Яаков-Ар'є Шмулевич
| Яаков-Ар'є Шмулевич | |
|---|---|
Шаліах | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 тевета 5724 (8 січня 1964) |
| Дата смерті | 8 швата 5774 (9 января 2014) |
| Країна | Ізраїль |
| Місце діяльності | Бейт-Шеан |
| Рід діяльності | шаліах, рабин |
| Освіта | єшива «Ітрі» в Єрусалимі, «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, «Томхей Тмімім» Центральна |
| Посада | шаліах і директор Бейт Хабаду в Бейт-Шеані, рабин шкіл Бейт-Шеана, голова єшиви «Томхей Тмімім» у Хамрі (5769) |
| Учителі | Берл Шор |
| Сім'я | |
| Батько | Калман Шмулевич |
| Мати | Рахель |
| Діти | Шалом-Бер, Менахем-Мендл, Шнеур-Залман, Йосеф-Іцхак Шмулевич, Шломо-Хаїм Шмулевич та інші |
| Брати й сестри | Еліезер Шмулевич |
| Родовід | |
Рав Яаков-Ар'є Шмулевич (23 тевета 5724 (8 січня 1964) — 8 швата 5774 (9 січня 2014)) був шаліахом і директором Бейт Хабаду в місті Бейт-Шеан і рабином шкіл міста. Його любили всі хасиди Хабаду, він брав участь у написанні тижневика «Бейт Мошіах» і займався поширенням Бсорат га-Геула Ребе.
Біографія
Народився в Бельгії 23 тевета 5724 року (8 січня 1964) у свого батька рава Калмана Шмулевича і своєї матері пані Рахелі. Під час бриту названий на честь свого діда по батькові, р. (Яакова-)Ар'є-Хаїма Шмулевича.
У віці 4 років репатріювався разом із батьками до Країни, а в юності навчався в єшиві «Ітрі» у кварталі «Тальпійот» в Єрусалимі. У єшиві познайомився з вченням хасидуту Хабад через фарбрейнгени та уроки «Танії», які підпільно проводив рав Берл Шор[1]. Слідом за фарбрейнгенами та уроками почав дотримуватися звичаїв Хабаду, і серед них — ходіння до мікви щоранку. До мікви він ходив разом з іншими товаришами в арабському селі Бейт-Цафафа.
Після закінчення «шіура гімел» він захотів перейти навчатися до єшиви «Томхей Тмімім», але дуже вагався і запитав Ребе, як учинити. У листі Ребе відповів йому: «Необхідність вивчати хасидут у наш час адже наводиться розлого в «Кунтрес Ец га-хаїм» і у-вехам [=і в кількох місцях]». Останнє слово «у-вехам» викликало суперечку в родині про те, який його сенс. Батьки стверджували, що значення — «і в будь-якому місці», тобто не обов'язково вивчати хасидут саме в «Томхей Тмімім».
У 5740 році (1979/1980) навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад, а потім у 5744 році (1983/1984) навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Центральній в 770 у рамках року «Квуца», де був правою рукою секретаря Ребе рава Єгуди-Лейба Гронера і був призначений членом «Ваад га-месадер».
У тішреї 5745 року (1984/1985) разом із равом Біньяміном Карніелем склав нігун на слова «Цей рік буде роком Мелех га-Мошіаха», нігун грали перед Ребе під час гакафот і на фарбрейнгенах, і він удостоївся заохочень Ребе[2].
Упродовж років наблизилися також його батьки та його брат рав Еліезер, нині шаліах в Ор-Аківі.

Його шліхут у Бейт-Шеані
Своє рішення приєднатися до шлухім Ребе він ухвалив у Сімхат Тора 5744 року (1983/1984) (коли перебував у 770 у рамках року «Квуца»); слідом за приголомшливими словами Ребе[3] він вирішив узяти на себе вийти в шліхут[4]. Повернувшись до Країни, він керував літнім табором дітей анаш у Цфаті.
Одразу після того, як він заручився, він написав разом зі своєю майбутньою дружиною Ребе Мелех га-Мошіаху, що вони бажають вийти в шліхут. У листі було представлено кілька варіантів, серед них і можливість навчання в колелі. Відповідь Ребе прийшла через кілька днів: Ребе обвів кружечком «Бейт-Шеан» і додав: «Згадаю на святій могилі. Хай буде в добру й успішну годину, з широтою в матеріальному і в духовному». Після того як вони вийшли в шліхут, вони довгий час отримували від Ребе грошову і душевну підтримку.
