Перейти до вмісту

Сара Каценеленбоген

Матеріал з Хабадпедії
Сара Каценеленбоген
Основна інформація
Дата народження26 тішрея 5651 (10 жовтня 1890)
Місце народженняРудня
Дата смерті9 нісана 5712 (4 квітня 1952)
Місце проживанняКовно, Любавичі, Самарканд, Кутаїсі
Посадаодна з керівниць комітету з утечі під час виїзду з Росії 5706
Сім'я
БатькоХаїм-Бен-Ціон Раскін
ЧоловікМихаель Каценеленбоген
ДітиРафаель-Шимон Каценеленбоген, Моше Каценеленбоген, Єгошуа Раскін, Шломо-Шнеур-Залман Кейзен, Цвія
Брати й сестриІцхак Раскін, Шломо Раскін (Рудня), Яаков-Йосеф Раскін
Родовід

Пані Сара Каценеленбоген (відома під прізвиськом «Муме Сара», 26 тішрея 5651 (10 жовтня 1890) — 9 нісана 5712 (4 квітня 1952)) була однією з керівників комітету втечі під час виїзду з Росії 5706, яку заарештували внаслідок її діяльності і яка померла в ув'язненні в російському полоні.

Біографія

Народилася 26 тішрея 5651 року (10 жовтня 1890) у Рудні в сім'ї свого батька рава Хаїма-Бен-Ціона Раскіна.

Коли в їхньому місті почали віяти вітри Гаскали, родина переїхала жити до міста народження батька — Гжатська, який був виразно неєврейським містом, виходячи з припущення, що саме там вони досягнуть успіху у вихованні дітей.

Коли їй було вісімнадцять років, вона вийшла заміж за хасида р. Міхаеля Каценеленбогена, одного з учнів єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах. У місяці тішрей, що настав після їхнього весілля, пара перебувала в домі батьків нареченого в Любавичах, і наречена удостоїлася наближення від ребецн Стерни-Сари, дружини Ребе Рашаба.

Одного з виходів Шабату 5698 року (1937/1938) її чоловіка р. Міхаеля заарештували в його домі в місті Стара Русса, неподалік від Ленінграда. Разом з ним заарештували багатьох хасидів лише за те, що вони дотримувалися заповідей. Після його арешту рідні намагалися розпитувати кожну людину, яка тільки могла, можливо, дати їм крихту відомостей про їхнього батька, але лиходії приховали подробиці його арешту, і так рідні не змогли здобути ані крихти відомостей про його долю.

Розумно припустити, що його вбили разом з іншими його святими й чистими товаришами незабаром після їхнього арешту. Інша версія стверджує, що їх відвели на небезпечні вугільні шахти в глибинах землі, і там, через нелюдські умови, що панували в тому місці, святі віддали свої чисті душі. Хай помститься Всевишній за їхню кров.

У Першій світовій війні

До початку Першої світової війни в 5674 році (1913/1914) Муме Сара та її рідні жили в Ковно. Унаслідок подій війни вони перенесли своє житло до Любавичів, де вона керувала особливим хедером, відкритим для п'ятнадцяти дітей, які приїхали з далекого Ростова-на-Дону, щоб отримати єврейське виховання. Паралельно вона працювала на кухні тамтешньої єшиви «Томхей Тмімім».

У свій вільний час Муме Сара вела успішні справи, які забезпечували утримання дому.

У той період вона з самопожертвою займалася порятунком єврейських дітей з радянських дитячих будинків.

У напрямку виїзду з Росії

Основна стаття – Виїзд із Росії 5706

У місяці тамузі 5706 року (червень–липень 1946), коли почався потік хасидів у бік Лемберга, щоб виїхати з Росії, серед безлічі переселенців були також Муме Сара та її рідні. У той час було створено підпільний комітет, який став відомим під назвою «Комітет» і займався великою нелегальною втечею з юдолі плачу. На чолі комітету стояли знамениті хасиди рав Йона Коген, рав Хаїм Дубравський, рав Шмар'ягу Сасонкін, рав Менахем-Мендл Футерфас, рав Аврагам Левківкер, рав Лейбл Мочкін, рав Давид Кук і Муме Сара, а також інші хасиди.

