1969).
- «Адон га-сліхот» (2) — вихідці з Грузії, 5731.
- «Ойфн припечик» — на церемонії «кос шель браха» на виході Рош га-Шана 5732 (21 вересня 1971).
- «За рекою» («Чумачок») — тішрей 5732 (вересень–жовтень 1971).
- «Рано утром я вставаю» — пісня російською мовою — вихід Шабату «Берешит» 5732.
- «Эх ты, жмлак» — тішрей 5732 (вересень–жовтень 1971).
- «Коль сасон ве-коль сімха» — вихідці з Грузії, 10 швата 5732 (26 січня 1972).
- «И водье» — 10 швата 5732 (26 січня 1972).
- «Атем шалом» — другий день Рош га-Шана 5733 (10 вересня 1972).
- «Га-адерет ве-га-емуна» (на мелодію французького гімну, «Марсельєзи») — Шміні Ацерет 5734.
- «Їгдаль Елокім хай ве-іштабах» на мелодію перських євреїв — Пурим 5739 (13 березня 1979).
- «Га-мавділь бейн кодеш ле-холь» — вихід святого Шабату тижневої глави «Берешит» 5739.
- «Шім'у, шім'у, работай» — «кос шель браха» на виході Сімхат Тора 5741.
- «Ейн адір ка-Шем» — святий Шабат тижневої глави «Берешит», 24 тішрея 5741 (4 жовтня 1980).
- «Ві вонт Мошіах нау» — з'їзд дітей «Цівос Гашем», 28 тішрея 5741 (8 жовтня 1980).
- «Ше-їбане бейт га-мікдаш» — з'їзд дітей «Цівос Гашем», Лаг ба-Омер 5742 (11 травня 1982).
- «Арейні мекабель» — «кос шель браха» на виході Сімхат Тора 5745 і ралі 18 тішрея, другий день холь га-моеду Сукот 5746.
- «Ашер бара» — 14 кислева 5745 (8 грудня 1984)[7].
- Нігун «Ва-єгі бі-Єшурун мелех» — святий Шабат тижневої глави «Гаазіну», 5745.
- «Ішув Хабад бі-Єрушалаїм» — вихід свята Шавуот 5747 (4 червня 1987)[8].
- «Га-Ребі... огавім отха кулам» — Сімхат Тора 5748.
- «Цаве єшуот Яаков»
- «Бар Йохай, німшахта ашреха» — Лаг ба-Омер 5750 (13 травня 1990).
- «Йоцер мі-ядо»[9] тішрей 5725 (вересень–жовтень 1964)[10]
- «Га-нерот алелу» — бухарський нусах Ханука 5735 (9 грудня 1974)[11]
Під час фарбрейнгенів і роздачі «кос шель браха» багато разів присутні групи дітей, що приїхали з літніх таборів в Америці; серед нігунів, які вони виконують:
- "Wake up Yidden"
- Нігун для рава Тверського — "To Love a Fellow Jew"
- "Just One Shabbos"
- "Oh Moshiach"
- «Ой, Ребе» (пісня)
Див. також
Примітки
- ^ Наприклад: на фарбрейнгені 19 кислева 5720 року (20 грудня 1959) Ребе попросив почати «російський нігун», і на цьому зібранні вперше виконали нігун «Ми армія Адмора». На фарбрейнгені 10 швата 5732 року (26 січня 1972) Ребе попросив виконати нігун, що належить до грузинської громади, і виконали грузинський нігун «Коль сасон ве-коль сімха»
- ^ «Ані маамін бе-емуна шлема бе-віат га-Мошіах»
- ^ Вислів «зімрат га-арец» спочатку був сказаний праотцем Яаковом своїм синам, коли вони спускалися до Єгипту: «Кху мі-зімрат га-арец» (Берешит, 43:11), і його значення за простим тлумаченням: добірні плоди землі (Раші, там само). Тут використано подвійне значення слова «зімра» — як нігуну
- ^ Цей уривок, що говорить про згадку слів рабі Нахмана з Брацлава, не знайдено в надрукованій сісі, але він наводився у виданих оглядах про поїздку групи.
- ^ «Лікутей Моаран», Тіньяна, 63. І ось його слова: «Знай, що праотець Яаков, коли послав своїх синів — десять колін — до Йосефа, послав із ними нігун Землі Ізраїлю, і в цьому таємниця: „Кху мі-зімрат га-арец бі-хлейхем“ — аспект пісні та нігуну, який він послав через них Йосефові... Знай, що в кожного пастуха є особливий нігун, відповідно до трав і місця, де він пасе... І це аспект „Від краю землі почули ми співи“ (Єшаягу 24:16), тобто співи і нігуни виходять від краю землі через трави, що ростуть на землі, і через пастуха, який знає нігун... І тому праотець Яаков, хоча й не знав тоді, що це Йосеф, а лише з того, що розповіли йому коліна про поведінку Йосефа, послав йому нігун, гідний такого правителя, як він. Адже Яаков хотів домогтися в нього через нігун того, що було потрібно, тому послав йому той нігун Землі Ізраїлю. І це те, що він сказав своїм синам: „Візьміть собі із зімрат га-арец у ваші посудини і віднесіть тому чоловікові дар: трохи бальзаму і трохи меду, пахощі й лот, фісташки й мигдаль“... Адже нігун утворюється з цих рослин землі».
- ^ Хасиди співали цей нігун, оскільки він узятий зі слів розділу 61, який почали читати 11 нісана 5721 року (28 березня 1961). Оскільки Ребе особливо не заохочував цю пісню, після того як минув розділ, її перестали співати в присутності Ребе.
- ^ Щоденник рава Яакова Шмулевича, як його опубліковано у випуску «Бейт Мошіах» 1438.
- ^ Відео з виходу свята Шавуот 5747 року (4 червня 1987), на якому видно, як Ребе здійснює Авдалу і роздає «кос шель браха», а на тлі чути кантора Цві-Гірша Чечкеса, який співає про заклик Ребе будувати будинки в Єрусалимі, сайт «Хабад Інфо» «Побачити нашого Царя»
- ^ Прослухати нігун у виконанні «Хібат га-піют»:https://www.kikar.co.il/singles-clips/340171
- ^ За вказівкою Ребе р. Нісан Пінсон (тоді шаліах у Марокко) виконав вищезгаданий нігун
- ^ Так розповів рав Леві Гарелік: «На Хануку 5735 року (1974/1975), після молитви Маарів у Малому залі, Ребе попросив р. Рафаеля Худайдатова провести запалювання в синагозі замість свого приватного дому... Після запалювання Ребе попросив його заспівати \ проказати „Га-нерот алелу“ в бухарському нусаху; поки той проказував текст, Ребе дивився на нього з усмішкою радості й задоволення... Потім (коли той ще стояв на столі біля ханукії) Ребе попросив його заспівати також „Атем шалом“, і Ребе дуже заохочував руками і по стендеру, за своїм святим звичаєм...»