У перший період свого шліхуту він отримував велику допомогу від шлухім Ребе в Афулі, рава Шломо-Єгуди Сегаля і його брата рава Хаїма-Шалома Сегаля, і був їм за це вдячний і через багато років після того, як утвердився у своєму шліхуті.
Упродовж років свого шліхуту в Бейт-Шеані він був призначений рабином шкіл і створив близькі особисті зв'язки з мешканцями міста, і всі його любили.
У 5767 — 5771 роках (2006–2011) рав Шмулевич вів постійну рубрику в тижневику «Бейт Мошіах» під назвою «Історії з Бейт Хабаду», в якій писав історії шлухім по всьому світу[5].
У 5769 році (2008/2009) обіймав посаду голови єшиви «Томхей Тмімім» у Хамрі[6].
У 5755 році (1994/1995) підписав постанову, яка проголошує, що має бути «розкриття Ребе Мелех га-Мошіаха шило»[7].

Відхід з життя
У 5771 році (2010/2011) рав Шмулевич захворів на злоякісну хворобу і після лікування зцілився від неї[8][9]. Через рік хвороба напала на нього ще раз, і вранці 8 швата 5774 року (9 січня 2014) рав Шмулевич повернув свою душу Творцеві після того, як очистився стражданнями[10].
У дні, коли він боровся з хворобою, було оголошено про будівництво мікви Хабаду в Бейт-Шеані заради його зцілення[11].
З його відходом з життя мерія Бейт-Шеана опублікувала жалобне оголошення після його відходу з життя:
Мерія Бейт-Шеана, її працівники та її мешканці поділяють тяжку жалобу шанованої родини Шмулевич з приводу відходу з життя голови родини, людини доброти й добрих чеснот, яка віддавала себе поширенню юдаїзму, любові до людини і до Країни впродовж тридцяти років як шаліах Хабаду в Бейт-Шеані, рава Яакова Шмулевича.
Усі ми плачемо через передчасний відхід одного з наріжних каменів і опорних стовпів міста Бейт-Шеан, одного з тих, хто творив світ доброти й безмежного давання в нашому місті, людини, яка примножувала радість і приносила світло близьким і далеким. Бейт-Шеан оплакує смерть дорогого друга, який став символом і прикладом любові до ближнього та агават Ісраель, чиє сонце зайшло, але світло його пробивається, як сяйво зірок.
Одночасно релігійна рада Бейт-Шеана також видала жалобне оголошення із заголовком «Загинув праведник із землі». Повага до нього перетинала етнічні групи та сектори, і мешканці міста мобілізувалися на допомогу родині, а на чолі їх — рабин міста рав Йосеф-Іцхак Ласрі, який виступив з особливою відозвою, в якій виклав письмово своє глибоке враження від самопожертви шаліаха, що продовжував займатися своєю діяльністю навіть у найтяжчі хвилини[12].
Після завершення шиви відбулася телефонна конференція шлухім Ребе в Країні з метою вшанувати його діяльність і зміцнитися у відданості справам Ребе та любові до ближнього, як він випромінював це на кожного, хто з ним зустрічався[13].
Увічнення пам'яті

7 адара I у місті було відкрито мікву Хабаду для піднесення душі рава Яакова Шмулевича, мікву, яку збудували з його ініціативи[14].
10 адара I, з нагоди «шлошім», було організовано меморіальний з'їзд для мешканців Бейт-Шеана. У з'їзді брали участь сотні мешканців міста і «Рішон ле-Ціон» рав Іцхак Йосеф.
Під час з'їзду мер міста пан Рафаель Бен-Шитріт повідомив, що мерія вирішила виділити ділянку для будівлі Бейт Хабаду у формі 770, яка буде увічнена в його пам'ять, і про відкриття садків Хабаду в місті. Також було оголошено, що його син, рав Шалом-Бер Шмулевич, займе його місце в шліхуті в місті.
На заході було роздано «тшуру» — кунтрес «Зехор зот ле-Яаков»[15], у якому зібрано статті з Тори, слова підтримки та спогади про образ шаліаха, записані рабинами, друзями та членами родини. Наприкінці кунтресу додано особливий лист Ребе раву Шмулевичу з історією, що стоїть за листом, сіху Ребе і приголомшливий маамар його пера.