Муме Сара діяла головним чином для того, щоб здобути з різних джерел численні фіктивні документи, які були потрібні, щоб нелегально перейти російський кордон.

Протягом усього періоду втечі Муме Сара відмовлялася виїхати з Росії, кажучи, що передусім вона хоче подбати про інших, а лише наприкінці виїде сама. Так вона залишила в себе один паспорт, який берегла на той час, коли зможе поїхати останньою зі спокійним серцем. Зрештою вона віддала останній паспорт ребецн Хані, матері Ребе. Муме Сара залишилася позаду.

Тоді ж почалися широкі хвилі арештів, і двох членів організаційного комітету, р. Йону Когена і р. Мендла Футерфаса, заарештувало НКВС. Замість них на чолі громадської роботи поставили Муме Сару та ще одного з хасидів.

І справді, після виїзду сотень родин з юдолі плачу люди НКВС почали широкі пошуки її. Її фотографію розіслали по всіх поліцейських дільницях по всій країні. Пошуки лиходіїв не припинялися і зрештою принесли плоди.

Донос

Це було в 5706 році (1945/1946), незабаром після арешту її сина р. Шимона, якого схопили разом з ще приблизно двадцятьма його товаришами, коли вони намагалися виїхати з Радянського Союзу за підробленими документами. Родина Каценеленбоген жила тоді в Самарканді, і Муме Сара була змушена піти в підпілля. За кілька днів вона втекла зі своїм сином р. Моше до міста Кутаїсі в Грузії. Унаслідок доносу лиходії дісталися й до Грузії та провели там кілька арештів. Муме Сара та її син продовжили свої поневіряння й переховувалися, доки не здалося, що становище в Кутаїсі полегшилося, і лише тоді вони наважилися повернутися туди.

Але донощик, який добре знав хабадську громаду, доніс на неї.

У ніч Лаг ба-Омеру 5710 року (1949/1950), коли Муме Сара перебувала в Москві для влаштування своїх справ, її син р. Моше вийшов з хасидського фарбрейнгену в тому місці й потрапив прямо до рук розшукового відділу.

Його мати не знала про арешт і надіслала йому телеграму про те, що вона приїде з Москви певного дня. Телеграма потрапила до рук розшуку, і її заарештували, коли вона прибула на вокзал.

Після завершення суду їй винесли смертний вирок. Приблизно через два місяці її прохання було прийнято, і вирок замінили двадцятьма п'ятьма роками ув'язнення.

У ті дні їй дозволили зустрітися зі своїм молодшим сином, якого тримали в тій самій в'язниці, але вона не витримала тяжкого вигляду його виснаженого й худого тіла, його зморщеного й блідого обличчя після цілого року мук і болю, голоду й спраги, тяжких тортур і смертельних побоїв, і матері важко було впізнати свого сина. Від вигляду всього цього їй стало погано, у неї стався тяжкий серцевий напад, і її перевели в тяжкому стані до лікарні.

Про її відхід з життя стало відомо через її сина р. Моше: начальник лікарні при в'язниці показав йому одяг його матері, і так він зрозумів, що вона померла.

Це було 9 нісана 5712 року (4 квітня 1952). Хай помститься Всевишній за її кров.

Удостоїлася Муме Сара того, що її сини, онуки й правнуки продовжують її шлях у Країні та у світі.

Її вплив

Її історію публікували на різних майданчиках і в різних обробках, і це одна з найвідоміших історій про єврейських жінок у комуністичній Росії. Серед іншого за її історією було знято фільм «Сара — одна проти всіх», продюсерка Талі Аврагамі

Її родина

Додаткова література

Сара Каценеленбоген згадується ще в 29 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8540453300

Повідомити про помилку на цій сторінці