Ще один захід було проведено для жінок, у ньому взяли участь понад 300 жінок[16].
Багато шкіл по всьому Бейт-Шеану та околицях, у яких рав Шмулевич був рабином, присвятили та ініціювали безліч заходів у його пам'ять і для його увічнення. У державній релігійній школі «Кешет Йонатан» і в окружній талмуд-торі відкрили для піднесення його душі мівцо вивчення мішнайот напам'ять. Крім того, у школах було присвячено стіну пам'яті, а на сайті відкрито форум «Спогади про рава Яакова», в якому діти розповідають про свої переживання навколо річного циклу та історії, які чули від рава Яакова[17]. У школі «Тахкемоні» почали влаштовувати жіночі вечори та відокремлення хали для піднесення його душі.
Через рік від дня його відходу з життя мерія Бейт-Шеана планувала назвати центральну площу в місті його ім'ям, «Площа рава Шмулевича». На прохання родини площу було названо «Площа Любавицького Ребе Мелех га-Мошіаха, для піднесення душі шаліаха Ребе в Бейт-Шеані рава Яакова Шмулевича». Площа розташована на шосе 90 поруч із будинком родини Шмулевич.
Родина
- Його діти
- Рав Шалом-Бер — у минулому рам і машпіа в єшиві Хабаду в Неве-Цедеку, Тель-Авів, нині займає місце батька в Бейт-Шеані.
- Р. Менахем-Мендл — шаліах Ребе в Кфар-Єхезкелі.
- Р. Шнеур-Залман — у минулому шаліах Ребе на Занзібарі, Танзанія, Африка. Нині шаліах у Масхійоті
- Р. Йосеф-Іцхак Шмулевич
- Р. Шломо-Хаїм Шмулевич
- Його зяті
- Рав Шмуель Опен. Керівник організації «Мерказ Хамеш» — вечірніх колелів хасидуту по всій Країні
- Рав Яаков Ланда — рам у «Хасидей Хабад Любавич» Цфат
- Рав Менахем-Мендл Ланг — один із шлухім Ребе в Бейт-Шеані
- Рав Шломо Дікштейн — Цфат
- Рав Ельазар Кеніг — шаліах Ребе в кварталі Нофарім, Рош-га-Аїн
- Рав Менахем-Мендл Блох — шаліах у поселеннях Бікура, Емек га-Маянот
Його книги

- «Історії з Бейт Хабаду», 4 томи. Побачили світ уперше як тшурот до урочистостей бар-міцви і весілля в його родині, а до Всесвітнього з'їзду шлухім 5776 були надруковані в новому виданні та продавалися як комплект[18].
- Щоденник року «Квуца» 5744, побачив світ як тшура до родинної урочистості.
Додаткова література
- Менахем Зігельбойм, Історія життя шаліаха, якого не забудуть, «Бейт Мошіах», випуск 911.
- Аврагам Залманов, Візник Мошіаха, тижневик «Кфар-Хабад», тижнева глава «Їтро» 5774
- Еліезер Шмулевич, Мій старший брат, тижневик «Кфар-Хабад», тижнева глава «Кі тиса» 5774
Зовнішні посилання
- Листи рава Шмулевича з Бейт хаєйну, тішрей 5744 (вересень–жовтень 1983), «Зман сімхатейну», додаток до свята Сукот 5785 (17 жовтня 2024), видано «Ігуд талмідей га-єшивот» і «Бейт Мошіах», додано до випуску 1431
- «Так ми вчили „Танію“ підпільно» — рав Шмулевич розповідає в серії статей у тижневику «Бейт Мошіах» про своє наближення до Хабаду —

- Рав Шмулевич та ще двоє шлухім розповідають про свій вихід у шліхут в інтерв'ю «Бейт Мошіах» —
(посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - Шаліах, який переміг страшну хворобу рав Яаков Шмулевич у приголомшливому монолозі для «Бейт Мошіах» —

- Останній фарбрейнген рава Шмулевича
- Танець рава Шмулевича з товаришами по «Квуці» на сайті «Хабад Інфо»
(посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - Рав Шмулевич дає урок учням шкіл у Бейт-Шеані через відео в період своєї хвороби
18 швата 5774 (19 січня 2014)
Прощальні колонки після його відходу з життя
- Рав Моше Маріновський, Слово Яакова Шмулевича, слово «Квуци» тав-шин-мем-далет
8 швата 5774 (9 січня 2014)
- Його донька Хая-Мушка Блой, Я втратила величезного батька, на сайті «Неший у-бнот Хабад».
- Рав Ірміягу Залманов, Мені сумно, просто сумно
14 швата 5774 (15 січня 2014)
- Рав Зуша Вольф, Бейт-Шеан назавжди,
14 швата 5774 (15 січня 2014)
- Менахем Зігельбойм, «Емет ле-Яаков», з тижневика «Бейт Мошіах»
16 швата 5774 (17.01.2014) (посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - Ісраель Гліс, Лист із палаючого серця,
15 швата 5774 (16 січня 2014)
Заходи в його пам'ять
- На «шлошім» за шаліахом: величезний з'їзд пробудження в Бейт-Шеані на сайті «Хабад Інфо»
(посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - На «шлошім» оголошено: син рава Шмулевича займе місце батька на сайті «Хабад Інфо»
(посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - З нагоди шлошім: збірка пам'яті рава Шмулевича на сайті «Хабад Інфо»
(посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - Мівцо вивчення мішнайот напам'ять у школі «Кешет Йонатан» на сайті «Хабад Інфо»
(посилання не працює, 3 сівана 5783 (23 травня 2023)) - 300 жінок на потужному заході в Бейт-Шеані на сайті «Жінки Хабаду»
- Жінки «Тахкемоні» не забувають рава Шмулевича на сайті «Жінки Хабаду»
Примітки
- ^ «Так ми вчили „Танію“ підпільно» — рав Шмулевич розповідає в серії статей у тижневику «Бейт Мошіах» про своє наближення до Хабаду.
- ^ Лист рава Шмулевича, надрукований у збірці «Тішрей у Любавичах», виданій організацією Всесвітній «Ігуд талмідей га-єшивот», «І Яаков пішов своїм шляхом», збірка 3 «Тішрей у Любавичах» 5785 Усі співають із піднесенням «Цей рік буде роком Мелех га-Мошіаха» с. 81.
- ^ «І випробуйте Мене в цьому: кожен, хто „віддасть“ себе, у відданості й самовідданості, роботі шліхуту з поширення Тори і юдаїзму та джерел за допомогою (участі у) створення Бейт Хабадів, — переконається і побачить сам, на ділі в буквальному сенсі, маючи на увазі міру успіху, про яку йшлося мить тому: у кожному місці, де створять „Бейт Хабад“, забезпечено великий і надзвичайний успіх у поширенні Тори і юдаїзму та поширенні джерел назовні».
- ^ Рав Шмулевич та ще двоє шлухім розповідають про свій вихід у шліхут в інтерв'ю «Бейт Мошіах»
- ^ Історії було заново відредаговано, і вони побачили світ у двох томах: перший — як «тшура» з урочистості бар-міцви його сина, а другий — на весіллі його доньки в 5773 році (2012/2013).
- ^ Голова єшиви в Хамрі
.
- ^ Сторінка 32.
- ^ Шаліах, який переміг страшну хворобу рав Яаков Шмулевич у приголомшливому монолозі для «Бейт Мошіах»
- ^ Подячна трапеза рава Шмулевича
- ^ «Благословенний Суддя істинний»: шаліах рав Яаков-Ар'є Шмулевич
- ^ Бейт-Шеан: хабадська міква в заслугу шаліаха на сайті «Хабад Інфо»
- ^ Повний лист рабина міста Бейт-Шеан
- ^ Повідомлення на сайті col
- ^ Бейт-Шеан: відкрито мікву, яку збудував рав Шмулевич
- ^ Завантажити файл
- ^ 300 жінок на потужному вечорі в Бейт-Шеані на сайті «Жінки Хабаду»
- ^ Школа «Кешет Йонатан» пам'ятає рава Шмулевича
- ^ До з'їзду: завершено серію «Історії з Бейт Хабаду» —
Код особи: № 5162845100
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Шлухім в Ізраїлі
- «Квуца» 5744
- Редакція тижневика «Бейт Мошіах»
- Випускники єшиви «Ітрі»
- Родина Лісон
- Особистості, що народилися 5724 року (1963/1964)
- Особистості в Бейт-Шеані
- Особистості, поховані на кладовищі в Бейт-Шеані
- Родина Шмулевич
- Шлухім, що відійшли
- Особистості, що померли в 5774 році (2013/2014)